Адвокат наділений правом вступної промови у суді. Цим правом варто скористатися, щоб нівелювати упереджене ставлення судді до суті справи після того, як прокурор оголосить обвинувальний акт
Нижче автором наводиться приклад вступної промови по обвинуваченню особи за ст. 200, ст. 366, ст. 191 КК України.
ВСТУПНА ПРОМОВА
Сторона обвинувачення хоче, щоб Суд повірив, що ця справа про розтрату коштів та підроблення документів. Але це не так. Ця справа про практику роботи слідства – низькопробну, недостовірну та невідповідну роботу, яка призвела до того, що обвинувачений зараз знаходиться в суді за обвинуваченням у вчиненні злочинів, які він не скоював.
На підготовчому засіданні прокурор повідомив Суду, що певні обставини не вдалося з’ясувати, бо обвинувачений прикривався статтею 63 Конституції України. Але це не відповідає дійсності, оскільки обвинувачений не ухилявся від слідства, навпаки, розбирався в цій неприємній для нього ситуації, з'являвся на допит та вказував на осіб, які можуть підтвердити правдивість його слів.
Однак, чи допитано слідчим цих осіб?
Ні, незважаючи на те, що слідчий задовольнив клопотання захисника про допит свідків, він їх не допитав.
У зв’язку з тим, що слідчим було задоволено клопотання захисника про допит осіб, які працювали в ТОВ «ХХХ», однак допитано так і не було, а тому захисник самостійно опитав таких осіб та з’ясував обставини, які мають вагоме значення для справи, оскільки повністю спростовують версію обвинувачення.
Свої слова готові підтвердити під присягою колишні працівники ТОВ «ХХХ», а саме:
Таким чином, причиною того, що докази, які виправдовують особу не приймалися слідчим, може бути тільки одна: слідчий незацікавлений в об’єктивності розслідування даної справи.
Зазначене також підтверджується тим, що в обвинувальному акті неодноразово звучало обвинувачення (цитую) «у виконанні своєї ролі згідно злочинного плану із особою відносно якої виділено матеріали в окреме провадження».
І тут виникають питання: чому зазначена особа виокремлена із зазначеного провадження, якщо обвинуваченому інкримінують вчинення злочину групою осіб? Хто ж є цією особою, з якою обвинувачений ніби-то був у змові?
Як стверджує слідчий, ХХХ перераховував кошти на рахунок належний ФОП ХХХ. Тому перш за все, що повинен був зробити слідчий – це допитати ХХХ та встановити осіб, які з ним співпрацювали.
На жаль, цього здійснено не було. Незважаючи на те, що підставою для продовження досудового розслідування була саме необхідність допиту ХХХ та встановлення осіб, яким відомі обставини справи, на що прокурор акцентував увагу у своєму клопотанні про продовження строку досудового розслідування.
Таким чином, захисник вважає за необхідне викликати та допитати:
В ході опитування зазначених осіб захисником встановлено, що їм відомо обставини, які мають значення для справи.
Більш того, коли юристи говорять про підробку документів, то одним із основних видів доказів є почеркознавча експертиза. Однак, в даній справі вона проведена неповно: експертом не вирішувалося питання слідчого «чи виконаний підпис у графі замовник у договорі від ХХХ року про надання послуг обвинуваченим чи іншою особою?» у зв’язку з відсутністю порівняльного матеріалу ХХХ. Звертаю увагу суду, що зразки підпису ХХХ знаходяться в матеріалах кримінального провадження, однак з невідомих причин слідчий їх не надав експерту.
Ще однією причиною того, що слідчий суб’єктивно ставився до проведення розслідування є відмова слідчого про участь захисника та обвинуваченого у всіх процесуальних діях, внаслідок чого відбулося порушення права підозрюваного, гарантоване ст. 42 КПК України.
Обвинувачений не вперше працював на керівних посадах і завжди виконував свої обов'язки належним чином, до роботи відносився відповідально, керівництво здійснював точній відповідності з посадовим регламентом.
На підтвердження достовірності показів обвинуваченого захисником заявлено про витребування документів, які спростують докази обвинувачення, зокрема:
- тимчасовий доступ до ХХХ і т.д.
Пан ХХХ заявив про вчинення обвинуваченим злочинів можливо з причин особистої неприязні чи з корисливих мотивів, з'ясовувати це не в нашій компетенції, однак, притягнення до кримінальної відповідальності невинної людини, на підставі вигідних для сторони обвинувачення доказів невелює принцип презумпції невинуватості та підриває довіру до системи правосуддя в цілому.
Прошу звернути Вашу увагу на те, що послуга - це дія, результат якої споживається в процесі її виконання. Тому фактичним доказом надання послуг є акти надання послуг і зазначені акти знаходяться в матеріалах кримінального провадження.
Коли ми дослідимо всі докази, Ви, Ваша честь, побачите, що ця справа — результат незадовільної роботи правоохоронних органів та їх поспішні висновки. Докази засвідчать про єдиний можливий висновок: обвинувачений не є винним у злочинах, які йому інкримінують.
