Непрограмні вимоги
Уряду Юлії Свириденко доведеться бути гнучким та діяти небанально
Середина липня в Україні виявилася політично спекотною. Проте енергія, яка виділилася під час перестановок в урядових кабінетах, навряд чи зігріла українських підприємців та виробничників. Їм потрібні реальні справи.
Гучно оголошений 21 липня РНБО мораторій на перевірки бізнесу нагадує ритуальний жест. Цікаво це прозвучало – «реальний мораторій», наче всі інші були іграшковими. Тим більше – на фоні суттєвого зменшення повноважень антикорупційних органів, яке відбулося менше ніж за добу. В українських реаліях силовий компонент влади має властивість до перерозподілу повноважень всередині існуючої матриці. Відтак маємо уважно простежити за конкурсом на директора Бюро економічної безпеки, від якого буде чимало залежати у питаннях наповнення державного бюджету. Це – один з маркерів у роботі старого-нового уряду.
З великою долею вірогідності уряд Свириденко працюватиме без програми дій, її будуть заміняти вимоги з боку наших західних партнерів. Парламентська монобільшість факт незапрограмованої роботи виконавчої влади звично проігнорує. Щодо наших партнерів, то їх фінансова участь у наповненні скарбниці України буде напряму залежати від виконання вимог. Відповідно - позиції МВФ, Світового Банку та Європейської Комісії можна назвати привілейованими. От тільки скасування промислового безвізу стало для України проблемою, адже вже у найближчі місяці це спричинить падіння доходів українських виробників. Як змінити ситуацію в умовах обмеження повноважень НАБУ та САП – задача, як кажуть, з зірочкою.
Очевидно, що Кабінет Міністрів ближчими тижнями зосередиться на підготовці проєкту Державного бюджету на 2026 рік. Розраховувати на атракціон небаченої щедрості, як видається, нікому не варто, війна з Росією триває та продовжує забирати максимум ресурсів. Обіцянки податкової реформи та інших раціональних кроків у питанні оптимізації державних видатків та витрат так і залишаться обіцянками. Уряд елементарно не має ресурсів для суттєвих перетворень в економіці, та й кадровий його потенціал, на жаль, невисокий.
Позиція Володимира Зеленського – максимально нарощувати виробництво озброєнь – буде реалізовуватися новим міністром оборони, який має досвід прем’єрських повноважень, Денисом Шмигалем. Як видається, він отримав карт-бланш для перетворень у Міністерстві оборони, яке більш справедливо називати Міністерством забезпечення війни. Перетворень, від яких залежить доля України, і це не перебільшення.
На жаль, уряд Дениса Шмигаля часів його прем’єрства не зробив нічого для отримання від Європейської Комісії для України відстрочки у питанні запровадженням європейського екологічного мита СВАМ. Залишилося пів року, і «розміняти» скасування торговельного безвізу на запровадження цієї відстрочки було б логічно. Нагадаю, що від запровадження СВАМ постраждають всі наші експортні галузі без винятку. Спробувати зняти ембарго центральноєвропейських сусідів на імпорт українського збіжжя – це теж вагомий крок, тим більше, що перспектива відкриття переговорів про вступ до ЄС стала вкрай примарною для України.
Кабінету Міністрів у переформатованому стані доведеться змінювати стратегію діалогу з Європейським Союзом. Справа у тому, що ЄС вже ухвалив аж 18-й пакет санкцій, проте заводи Ніколая Лісіна, кремлівського гаманця, який постачає сталь для виробництва російської зброї, досі працюють під Брюсселем. Це не просто глузування над європейцями, але і поповнення бюджету РФ. Відтак для України виглядає логічним не лише намагатися узгодити санкції, але і прямо сказати: українські металурги цілком спроможні замінити російську продукцію на ринках ЄС. Цей підхід треба взагалі просувати у питанні розвитку української промисловості, оскільки саме наші промислові можливості є одним з наріжних каменів суверенітету.
Маємо розуміти, що принцип відстоювання інтересів та покрокового «обміну люб'язностями» зараз виглядає найбільш реалістичним на сьогодні. Тому у контексті Конференції з питань відновлення у Римі (вже четвертої з початку широкомасштабного вторгнення) Україні варто знайти алгоритм включення європейських партнерів до процесу відбудови нашої держави.
Розумію, що перелік завдань уряду Юлії Свириденко не виглядає вичерпним. Тому буду вдячний за Ваші думки та аргументи в коментарях.
- Обшуки без ухвали: законопроєкт №13533 може відкрити нові правові шпарини Денис Пономаренко вчора о 13:49
- Обличчя у мережі: чому моє зображення – не ваш простір Світлана Приймак 24.07.2025 22:06
- Житло під час війни: як змінився попит і девелопмент на українському ринку Віталій Мажара 24.07.2025 15:07
- Агрегація електроенергії в Україні: як працюватимуть нові правила і віртуальні станції Максим Федотов 24.07.2025 15:01
- Чому системи планування не працюють? Олександр Скнар 24.07.2025 14:49
- Хто відповідає за помилки в ЕДО Олександр Вернигора 24.07.2025 14:39
- Диспропорції в пенсійному забезпеченні Андрій Павловський 24.07.2025 11:57
- Між пафосом і прозрінням: коли Захід перестає вірити Дана Ярова 24.07.2025 10:49
- 16 ключових змін до КПК в результаті прийняття законопроєкту №12414 Денис Терещенко 24.07.2025 09:52
- Туреччина – ключ України до ринків Глобального Півдня Олена Широкова 23.07.2025 19:11
- Открытое письмо экспертного сообщества: эпикриз системных проблем Вільям Задорський 23.07.2025 18:38
- Дослідження родоводу: як сімейна історія формує нас сьогодні Олександр Карташов 23.07.2025 15:19
- Чи відбудуться зміни у підході європейських інвесторів після URE в Римі? Сильвія Красонь-Копаніаж 23.07.2025 13:47
- Майно з вироком на плечах: філософія "віндикаційного імунітету" Світлана Приймак 23.07.2025 12:49
- Непрограмні вимоги Євген Магда 23.07.2025 11:36
-
Reuters: РФ заблокувала експорт нафти з Казахстану новим указом Путіна
Бізнес 55854
-
Cпадщина Коломойського. Хто бореться за АЗС групи Приват та як це змінить ринок
Бізнес 12943
-
Укрзалізниця посилює контроль документів під час посадки пасажирів у поїзди
Бізнес 11406
-
Управителю "труби Медведчука" підвищили щомісячну плату до 5 млн грн
Бізнес 11116
-
Польська Unimot інвестує у нову компанію з виробництва дронів за участю України
Бізнес 7813