Сторічна угода: несподіваний аспект

Україна може перейняти британський досвід у питанні трансформації промислового потенціалу

Британський прем’єр Кір Стармер побував у Києві, де з Володимиром Зеленським підписав угоду про партнерство Великої Британії та України на 100 років.

Цей крок свідчить про прагнення Лондона продовжувати грати роль одного з глобальних центрів впливу. Brexit дозволив Британії згадати, що вона є постійним членом Ради Безпеки ООН та ядерною державою, тому має всі підстави здійснювати самостійну зовнішню політику. Лейборист Стармер зараз повинен впоратися з геополітичною спадщиною консерваторів.

В умовах запеклої російсько-української війни багатьох привертає насамперед сума щорічної допомоги в оборонній сфері – 3 мільярди фунтів, хоча угода не обмежується виключно фінансовим донорством з боку Великої Британії. Посилення співпраці Києва та Лондона, серед іншого, демонструє і команді Трампа його зовнішньополітичні можливості. Не впевнений, що обійдеться без зневажливого твіта Ілона Маска, проте Велика Британія продовжує свою велику гру.

Пріоритетом угоди виглядає посилення морської безпеки (тут позиції Великої Британії традиційно потужні), а також у ній йдеться про сприяння розвитку науково-технологічного партнерства у сферах охорони здоров'я, агротехніки, освоєння космосу і виробництва безпілотників. Тобто сторічна угода поєднує в собі тактичні завдання та стратегічні пріоритети співпраці.

Однак є ще один аспект українсько-британської співпраці, на який варто звернути увагу. Широкомасштабна агресія Росії поставила перед Україною необхідність реанімації вітчизняної промисловості. Металургія, машинобудування можуть стати не лише драйверами повоєнного відновлення України, але і виступити в ролі необхідних факторів посилення обороноздатності нашої держави. Без них годі й говорити про розвиток вітчизняного ОПК.

Зізнаюся, що напередодні широкомасштабного вторгнення я вважав за потрібне здійснити деіндустріалізацію Донбасу, вбачав потребу у створенні там можливостей для розвитку малого та середнього бізнесу. Проте реалії протистояння з агресивним російським монстром потребують корекції позиції. Україна має перетворитися на «їжака» з «голками» зі сталі вітчизняного виробництва, аби максимально ефективно захистити себе.

Британія, яка пройшла шлях крізь століття від «майстерні світу» до промислового лідерства, пережила дві світові війни, втрату колоній, страйки та протести, проте залишається країною G-7, накопичила унікальний досвід. Запозичити його разом з британськими технологіями було б для України надзвичайно корисним. Не лише запозичити, але і використати для розвитку нашої держави.