Антимонопольний комітет встановив чергове порушення на ринку фармації
Добросовісність конкуренції є одним із головних критеріїв оцінки рівня інвестиційної привабливості територій. Найчастіше, він входить до п’ятірки основних, базових норм, оцінюючи які, експерти доходять висновку про реальний стан речей із бізнес-середовищем
Завершилося розслідування наступної резонансної справи щодо незаконного використання чужого комерційного позначення – назви для пластиру першої медичної допомоги САНТАВІК (SANTAVIK) – повідомляє портал www.IntelPro.UA.
Львівське приватне підприємство «Е» (керівництво якого одночасно має безпосереднє відношення до великої західноукраїнської мережі аптечних закладів), неправомірно привласнило товарний знак відомого турецького виробника BETASAN BANT SANAYI VE TIC. A.S., лінійка продукції якого широко представлена у аптечних мережах усіх регіонів України; вона завоювала заслужену довіру українських споживачів та успішно пройшла державні реєстрації у Держлікінспекції МОЗ України ще у далекому 2003 році.
Однак, внаслідок дій деяких українських фармацевтичних компаній, перебування на українському ринку базового продукту турецького виробника опинилося під очевидною загрозою. Річ у тім, що львівська фармацевтична компанія у неправомірний спосіб отримала права на схожу торгову марку (знак для товарів та послуг) «Сантавик», одночасно подавши заявку до Укрпатенту на отримання правової охорони на інше позначення - «Сантавік» (ідентична повністю до назви товару BETASAN BANT SANAYI VE TIC. A.S.).
Як відомо, свідоцтво на торгову марку надає право (серед інших) забороняти використання її, або схожого до неї позначення. Отож, внаслідок таких недобросовісних дій із чужою інтелектуальною власністю, пластир під назвою «Сантавік» турецького виробництва міг би узагалі зникнути із поля зору вітчизняних споживачів. Натомість, купуючи надалі пластир з такою назвою, ми вводилися б в оману щодо дійсного виробника та якості самого виробу, а правдива компанія-виробник втратила свій ринок в Україні повністю. Погодьтеся, від цього програли б і ми, і виробник...
Слід зазначити, що добросовісність конкуренції є одним із головних критеріїв оцінки рівня інвестиційної привабливості територій. Найчастіше, він входить до п’ятірки основних, базових норм, оцінюючи які, експерти доходять висновку про реальний стан речей із бізнес-середовищем у країні та регіоні. Однак, як ми бачимо, українські компанії активно пропагують такий вид порушень, який вже охрестили, як «інтелектуальне рейдерство». Тому від проявів недобросовісної конкуренції програє і Держава. Стримування ж приросту прямих іноземних інвестицій впливає на добробут усього населення та якість нашого з вами життя. Отож, шкода від таких актів є величезною.
На захист державних інтересів та чесних правил та звичаїв у конкуренції стало Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету (до якого турецьке підприємство звернулося через патентного повіреного України Юрія Трачука про вчинення акту недобросовісної конкуренції, зокрема, порушення ст.3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). Оскільки матеріали та інша доказова база про факт вчинення порушення були належним чином закріплені, орган АМКУ розпочав розгляд справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, яка у подальшому була оперативно і ефективно розслідувана, у стислі строки (загалом до 4 міс.). Вже наприкінці грудня минулого року, Адміністративна колегія відділення винесла свій вердикт: накласти штраф на правопорушника у розмірі 37 тис. грн. та зобов’язала відповідача припинити використання позначення «Сантавік» у своїй комерційній діяльності.
Підприємці часто нарікають на бездіяльність державних органів та їх некомпетентність. Внаслідок чого і звинувачують усіх їх у всіх смертних гріхах. Більшою мірою, так і є. І це потрібно визнавати та вживати відповідних заходів. Але потрібно і визначати ті випадки, коли державні структури захищають законні права та інтереси, сприяють чесній конкуренції та розвитку підприємництва. Тому, співробітникам Львівського територіального відділення, за їх відданість справі і професіоналізм – низький уклін! (окремо зазначу, що ці слова подяки зовсім не стосуються усіх без виключення органів АМКУ, оскільки і серед їх працівників є випадкові люди – безвідповідальні та байдужі).
Якби ж BETASAN BANT SANAYI VE TIC. A.S. вчасно зареєстрували в Україні свої торгові марки, то, безумовно, не було б потреби відвойовувати право та своє ж комерційне маркування. Отож, насамкінець, надам «стандартну пораду»: реєструйте своєчасно свої товарні та сервісні знаки. Повірте, це зекономить у подальшому Ваш час, гроші та енергію. А ці витрати, найчастіше, немалі, а інколи – це усе, що ми маємо сьогодні. Час, зокрема – єдиний ресурс, який неможливо відновити!
Довідка IntelPro.UA:
«BETASAN BANT SANAYI VE TIC. AS» або простіше кажучи «BETASAN» - це турецька медична компанія, спеціалізується на виробах з лікування ран, пластирах і пов'язках. «BETASAN» ось вже 30-ть років займається виробництвом виробів медичного призначення, таких як стерильні перев'язувальні матеріали, медичні пластирі, бандажі. Компанія постійно прагне поліпшити якість виробів, орієнтуючись на інтереси споживачів і лікарів у сфері ефективного лікування ран та догляду за ними. Велика увага приділяється контролю якості продукції, а також постійного розширення асортименту. Наприклад, завдяки наявності мікроперфорації в їх основі (полімерної, тканинної або стрейчової - залежно від виду) у шкірі не порушується нормальне потовиділення. Компанія «BETASAN» представлена в більш ніж 50-ти країнах світу, включаючи такі, як: Канада, Великобританія, Норвегія, Німеччина, Італія, Польща, Росія та інші. Сьогодні, вітчизняним споживачам також доступні високоякісні медичні пластирі та пов'язки цього виробника, широкий асортимент яких дозволяє задовольнити найвищі вимоги.
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1203
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 325
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 141
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 94
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 15230
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
10078
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
9988
-
Тест на дорослість: щоб кожна дитина була бажаною. Розвінчуємо міфи про планування сім'ї
Спецпроєкт 6876
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 6585