Енергетична помилка
В умовах війни рішення про збільшення тарифів мають бути обґрунтованими.
Доки в Україні дискутують про ступінь захисту енергетичних об’єктів, обмінюючись фотографіями та враженнями, менеджмент «Укренерго» вирішив зайти з козирів. Він пропонує підвищити тариф на передачу та диспетчеризацію електроенергії. Підвищення не номінальне – плюс 24% на передачу електроенергії та плюс 45% на її диспетчеризацію. У підсумку додаткове навантаження на промисловість становитиме десятки мільярдів гривень.
Складається парадоксальна ситуація: замість сприяння розвитку промисловості, яка виглядає в умовах війни з Росією одним з факторів суб’єктності держави, менеджмент «Укренерго» пропонує додаткове фінансове навантаження. Причини – очікуване збільшення обсягів передачі електроенергії (цікаво, за рахунок чого?) та необхідність збільшення зарплати працівникам. До речі, у цьому питанні – оплати праці – більш корисним виглядає проаналізувати зарплати топ-менеджерів «Укренерго» та інших монополістів.
До чого може призвести запропонований «Укренерго» крок? Відповідь виглядає очевидною:
• щонайменше часткова зупинка виробництв і масові скорочення персоналу,
• суттєве зниження валютної виручки та податкових надходжень через падіння обсягів податку на прибуток,
• втрата конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках,
• ослаблення потенціалу вітчизняного бізнесу.
Так і хочеться сказати голосом Юлії Тимошенко «Любі мої, якщо ви вирішили влаштувати тарифний геноцид (для промисловості), то маєте чітко розуміти політичні наслідки своїх дій». (Образ лідерки «Батьківщини» використаний у даному випадку виключно для наочності). Але якщо є бажаючі запроваджувати елементи воєнного комунізму як фактор зміцнення держави у боротьбі з Росією, то їм неодмінно варто подумати над наслідками своїх дій.
У цій ситуації Україна має пройти тест не на швидкість передачі електроенергії, а на ефективність державного управління. Інакше кажучи, НКРЕКП повинна включитися та розібратися з причинами ініційованого «Укренерго» підвищення тарифів. Надто неприємними для економіки України можуть бути його наслідки.
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець вчора о 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 20.10.2025 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 20.10.2025 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков 19.10.2025 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський 19.10.2025 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв 19.10.2025 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска 19.10.2025 10:11
-
Reuters: Українські дрони зупинили ще один російський НПЗ
Бізнес 41811
-
Вигідніше спалювати, ніж продавати. У Литві фермери пропонують пшеницю для опалення
Бізнес 40615
-
Westinghouse про будівництво блоків Хмельницької АЕС: Прогресу, на жаль, наразі немає
Бізнес 4914
-
УЗ відновила 44-річну "ризьку" електричку, її запустять у Києві – фото, відео
Бізнес 3706
-
Темпи втрати зубів можуть сигналізувати про зв’язок із ризиком смерті: дослідження
Життя 3360