Особливості валютного контролю при переведенні боргу за контрактом
Завжди актуальним для бізнесу залишеється питання уникнення судових конфліктів, на які витрачається купа коштів, часу та нервів. У цій статті висвітлено, як уникнути спору з фіскалами у сфері валютного конотролю при переведенні боргу за зовнішньоекономічни
Польща є надійним партнером та надає відчутну підтримку Україні у питаннях євроінтеграції. Таке партнерство стало підґрунтям також для зміцнення відносин у сфері бізнесу, що позитивно відобразилося на економічному зростанні країн. Водночас, відсутність гармонізованого законодавства та наявність різних національних грошових одиниць створює незручності для бізнес середовища в українсько-польських відносинах. В умовах функціонування ринкової економіки головним об'єктом валютного контролю є валютний курс національної грошової одиниці, зміни якого спричиняють відчутний вплив на розвиток як внутрішньогосподарських процесів, так і зовнішньоекономічних позицій тієї чи іншої країни. Для стабільності валютного курсу в Україні було вимушено введено ряд валютних обмежень щодо здійснення валютних операцій.
Так, Державна фіскальна служба України (далі – ДФС України), як один з органів, який здійснює політику у сфері валютного контролю, з 2010 року у своїх роз’ясненнях запроваджувала обмеження щодо здійснення розрахунків за міжнародними договорами, зокрема, щодо погашення заборгованості шляхом уступки вимоги, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, переведення боргу.
На думку контролюючого органу такі обмеження повинні створювати перешкоди для нелегального відтоку капіталу з України. Однак, зазначені обмеження призвели до побічних ефектів: створили дискомфорт та перешкоди для ведення бізнесу за зовнішньоекономічними контрактами, у тому числі, в українсько-польських відносинах, а також спровокували судові конфлікти між контролюючими органами та українськими підприємствами.
За результатами аналізу вирішення даних судових конфліктів про скасування податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) щодо нарахування пені у зв’язку з порушенням строків розрахунків у валютних операціях, слід відмітити, що Виший адміністративний суд України (далі – ВАСУ) вирішує такі спори в основному на користь бізнесу. Зазначену тенденцію вирішення спорів можна відстежити в таких рішеннях ВАСУ (ухвали від 10.02.2013 №К/9991/40372/12; від 01.04.2014 №К/9991/3262/12, від 24.11.2014 №К/800/61926/13, №К/800/63470/13).
В обґрунтування своєї позиції ВАСУ застосовує ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», в якій передбачено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Водночас, ВАСУ, вирішуючи справи на користь бізнесу, вказує на необхідність дотримуватися таких умов:
• правильно оформлювати документи;
• зміну форми розрахунків попередньо погоджувати з нерезидентом;
• не здійснювати розрахунки шляхом переведення боргу поза строками встановленими валютним законодавством.
Таким чином, при попередній домовленості з нерезидентом (Польща) про зміну форми розрахунків, укладення угоди щодо переведення боргу на іншого резидента (Україна) за міжнародним контрактом не буде суперечити положенням чинного законодавства України. Водночас, у разі правильного оформлення документів щодо зміни форми розрахунку перспективу вирішення можливого валютного спору на користь бізнесу – гарантовано.
Станом на сьогодні в діючому роз’ясненні органу ДФС в базі податкових знань під назвою: «Чи допускається уступка вимоги та переведення боргу незалежно від наявності угод чи фінансових зобов’язань між резидентами, а також між резидентами та нерезидентами?» зазначено:
«Переведення боргу регулюється статтями 520-524 Цивільного кодексу України. Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов’язання, вступ до зобов’язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов’язання при зміні суб’єктного його складу. При цьому переведення боргу можливе лише за згодою кредитора».
Тобто, орган ДФС у даному роз’ясненні вказує на умови при яких може бути здійснено переведення боргу у валютних операціях та не вбачає у цьому порушення.
У зв’язку з тим, що роз’яснення не має деталізованого та персоналізованого характеру, українському підприємству для мінімізації ризиків винесення ППР необхідно звернутися за письмовою індивідуальною податковою консультацією до ДФС України як це передбачено ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому ст. 53 ПКУ встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому в письмовій формі.
Таким чином, Україна, обравши курс євроінтеграції, намагається запозичити досвід з питань валютного контролю від країн Європейського Союзу, в тому числі й Польщі. У зв’язку з цим в Україні відбувається поступова лібералізація контролю валютних операцій, а боротьба зі зловмисниками щодо незаконного виведення капіталу з України відбувається шляхом аналізу суті та змісту кожної валютної операції на предмет такого зловживання.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3796
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23066
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17389
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16968
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13587
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11628