Рік президента. Чого дочекалися (Частина друга)?

Отже, на що ми сподівалися і чого ми не отримали?

"Петре, всінавкруги вороги, всі крім нас тебе підставлять, всі хочуть зайняти твоє місце,але ти не просто так став президентом! Ми включили всі таємні знання й сили,і якщо не будеш слідувати нашим інструкціям, будеш один на один зі своїмиворогами". 

Варто виокремити низку думокдержавника, щодо власних дій та поведінки. Першим і  найголовнішимвиступає те, що державник точно знає, що його не зобов'язані любити. По-друге,він точно знає, що йому не належить більше ніж трактористу! Також державниксвідомо вступає в середовище жорсткої конкуренції, розуміючи, що це місце(президента) є дуже спокусливим для різних груп і їх лідерів! Четвертим є те,що він йде в державу весь, як в прірву, спалюючи всі мости і не формуючизапасних аеродромів(бо це його найвища мета!) І останнє, державник дякує своїмприхильникам один раз протягом першої години президентства,а не всього терміну! А потім тільки УКРАЇНА!

Отже, на що ми сподівалися і чогоми не отримали?

Вся країна чекала рішеннявикликів абсолютно зрозумілих громаді і чомусь зовсім незрозумілих владі. Народвиходив з Майдану з почуттям гідності та перемоги й абсолютно чіткоусвідомлював і розумів, що він став суб’єктом участі у політичних і соціальнихпроектах країни. Громада знайшла своє місце після Євромайдану, але, на жаль,цього влада не усвідомила. Нова влада була націлена на одну мету замінитигравців системи(не міняти – а замінити). Майданівці думали, що громадська думказможе стати оперуючим інструментом нового президента, але отримали підмінудіючих учасників на нинішніх, залишивши систему без змін. У результаті цього збоку влади було проігноровано право громади на участь у державних процесах. Всеце слугувало примноженню такого собі «мікробу», який існував до цього (до часуформування команди у нас був спільний ворог – один Янукович) і зараз миотримали колективного Януковича, де на кожному місці з’явився клон(попереднього хама) – митник грошових і владних потоків. Всі бажання й спробигромади зайняти гідне місце у державі закінчилися безуспішно. Якщо під часправління Януковича ми мали трагедію, то на сьогодні, за часів Порошенка, мимаємо фарс(абсолютна дискредитація вертикалі через клонування «мікро-Януковича»).Ми побачили, що фундаментальна помилка полягає у відсутності у президента ініціативи формування власної команди, кожний учасник якої займався певноюсферою і скеровував її на Європейські Стандарти. Ми піднімали питання упопередній статті щодо появи в політичній сфері гравця(президента України),який би міг брати на себе відповідальні рішення. Суспільство очікувалонегайного введення військового стану й упорядкування всієї держави під єдинумету – перемогу у війні. Ми цього не отримали, а лише зіштовхнулися зперекиданням відповідальності з однієї гілки влади на іншу. . А головна бідаУкраїни, що нам знову дістався, нехай і хороший (у всіх відношеннях; сім'я,бізнес, духовність) чоловік, але не державник! Знову ми маємо справу зображеним хлопчиком (всі травми з дитинства) на якого впливають малоосвічені іжадібне оточення! Разом з цим знову почалася стара пісня боротьбиПрезидентської Адміністрації з Кабміновською командою й політична корупціядосягла вершини. Отже, ми не отримали відповідальності нового політичногогравця в особі президента який дав вектор розвитку в країні. Громадянське суспільствоне знайшовши себе в ролі повноправного гравця, звичайно ж не змогло долучитисядо проектів та інновацій у політиці. Тому туди знову пройшли піарники таавантюристи. Стосовно питання відновлення «військової машини» - всі в перших тижнях діяльності очікували потужний рух в напрямку формуваннявійськової доктрини, яка не  запропонована ще до сьогодні. «Військовадоктрина» тягне за собою всі концепції оборони, підготовки, формуваннярезерву й усіх інших напрацювань. Зі серйозним настроєм очікували референдумщодо подальшої долі України у визначенні її військового пріоритету. Нарешті суспільство має знати, яка стратегія безпеки держави ( колективна -НАТО, чи активний нейтралітет)? Чітка позиція щодо боротьби зкорупцією відразу була нагальним питанням для майданівців. Всі вони чекалиякихось серйозних, кардинальних, дієвих проектів та програм щодо викорененнякорупції. Не відбулася й демонстрація на власному прикладі боротьби зкорупцією. Стосовно війни в загалі відбувся якийсь моральний колапс, сюрреалізмдійсності.  АТО - хто розуміє, що це? За  рік ми не дочекалися нірозриву дипломатичних відносин з країною-агресором, ні конфіскації російськогомайна, ні закриття кордонів, і навіть не були припинені економічні стосунки звоюючою стороною(яка напала на Україну). Війну не назвали війною. Владанамагалася ухилитися, аби тільки продовжити болото, в якому ми зараззнаходимося. Очікували, що в стані війни, президент, маючі переваги військовогостану - наведе на решті лад! Вважали, що найбільшим успіхом  президента Порошенкостане перемога у війні, фінансова й продовольчабезпека людей.  А реформування МВС( силовий блок підпорядкований президенту), взагалі жах! Ганебний розстріл СашиБілого, катування Віти Завірюхи,  переслідування «Айдару» таінших добровольчих батальйонів  які сотнями знаходяться в СІЗО – тількичерез те, що вони виявилися небайдужими патріотами і пішли захищати державу вперших рядах. Що це пане президенте ? Мабуть,  пояснюється це тим, щолюди, які можуть запитати у влади щодо до їх діянь, де реформа системи - євеликими ворогами. влади, а може ї президента. Перші рішучі дії з моментупрезиденства Порошенко, яких не відбулося, могли здійснити всі очікування, якіми представили вам у першій статті. Чекали чітку позицію на міжнародній арені –прямі стосунки з Америкою та можливість отримати від неї підтримку (зброю, гроші). Суспільство чекало рішучих дій стосовно гарантів Будапештського меморандуму іспівпрацю з тим рівнем клубу, який дав нам гарантію безпеки й незалежностідержави взамін на віддачу ядерної зброї. Нація досі  не може зрозуміти йуявити, що українська влада веде перемовини з бандюками ДНР і ЛНР.  Щотаке Мінські угоди? Що таке Норманський формат? Що таке Ризька резолюція? Пане президенте - поясніть нації що це?  Всі дії і всі реформи продовженоївлади Яценюка призвели до того, що 27 квітня на саміті в Києві замість прямоїдопомоги ЄС державі Україна в  реформах, регуляторній політиці й розвиткумалого та середнього бізнесу ми отримали скорочення допомоги  на 80 % всіхпрограм. І найстрашніший вирок на який не очікував Майдан і люди, які піднялисяза свою гідність та гідність держави – відстрочення участі  України вЄвропейському Союзі мінімум на 10 років. Нас панове не чекають 10 років уЄвропі, бо вона ( Європа) чітко сказала, що нічого у нас системно не змінилося.У нас відбулося роз клонування  одного Януковича на тисячі і замінагравців прізвища, але не системна. На жаль, сумним аналізом закінчую очікуваннягромадянського суспільства від влади, яке веде 10:0 на свою користь. А саме,накриває ковдрою дуже неприємний і ганебний історичний етап Майдану - абсолютна безкарність катів, які вбили Небесну Сотню. 

Далі буде… Слава Україні!