ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних
Велика Палата ВС роз’яснила, коли зберігається право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних попри сплив строку позовної давності.
Трохи про продовження позовної давності на час карантину та воєнного стану, зменшення процентів річних і інфляційних втрат.
У разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Тому звернення до суду з позовними вимогами про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим у разі, якщо позовна давність за такими вимогами не спливла станом на 02 квітня 2020 року.
Суд може зменшити розмір процентів річних у кожному конкретному випадку з урахуванням таких підтверджених обставинами справи підстав, зокрема, як дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов`язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу тощо, а також дотримуючись принципів розумності, справедливості, пропорційності та балансу між інтересами боржника і кредитора.
Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
Розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений та мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником, не підлягає зменшенню судом.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони входять до складу грошового зобов`язання і виступають способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
З урахуванням висновків, наведених у мотивувальній частині цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо продовження строків позовної давності стосовно вимог про стягнення інфляційних втрат і процентів річних, які не спливли станом на 02 квітня 2020 року, а звідси немає підстав для відступу від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, наведеного у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 206/2984/23.
Постанова ВП ВС від 02.07.2025 у справі № 903/602/24.
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна вчора о 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець вчора о 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 30.10.2025 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 409
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 282
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 246
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 194
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 78
-
Сі й Трамп домовилися говорити – і це змінює сценарій завершення війни
Думка 23423
-
Найбільший турецький ритейлер взуття закриває магазини в Україні – NV
Бізнес 8648
-
Три факти про відновлення ядерних випробувань у США. Що задумав "збентежений Трамп"
6716
-
"Готові "з’їсти" вільні локації". Як впливає на торгові центри закриття English Home та Athletics
Бізнес 6224
-
Економіка Угорщини в стагнації за пів року до виборів: зростання майже немає
Фінанси 5502
