Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС
Гармонізація зі стандартами ЄС відкриває доступ до міжнародних ринків та програм підтримки. Виробникам варто оновити сертифікаційні пакети та маркування.
Нова норма. З 1 листопада 2025 року набуває чинності наказ ДП «УкрНДНЦ» № 336 "Про прийняття національних стандартів, зміни до національного стандарту, скасування національних стандартів та поправок до національних стандартів".
Наказ приймає нові та оновлює чинні національні стандарти для теплових насосів, кондиціонерів, вітроенергетики, обладнання на водневих паливних елементах і енергосервісних контрактів, а застарілі скасовує. Він узгоджує українські вимоги з європейськими та оновлює методики вимірювань і мінімальні вимоги до ЕСКО-договорів, встановлюючи єдині, зрозумілі правила для виробників, підрядників і замовників.
Суть змін. Наказ «перезавантажує» правила. Він запроваджує нові й оновлені стандарти за європейськими підходами, наводить лад у тому, як проводяться вимірювання (зокрема, як правильно фіксувати шум теплових насосів і визначати реальну потужність вітрових установок), вводить базові вимоги до енергосервісних договорів (ЕСКО, - коли оплата залежить від фактичної економії енергії), щоб ця економія була вимірювана і перевірювана. Паралельно з моменту набуття чинності нових стандартів, скасовуються застарілі або дубльовані стандарти, аби уникнути плутанини.
Чому це важливо для бізнесу. Однакові правила з ЄС означають простіше входження бізнесу в тендери, менше запитань від кредиторів та донорів, а також зрозумілі вимоги до продукції та послуг. Для компаній це означає зменшення кількості «сюрпризів» на етапі перевірок та підвищує шанси на успіх при участі у проєктах від муніципалітетів, держкомпаній та міжнародних програм.
Практичні наслідки для бізнесу та замовників.
Виробники й постачальники обладнання. Перевірте технічні паспорти, протоколи випробувань і декларації відповідності: вони мають посилатися на нові редакції стандартів. Окремо зверніть увагу на вимірювання шуму (для теплових насосів і кондиціонерів) та методики визначення потужності (для вітрових установок).
Підрядники та девелопери. Оновіть типові технічні завдання, процедури приймально-здавальних випробувань і гарантійні умови. Це допоможе уникнути спорів «за яким стандартом вимірювати» вже під час будівництва або введення в експлуатацію.
Замовники (муніципалітети, держпідприємства, бізнес). У тендерній документації прямо зазначайте актуальні стандарти. Для ЕСКО-проєктів використовуйте новий стандарт як «скелет» договору: чіткі KPI з економії, порядок верифікації результату, відповідальність сторін.
Процеси та ІТ. Оновіть внутрішні регламенти, шаблони договорів та «бібліотеку норм» у ваших системах (PLM/ERP, якщо використовуєте). Проведіть короткі тренінги для інженерів, фахівців із закупівель і юристів, аби всі оперували однаковими нормами та вимогами.
Ризики недотримання. Посилання на застарілі стандарти в договорах та ТЗ є частою причина відхилення тендерних пропозицій, затримок у прийманні робіт і додаткових витрат на повторні випробування. Для грантових і кредитних проєктів це також ризик невідповідності умовам фінансування.
Висновок. Бізнес, який швидко синхронізує документи, вимірювання та договори з новими стандартами, матиме перевагу у вартості фінансування, швидкості погоджень й доступі до проєктів 2026+. Витрати на адаптацію помірні, а вигода - у зменшенні ризиків та кращій прогнозованості, що є унікальною перевагою на короткій дистанції.
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 10:36
- Сірий енергоринок: як народжується нова економіка перепродажу кіловат Ростислав Никітенко 09:59
- Чому євреї в Україні приховували своє походження? Олег Вишняков 09:13
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? Михайло Стрельніков вчора о 18:12
- Економіка суперечностей: що Гегель – і каструля борщу – вчать про стратегію Сергій Дідковський вчора о 14:44
- Карабаський досвід та шлях до справедливого миру для України Юрій Гусєв вчора о 11:17
- Аналіз законопроєкту №14098: розширення доступу до БВПД для сиріт та молоді Валентина Слободинска вчора о 10:11
- Як війна змінила українську економіку: виклики, адаптація та нові можливості Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:00
- Чому грантова заявка провалилась, і як зробити так, щоб наступного разу виграти Олександра Смілянець 18.10.2025 20:33
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство Тарас Самборський 18.10.2025 16:04
- Неправильні бджоли на ринку золота Володимир Стус 18.10.2025 03:29
- Аналіз ситуації з Ольгою Харлан під час Чемпіонату світу у серпні 2023 року Тарас Самборський 17.10.2025 15:01
- "Водна армія": як хвиля фейків знищує репутацію за ніч Михайло Зборовський 17.10.2025 13:39
- Нерухомість під час війни: чому інвестиції в Київ та область стають "новою класикою" Антон Мирончук 17.10.2025 10:43
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко 16.10.2025 17:21
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 128
- Чому українські спортсмени змінюють громадянство 97
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 94
- Інформаційна війна Росії проти Європі, хто переможе? 82
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС 55
-
У Польщі назвали професію, де зарплати зростають швидше, ніж в IT
Бізнес 40882
-
Православні країни приречені жити гірше? Клімкін питає Грицака: великий подкаст
7133
-
Данська Vestas призупинила свій найбільший проєкт у Польщі
Бізнес 5752
-
Трильйон гривень в тіні. Що з цим робитимуть податківці, прокуратура та БЕБ
Бізнес 3891
-
Ексклюзивний мотоцикл папи Римського пішов з молотка за 156 000 євро – фото
Бізнес 2272