Посилення санкцій на імпорт російської та білоруської деревини, риби та морепродуктів
Верховна Рада України звертається до міжнародної спільноти з закликом посилити санкції щодо російської і білоруської деревини, російської риби та морепродуктів.
Сьогодні Верховна Рада України прийняла Постанову 8337 Про Звернення Верховної Ради України до Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Ради Європейського Союзу, Світової організації торгівлі, урядів та парламентів іноземних держав щодо встановлення санкцій на імпорт російської і білоруської деревини та продуктів з неї, російської риби та морепродуктів, заборони на експорт устаткування та його компонентів, а також недопустимості діяльності на території Російської Федерації систем міжнародної екологічної сертифікації.
Рішення було прийнято одноголосно, 268 депутатів присутніх у залі Верховної Ради України проголосували за прийняття цієї постанови.
Ми дуже вдячні нашим європейським партнерам за накладені влітку санкції на російську та білоруську деревину, це вже призвело до багатомільярдних втрат бюджетів країн-агресорів.
Проте агресори знайшли лазівки, які дозволяють, хоч і частково, але й далі заробляти кошти на торгівлі з цивілізованим світом. А потім ці кошти витрачаються на ведення агресивної війни - і, як наслідок, вчинення військових злочинів та екоциду в Україні.
Зокрема журналістські розслідування показали, що підсанкційна деревина та вироби з неї походженням з Росії та Білорусі, в тому числі виготовлена в колоніях політв’язнями, продовжує потрапляти на європейські та американські ринки як китайська, в’єтнамська, казахстанська, киргизстанська тощо
Сприяє цьому і відсутність чіткої заборони на поставку деревообробного обладнання в країни-агресори. Внаслідок цього не всі великі європейські та американські деревообробні компанії вийшли з російського ринку.
Продовжують працювати в Росії і міжнародні системи сертифікації як MSC (рибна продукція), хоча очевидно, що ніякого дотримання стандартів у країні-агресорі бути не може.
Допомагають їм у цьому великі консалтингові фірми, наприклад як SGS Group, яка є лідером у сфері екологічної сертифікації.
Це дозволило країні-агресору успішно заробляти валюту на ведення війни. Так,лише регіони Далекого Сходу Росії експортували в 2022 році риби на 4.18 млрд доларів, що на 2 відсотки більше ніж у минулому році.
Тому дуже важливо закрити лазівки в санкціях на деревину, накласти потужні санкції на рибопромислову галузь, сприяти виходу з ринків країн-агресорів усіх систем сертифікації та стандартизації. Це дозволить позбавити бюджети країн-агресорів мільярдів доларів валютних надходжень, які вони використовують на ведення війни.
Постанова була розроблена та узгоджена із Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, а також Міністерством закордонних справ України. МЗС відмітило готовність передати її дипломатичними каналами через закордонні дипломатичні установи України за належністю та підкреслило необхідність ухвалення постанови Верховною Радою України з метою надання більшого розголосу зазначеній заяві.
Наступний крок - адвокація ідей постанови на міжнародному рівні. Тут я дуже сподіваюсь на підтримку як моїх колег з ПАРЄ, так і громадськості.
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень Павло Васильєв 11.10.2025 14:53
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 223
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 144
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 92
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 78
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 70
-
"Санкції штовхають в обійми". Росія стала основним постачальником лігроїну до Венесуели
Бізнес 67430
-
У Європі нарахували вісім "зайвих" автозаводів
Бізнес 8470
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 7842
-
Найдорожчі стартапи у світі, створені українцями: 10 історій успіху
Життя 4804
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4064