Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.02.2016 12:48
Гроші на утилізацію сміття: хто платитиме за «банкет»?
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання.
Вже найближчим часом парламент може взятися за розгляд питання про зобов’язання виробників забезпечувати переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Варто нагадати, що це передбачено діючим законом про відходи. Проте досі в Україні не розроблений механізм реалізації цього «почесного» обов’язку виробників пакувальних матеріалів.
Порядок впровадження частини цих положень мала в свій час реалізувати «славнозвісна» постанова КМУ № 915. Цей документ покладав на держпідприємство «Укрекокомресурси» відповідальність за утилізацію відходів ввезеної упаковки. Підприємства, що її ввозили, сплачували збір. Та як виявилося, такий «інструментарій» належно не запрацював. Невдовзі постанова втралила чинність.
І ось з’явилися законодавчі ініціативи, які передбачають врегулювання цих питань. У якому вигляді й коли саме, вони будуть реалізовані, сьогодні сказати важко. Проте відомо, що цього тижня під час найближчого засідання у парламентському природоохоронному комітеті депутати планують розглянути два відповідних законопроекти. Не виключено, що один з них буде запропоновано на розгляд ВР вже найближчим часом.
Зокрема у ВР внесено три законопроекти № 3198, № 398-1 та № 4028. Кожен з них передбачає запровадження в Україні європейської моделі «розширеної відповідальності виробника», хоча власне механізми такої реалізації у кожному законопроекті пропонуються різні. Про що йде мова?
Відповідно до діючих у ЄС правил, виробник несе відповідальність за переробку та утилізацію своєї продукції після її споживання. Такий підхід було введено на початку 1990х років у Німеччині, Франції та Швеції. А згодом це було визнано як найкращий та найоптимальніший принцип. Незабаром його впроваджено на рівні ЄС. Й сьогодні таким принципом керуються більшість розвинутих країн світу. Також він впроваджується в Азії та Африці.
Впровадження цього принципу зазвичай має дві основні мети. Перша полягає в збільшенні проценту збору і переробки вторинної сировини. Друга передбачає перекладення фінансової відповідальності з громадян та державних органів на виробників пакувальних засобів.
Отже такий принцип має запровадити й наша держава. Це зокрема передбачено угодою про асоціацію.
Тож ми маємо упродовж кількох років реалізувати у себе на законодавчому рівні директиву Європейського парламенту і Ради 2008/98/ЄС від 19 листопада 2008 року про відходи. У цьому документі зазначається, що запровадження розширеної відповідальності виробника є одним із засобів підтримки розробки та виробництва товарів, що повністю враховують та полегшують ефективне використання ресурсів впродовж усього їхнього життєвого циклу, включаючи їх відновлення, повторне використання, розбирання та перероблення без шкоди для вільного обігу товарів на внутрішньому ринку. Також зазначено, що заходи, щодо впровадження розширеної відповідальності виробника можуть включати прийняття повернутої продукції та відходів, що лишилися після використання такої продукції, так само як і подальше управління відходами та фінансова відповідальність за таку діяльність.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
Топ за тиждень
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
Популярне
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23210
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17399
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17073
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13656
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11734
Контакти
E-mail: [email protected]