Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
18.07.2025 21:42
Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності
Валерій КарпунцовЗаслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор кафедри права і публічного управління КНУБА, державний радник юстиції 3 класу, народний депутат України VII-VIII скликань
«Іноді одна судова справа може дати народові більше свободи, ніж десятки мітингів» - доведено Миколою Томенком
Коаліції немає — а прем’єр є?
Президент Зеленський, поставив демонстративно, як диктатор, Юлію Свириденко на чолі уряду, відкривши скриньку Пандори. Призначення Юлії Свириденко на посаду Прем’єр-міністра України — це не просто політичне рішення, а конституційний прецедент із далекосяжними наслідками.
Адже воно відбулося без участі коаліції депутатських фракцій, як цього вимагає стаття 83 Конституції України. Така легковажність відкриває двері для політико-правового реваншу опозиції, зокрема Юлії Тимошенко, Дмитра Разумкова і Петра Порошенка.
Так як, конституціоналістів в опозиції та і у владі, що мають сміливість вголос озвучити проблематику – обмаль, напишу я про це публічно.
Згідно з Конституцією України:
«У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України».(ч. 7 ст. 83 Конституції України)
«Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України…»(ч. 9 ст. 83 Конституції України)
Таким чином, єдиним суб’єктом подання кандидатури прем’єра є коаліція, яка має об’єднувати 226 і більше депутатів.
Однак у парламенті четвертого року великої війни такої коаліції реально не існує.
Монобільшість «Слуги народу» реально розсипалась ще у 2022 році. Сьогодні фракція не має стабільних 226 голосів. Формального оголошення нової коаліції не було. І все ж прем’єр-міністр призначений. Уряд утворено — без коаліції. Це відверте порушення Конституції.
Дефект, закладений ще Януковичем
У 2010 році під час правління Януковича відбулось вилучення з Регламенту Верховної Ради норм, що регулювали:
процедуру формування коаліції;
документальне підтвердження її складу;
прозорість і відповідальність при поданні кандидатур в уряд.
Ці дії спотворили парламентську форму правління, яка передбачає уряд, сформований коаліцією, а не особисто президентом. Конституційний Суд у Рішенні №11-рп/2010 (30 вересня 2010 року) фактично змінив форму правління з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську через неконституційну ревізію Конституції без референдуму чи спецпроцедури.
Після Революції Гідності було відновлено Конституцію у редакції 2004 року, де знову закріплено обов’язок формування уряду коаліцією.
Однак в Регламенті так і не було чітко відновлено всі деталі цієї процедури — і сьогодні цим користується влада, нехтуючи формальністю коаліційної більшості.
ЄСПЛ у справі Томенка: механізм тиску зламано
У 2023 році ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Tomenko v. Ukraine» (№35129/17).
У 2015 році депутати Микола Томенко та Єгор Фірсов були позбавлені мандатів після виходу з фракції БПП. Це ґрунтувалось на нормі ч.6 ст.81 Конституції, яка дозволяє виключення депутата у разі його виходу з фракції, але «в порядку, визначеному законом».
Проблема: такого закону досі немає.
У 2023 році Європейський суд з прав людини визнав, що:
«Порушення ст. 3 Протоколу № 1 до Конвенції (право бути обраним) мало місце, оскільки заявників позбавили депутатських повноважень у спосіб, який не був передбачений законом».(Справа «Tomenko v. Ukraine», § 110–118)
Таким чином, тепер не можна легально позбавити мандата депутата, який вийшов або "відкликав свою заяву про вступ до фракції". А значить — фракція може розсипатись без втрати депутатами мандатів, коаліція — припинити існування, і влада залишиться без більшості.
Шанс для опозиції: юридична зброя без кулі
Опозиційні фракції можуть спровокувати де-юре розпад коаліції. Якщо кілька десятків «слуг народу» відкличуть свої заяви про вступ у фракцію, її чисельність впаде нижче 226 депутатів.
У сьогоднішній Верховній Раді:
формальної коаліції не існує;
фракція «Слуга народу» не має стабільних 226 голосів;
значна частина депутатів — номінально числяться у фракції, але де-факто не підтримують політику Зеленського, Єрмака та Арахамії.
Після прецеденту Томенка опозиція може запропонувати своїм прихильникам у більшості:
не виходити з фракції, щоб не дати привід для політичного тиску;
написати заяву про відкликання своєї заяви на вступ до фракції — це не вихід, як каже Конституція, але анулює участь у фракції з точки зору права;
це дозволить зняти із фракції статус коаліційної, бо чисельність зменшиться нижче 226;
Це — багатозарядний політичний інструмент у руках опозиції.
Інша дорога: уряд єдності замість монополії
Замість конфронтації опозиція може запропонувати формування уряду єдності.
Він включатиме представників не лише однієї фракції, а й інших політичних сил. Це відновить принцип відповідальності уряду перед парламентом, а не перед Банковою. Це шанс не для реваншу, а для відновлення балансу влади.
І тут варто подякувати Миколі Томенку за його принциповість і справу, яка відкрила це вікно можливостей.
Призначення уряду без коаліції — помилка влади, яка дає шанс опозиції. Але це також шанс для всієї системи вирости над собою і створити уряд, який базується на Конституції, а не на вертикалі Банкової.
І пора вже запам’ятати - порушення Конституції — це завжди ризик.
