Юридичні аспекти кредитної допомоги, яка надходить в Україну від міжнародних інституцій

Ми визначили види кредитної допомоги, які отримує наша держава від міжнародних інституцій.

13 лютого 2021 року місія Міжнародного валютного фонду (далі – МВФ) закінчила свою роботу в Україні. У підсумку фахівці МВФ зазначили про необхідність досягнення більшого прогресу у впровадженні реформ задля отримання нового траншу.

Кредити, які надходять в Україну від закордонних партнерів, зокрема і від МВФ, є вкрай важливими, адже спрямовуються на фінансування дефіциту бюджету, проведення структурних реформ чи реалізацію проєктів економічного і соціального розвитку. Ми визначили види кредитної допомоги, які отримує наша держава від міжнародних інституцій.

Коли видатки бюджету перевищують над його доходами, виникає дефіцит. Державний бюджет України (далі – Держбюджет) за січень-грудень 2020 року було виконано з безпрецедентним дефіцитом у сумі 217,1 млрд грн. Одним з можливих способів покриття дефіциту бюджету є, зокрема здійснення зовнішніх державних запозичень.

Україна розпочала співпрацю з зовнішніми кредиторами ще з часів здобуття незалежності. Кошти, що надходять від таких іноземних партнерів, є вигідним джерелом кредитування, адже надаються під відносно низькі відсотки.

Відповідно до Бюджетного кодексу України, право на здійснення державних зовнішніх запозичень належить державі в особі Голови Боргового агентства України^[1] або особи, яка виконує його обов’язки, за дорученням міністра фінансів України.

Основні умови здійснення державних запозичень, у тому числі основні умови кредитних договорів, визначає Уряд.

Окремо зазначимо, що Закон України «Про міжнародні договори України» визначає, що міжнародні договори про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Держбюджетом, підлягають ратифікації. Ратифікація міжнародних договорів України здійснюється шляхом прийняття закону про ратифікацію, невіддільною частиною якого є текст міжнародного договору.

Макрофінансова допомога ЄС

Макрофінансова допомога ЄС надається Україні з метою зменшення зовнішнього фінансового тиску, поліпшення платіжного балансу, забезпечення бюджетних потреб та посилення позицій за валютними резервами.

Договірною основою макрофінансової допомоги Україні є ратифікований Меморандум про взаєморозуміння, де визначаються передумови виділення коштів, а також ратифікована Кредитна угода, де визначаються технічні особливості надання коштів.

Зазвичай, надання такої допомоги обумовлюється задовільним результатом виконання програми, узгодженої між країною та МВФ, а також позитивною оцінкою Європейської Комісії, прогресу, досягнутого стосовно низки заходів в рамках реалізації структурних реформ.   

Кредити МВФ

У рамках останньої кредитної програми кошти від МВФ були надані безпосередньо в бюджет для фінансування дефіциту. Хоча зазвичай фінансові ресурси МВФ зараховуються до золотовалютних резервів Національного банку України^[2].

Задля отримання фінансової допомоги від МВФ держава-член звертається з листом про наміри, де висловлює відповідне прохання надати кошти та додає Меморандум про економічну та фінансову політику (далі – Меморандум). 

Меморандум містить заходи та умови, які реалізував та планує реалізовувати Уряд України протягом дії програми, а також конкретні кроки, які необхідно здійснити для отримання наступних траншів. 

Важливо зазначити, що угоди з МВФ не підлягають ратифікації, оскільки вони не є обов'язковими до виконання, а містять в собі лише умови, які необхідно виконати для отримання фінансування.

Крім ресурсів, що надходять до загального фонду Держбюджету, Міжнародні фінансові організації (далі – МФО) надають кошти, що мають цільове призначення.

Позики від МФО для реалізації інвестиційних проєктів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України та відносяться до державних зовнішніх запозичень. 

Інвестиційний проєкт – комплекс заходів, визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів чи шляхом надання державних та/або місцевих гарантій.

Основними МФО, які співпрацюють з Україною, є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Кредитна установа для відбудови, Північна екологічна фінансова корпорація.

Законом про Держбюджет на відповідний рік затверджується перелік кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Держбюджету, зокрема від МФО для реалізації інвестиційних проєктів.

Додамо, що у 2019 році Мінфіном було запущено IFIs projects – офіційний державний портал із реєстром проєктів соціального і економічного розвитку України, які реалізуються із залученням коштів МФО. Завдяки даному інструменту можна ознайомитися з інформацію щодо проєктів та отримати інші статистичні дані.

Відповідно до вищевказаного реєстру, станом на початок 2021 на етапі виконання перебуває 44 інвестиційні проєкти соціального і економічного розвитку.

Отже, поворотну фінансову допомогу, яка надходить в Україну від міжнародних інституцій,  можна поділити на:

- позики, які залучаються для фінансування дефіциту бюджету, проведення реформ, підвищення платіжного балансу тощо до загального фонду Держбюджету;

- позики від міжнародних фінансових організацій, які залучаються для реалізації інвестиційних проєктів соціально-економічного розвитку до спеціального фонду Держбюджету.

Окремо варто зазначити, що одним із способів запозичення коштів для фінансування дефіциту на зовнішніх ринках є розміщення облігацій^[3].

Безперечно, залучення кредитних коштів дає можливість досить швидко, хоча б частково, розв’язати економічні проблеми. Однак, в майбутньому отримані суми мають бути повернені з урахуванням відсотків за таке користування. У наступних матеріалах розглянемо розміри залучених кредитів від МФО та механізми їх повернення.


__________________________________

^[1]Боргове агентство було створене у лютому 2020 року як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через міністра фінансів і який реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом. На сьогодні питання запуску Боргового агентства призупинено.

[2]Резерви України, відображені у балансі НБУ, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків

[3]Облігація – цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений строк та виплатити дохід за облігацією.