Як зерновози "Укрзалізниці" можуть врятувати від банкрутства дрібних аграріїв
Це має бути адресна допомога агровиробникам у перевезенні зерна за майбутніми контрактами
Україні загрожує хвиля банкрутств фермерських господарств, спричинена здорожчанням експортної логістики й одночасним падінням цін на агропродукцію. Держава може цьому запобігти, якщо впровадить адресну соціальну послугу з гарантованого перевезення врожаю вагонами державного оператора “Укрзалізниці” за фіксованою ціною до кінця маркетингового сезону. Ця послуга має бути привʼязана до чинних державних програм з підтримки фермерських господарств і надаватися адресно тим сільгоспвиробникам, які не мають власних вагонів, перебувають в найгірших фінансових умовах і ризикують збанкрутіти та бути поглинутими великими агрохолдингами.
Запровадити цей механізм варто до майбутньої посівної кампанії. Тоді фермери зрозуміли б, що у них є шанси продати цьогорічний урожай і що варто сіяти наступний. Бо головна проблема аграрія наразі – невизначеність, що сіяти та чи варто це робити взагалі. Коридори не відкриті, і з ринками ситуація незрозуміла.
Але якби держава в особі “Укрзалізниці” гарантувала фермеру перевезення, скажімо, 50 вагонів на місяць за сьогоднішньою ціною, за нормативною швидкістю, тоді він би відчув впевненість, що нічого поганого не станеться. Він би отримав визначеність: ось усе моє перевезення буде коштувати таку суму, я можу зараз контрактуватися з відкритою датою і призначати виконання контракту, щойно відкриється якийсь коридор.
Що я маю на увазі? Аграрій одержує “квиток” на свій вантаж із відкритою датою. А перевезення відбувається не в будь-який час, як він забажав, а саме тоді, на коли група сусідніх елеваторів, група сусідніх станцій, будуть спроможні консолідувати вантажі, їх навантаження та відправлення маршрутними поїздами. А “Укрзалізниця” вже сформує збірний маршрут, сформує зручний для неї час, та виконає їх консолідовану (гуртову) заявку, щоб їй було економічно вигідно і не витратно. Причому надання вагонів не повинно бути безплатним – надайте їх за теперішньою ціною, яка зараз сформувалася. Продайте “квитки” наперед.
Запровадження цієї послуги принагідно розв'яже проблему залучення вагонів “Укрзалізниці”, які втратили попит аграріїв у 2023 році, та допоможе державному перевізнику повернути сталий сегмент клієнтів – агровиробників, які не мають свого власного транспорту.
Сьогодні використання вагонів “Укрзалізниці” практично наближається до нуля, яку б ціну за оренду вони не пропонували. Результат останнього аукціону на право оренди вагонів державного перевізника – 4900-8600 гривні за один рейс.
Хочу нагадати, що торік “Укрзалізниця” розігнала на аукціоні вартість оренди вагона до 228 тисяч гривень за рейс. Тобто ціна у 2023 році впала у 46,5 раза, а сільське господарство, яке стало донором торішніх доходів “Укрзалізниці”, цьогоріч зробило все можливе, щоб мати з державним перевізником мінімум справ.
Тому для “Укрзалізниці” механізм адресного надання вагонів агровиробникам вирішив би її головну проблему – її репутації та довіри до неї та можливості мати з державним перевізником надійні партнерські відносини. Якби всі ті аграрії, які не мають свого власного транспорту, повернулися б з автомобільного та комерційного транспорту на державну залізничну компанію, цей сегмент аграрних виробників міг би стати її якірним клієнтом.
Таким чином агровиробники отримали б впевненість, а “Укрзалізниця” - свою стійку вантажну базу, на яку могла б надійно розраховувати до часу свого реформування.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 27977
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7904
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6271
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 5111
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4584