Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності
«Іноді одна судова справа може дати народові більше свободи, ніж десятки мітингів» - доведено Миколою Томенком
Коаліції немає — а прем’єр є?
Президент Зеленський, поставив демонстративно, як диктатор, Юлію Свириденко на чолі уряду, відкривши скриньку Пандори. Призначення Юлії Свириденко на посаду Прем’єр-міністра України — це не просто політичне рішення, а конституційний прецедент із далекосяжними наслідками.
Адже воно відбулося без участі коаліції депутатських фракцій, як цього вимагає стаття 83 Конституції України. Така легковажність відкриває двері для політико-правового реваншу опозиції, зокрема Юлії Тимошенко, Дмитра Разумкова і Петра Порошенка.
Так як, конституціоналістів в опозиції та і у владі, що мають сміливість вголос озвучити проблематику – обмаль, напишу я про це публічно.
Згідно з Конституцією України:
«У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України». (ч. 7 ст. 83 Конституції України)
«Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України…» (ч. 9 ст. 83 Конституції України)
Таким чином, єдиним суб’єктом подання кандидатури прем’єра є коаліція, яка має об’єднувати 226 і більше депутатів.
Однак у парламенті четвертого року великої війни такої коаліції реально не існує.
Монобільшість «Слуги народу» реально розсипалась ще у 2022 році. Сьогодні фракція не має стабільних 226 голосів. Формального оголошення нової коаліції не було. І все ж прем’єр-міністр призначений. Уряд утворено — без коаліції. Це відверте порушення Конституції.
Дефект, закладений ще Януковичем
У 2010 році під час правління Януковича відбулось вилучення з Регламенту Верховної Ради норм, що регулювали:
- процедуру формування коаліції;
- документальне підтвердження її складу;
- прозорість і відповідальність при поданні кандидатур в уряд.
Ці дії спотворили парламентську форму правління, яка передбачає уряд, сформований коаліцією, а не особисто президентом. Конституційний Суд у Рішенні №11-рп/2010 (30 вересня 2010 року) фактично змінив форму правління з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську через неконституційну ревізію Конституції без референдуму чи спецпроцедури.
Після Революції Гідності було відновлено Конституцію у редакції 2004 року, де знову закріплено обов’язок формування уряду коаліцією.
Однак в Регламенті так і не було чітко відновлено всі деталі цієї процедури — і сьогодні цим користується влада, нехтуючи формальністю коаліційної більшості.
ЄСПЛ у справі Томенка: механізм тиску зламано
У 2023 році ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Tomenko v. Ukraine» (№35129/17).
У 2015 році депутати Микола Томенко та Єгор Фірсов були позбавлені мандатів після виходу з фракції БПП. Це ґрунтувалось на нормі ч.6 ст.81 Конституції, яка дозволяє виключення депутата у разі його виходу з фракції, але «в порядку, визначеному законом».
Проблема: такого закону досі немає.
У 2023 році Європейський суд з прав людини визнав, що:
«Порушення ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції (право бути обраним) мало місце, оскільки заявників позбавили депутатських повноважень у спосіб, який не був передбачений законом». (Справа «Tomenko v. Ukraine», § 110–118)
Таким чином, тепер не можна легально позбавити мандата депутата, який вийшов або "відкликав свою заяву про вступ до фракції". А значить — фракція може розсипатись без втрати депутатами мандатів, коаліція — припинити існування, і влада залишиться без більшості.
Шанс для опозиції: юридична зброя без кулі
Опозиційні фракції можуть спровокувати де-юре розпад коаліції. Якщо кілька десятків «слуг народу» відкличуть свої заяви про вступ у фракцію, її чисельність впаде нижче 226 депутатів.
У сьогоднішній Верховній Раді:
- формальної коаліції не існує;
- фракція «Слуга народу» не має стабільних 226 голосів;
- значна частина депутатів — номінально числяться у фракції, але де-факто не підтримують політику Зеленського, Єрмака та Арахамії.
Після прецеденту Томенка опозиція може запропонувати своїм прихильникам у більшості:
- не виходити з фракції, щоб не дати привід для політичного тиску;
- написати заяву про відкликання своєї заяви на вступ до фракції — це не вихід, як каже Конституція, але анулює участь у фракції з точки зору права;
- це дозволить зняти із фракції статус коаліційної, бо чисельність зменшиться нижче 226;
Це — багатозарядний політичний інструмент у руках опозиції.
Інша дорога: уряд єдності замість монополії
Замість конфронтації опозиція може запропонувати формування уряду єдності.
Він включатиме представників не лише однієї фракції, а й інших політичних сил. Це відновить принцип відповідальності уряду перед парламентом, а не перед Банковою. Це шанс не для реваншу, а для відновлення балансу влади.
І тут варто подякувати Миколі Томенку за його принциповість і справу, яка відкрила це вікно можливостей.
Призначення уряду без коаліції — помилка влади, яка дає шанс опозиції. Але це також шанс для всієї системи вирости над собою і створити уряд, який базується на Конституції, а не на вертикалі Банкової.
І пора вже запам’ятати - порушення Конституції — це завжди ризик.
Джерела:
Конституція України – ст. 81, 83
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Рішення КСУ №11-рп/2010:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-10#Text.
Рішення КСУ №11-рп/2007:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-07#Text
ЄСПЛ, справа Tomenko v. Ukraine (2023)
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук вчора о 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар вчора о 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко вчора о 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин вчора о 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 862
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 697
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 128
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 93
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон 84
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 204036
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 62691
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплачувати за них під час блекаутів
Технології 6675
-
2016-й знову в моді: які тенденції відроджуються у 2026-му
Життя 4964
-
"Світла нема, води нема". У Львові не змогли відкритися популярні ресторани
Бізнес 2712
