Проблеми українського конституціоналізму
Головним і визначальним законом кожної держави є Конституція, норми якої мають пряму дію. Всі закони та підзаконні нормативні акти повинні їй відповідати.
Головним і визначальним законом кожної держави є Конституція, норми якої мають пряму дію. Всі закони та підзаконні нормативні акти повинні їй відповідати. Означений акт є не лише джерелом права, але й документом, котрий встановлює владні права та обов’язки найвищих державних органів.
Ухвалення Конституції, внесення до неї змін є також складним і відповідальним процесом, адже зазначений документ повинен демонструвати не тільки високу юридичну техніку, враховувати потреби громадського суспільства, відповідати принципам правової держави, а й бути ухваленим із дотриманням відповідних процедурних форм. Дотримання та врахування всіх обставин може гарантувати і стабільність самого закону, і стабільність державного устрою. До прикладу, одна із найзаможніших держав світу Сполучені Штати Америки ухвалила свою Конституцію 17 вересня 1787 року. Із того часу до нині основний закон зазнав всього 27 поправок.
Українська історія конституціоналізму розпочала свою історії значно раніше. 5 квітня 1710 року світ побачила перша українська Конституція гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика. Однак, спадкоємність традицій зберегти не вдалося і сучасна школа конституціоналізму не в змозі похвалитися своєю стабільністю.
22.02.2014 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 750-VII, якою було відновлено Конституцію України 2004 року з урахуванням змін від 01.02.2011 року та 19.09.2013 року. На наступний день (23 лютого 2014 року) зазначена Постанова була опублікована в офіційному виданні «Голос України» та набрала законної сили. В такий спосіб законодавець встановив новий порядок організації державної влади. Такий крок був наслідком складної політичної ситуації в країні.
До прийняття останніх змін наша держава була президентсько-парламентською республікою, в якій Президент мав досить великий обсяг повноважень, зокрема: призначав і звільняв із посад Прем’єр-міністра, голів Антимонопольного комітету, Служби безпеки України, Фонду держмайна та багатьох інших посадових осіб, а Верховна Рада України, в свою чергу, лише надавала згоду. Парламент не мав можливості призначати Уряд, оскільки ці функції належали також главі держави. Окрім того, до повноважень останнього належали права щодо скасування актів Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, а також створення, реорганізації та ліквідації міністерств, інших органів виконавчої влади. Іншими словами, виконавча гілка влади повністю підпорядковувалася Президенту України.
На сьогоднішній день в Україні чинні положення Конституції України, прийнятої на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 року, із змінами і доповненнями, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року № 2222-IV, від 1 лютого 2011 року № 2952-VI, від 19 вересня 2013 року № 586-VII. Відповідно до такої редакції Конституції до повноважень Парламенту належить призначення на посади та вирішення питання стосовно відставки Прем’єр-міністра та інших членів Уряду України, а також призначення та звільнення з їхніх посад Голови Нацбанку, Голови Фонду держмайна, Голови Антимонопольного комітету та багатьох інших.
Новий Закон зобов’язує Верховну Раду формувати коаліцію депутатських фракцій, до складу якої повинні входити більшість народних депутатів від її конституційного складу. Чинна Конституція збільшує перелік підстав, згідно яких можливе припинення повноважень нардепів України.
Окрім того, на випадок дострокового припинення повноважень Президента України, обов’язки останнього покладаються на Голову Верховної ради до моменту вступу на пост новообраного гаранта, на відміну від попередньої редакції Основного закону, згідно з якою ці обов’язки покладались на Прем’єр-міністра України.
Простеживши за зміною владних повноважень, вважаємо за доцільне закцентувати свою увагу на конституційній процедурі. Законодавством України чітко передбачена процедура внесення будь-яких змін до Основного закону. Зокрема, такий порядок визначений самою Конституцією та Регламентом Верховної Ради України. Окрім того, для легалізації конституційних змін потрібно рішення профільного комітету та висновок Конституційного Суду.
Аналізуючи нинішні конституційні зміні, значна кількість науковців звертають увагу на питання дотримання конституційного процесу, адже рішень та висновків означених органів державної влади Верховна Рада України не мала. Відтак, конституційні зміни скоріше можна пояснити політичною доцільністю, а ніж правовою послідовною. В даних умовах суспільного протистояння, ймовірно, таке рішення може мати виправдання, проте виникає небезпека створення в Україні прецеденту, коли вищі органи державної влади діють в межах політичних інтересів, виходячи за правове поле. На нашу думку, в подальшій конституційній реформі, яку доведеться пройти Українській державі, визначальним має стати не мінливість, а принциповість дотримання усіх конституційних положень, прав та свобод людини та громадянина, виконання чиновниками своїх обов’язків і повноважень.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25351
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21322
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12999
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9616
-
В Україні збанкротував ще один страховик
Бізнес 8454