Дерев'яна тара: кроки для виробника

Тож, які необхідні кроки дотримання вимог виробництва дерев'яного пакувального матеріалу повинен знати кожен дотичний український виробник?

Усі ми бачили дерев’яні упаковки якими перевозять габаритні вантажі, продукцію, матеріали, так звана дерев’яна тара. Таке пакування є одним з найбільш популярних для транспортування в міжнародній торгівлі. Однак деревина схильна до впливу вологи та різних комах, що в свою чергу становить небезпеку занесення шкідників. 

Для цього потрібна спеціальна обробка. Саме тому, дерев’яний пакувальний матеріал в Україні регулюється Міжнародним стандартам з фітосанітарних заходів №15 та наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 №731. 

Проте, не всі виробники дотримуються вимог обробки, маркування та реєстрації такої тари, що призводить до пошкоджень і втрати товару, а бізнес, в свою чергу, несе значні збитки. 

Тож, які необхідні кроки дотримання вимог виробництва дерев'яного пакувального матеріалу повинен знати кожен дотичний український виробник? 

1. Реєстрація 

Спершу, українські виробники дерев’яної тари повинні бути включені до загальнодержавного реєстру. Для цього варто подати заяву до Держпродспоживслужби. 

Мінімум двічі на рік виробники повинні самостійно обстежувати власні місця виробництва з метою виявлення шкідливих організмів. Результати потрібно вносити до відповідного Журналу проведення обстежень. Якщо є невідповідності нормам фітосанітарних правил, варто повідомити Головне управління Держпродспоживслужби відповідно до місця проживання.

2. Обробка 

Існує три основних дії при виробництві дерев'яного ​​пакувального матеріалу: обробка, виготовлення та маркування. 

Необхідно проводити виготовлення матеріалу тільки з окорованої неураженої шкідливими організмами деревини та не допускати наявність живих шкідливих організмів. 

Серед видів обробки виокремлюють теплову обробка з використанням газопарових або сухих нагрівальних камер, теплову обробка з використанням діелектричного нагріву та обробку бромистим метилом. Усі вони відрізняються вимогами температури та процесу обробки. 

Теплова обробка націлена на прогрівання дерев’яного пакувального матеріалу по всій товщині деревини  мінімум до 56 °С протягом, як мінімум 30 хвилин.  А фумігація бромистим метилом при мінімальній температурі не менше 10 °С протягом не менш ніж 24 години. 

Коди обробки для маркування: НТ - теплова обробка, МВ - Фумігація бромистим метилом, DH - діелектричний нагрів. 

Для термообробки дерев’яного пакувального матеріалу сушильні камери повинні мати хорошу теплоізоляцію та сконструйовані таким чином, щоб повітряний потік міг циркулювати навколо штабеля деревини і всередині нього. Деревина, що піддається обробці, розташовується в камері  так, щоб забезпечити достатній повітряний потік навколо штабеля деревини і всередині нього.

Обов’язковим є наявність не менше ніж чотирьох температурних датчиків та датчиків вимірювання вологи, розміщених у найтовщих частинах деревини з двох протилежних боків, не менше двох температурних датчиків та датчиків вимірювання вологи, розміщених в найхолодніших точках камери. 

Для забезпечення оптимального потоку повітря в термокамері повинні застосовуватися дефлектори повітря. Для циркуляції повітря необхідно використовувати вентилятори. Повітряний потік від цих вентиляторів повинен підтримувати температуру всередині деревини на заданому рівні протягом необхідного часу. 

Варто зазначити, що проведення термообробки (HT) повинне підтверджуватись оформленням акта у довільній формі та графічним зображенням даних в паперовому форматі.

3. Маркування

Обов’язковим елементом перевезення багажу у дерев’яній тарі є наявність маркування: 

1. Символ та скорочену назву Міжнародної конвенції про захист рослин (IPPC) зліва;

2. Код країни;

3. Код виробника або виробника обробки;

4. Код обробки з використанням відповідної абревіатури згідно з додатком 1 (НТ або МВ). 

Поряд з маркуванням можуть бути нанесені логотип торговельної марки виробника, номер партії та дата проведення маркування (у форматі: ДД.ММ.РРРР). 

Серед основних рекомендацій дотримання вимог є розмір маркування, що повинен бути достатньо помітним та розбірливим для інспекторів без застосування допоміжних візуальних засобів  та нанесеним з обох боків зеленим або синім кольором. Ця позначка не повинна наноситися від руки. Виробникам варто уникати використання червоного та оранжевого кольорів, оскільки вони використовуються для маркування небезпечних вантажів. 

Маркування повинне мати прямокутну або квадратну форму і розташовуватися в межах рамки з вертикальною лінією, що відокремлює символ від елементів коду. 

Розташування повинне бути видиме як мінімум, на двох протилежних сторонах одиниці дерев'яного пакувального матеріалу. 

4. Фітосанітарний сертифікат 

Згідно норм українського законодавства вивезення за межі України та ввезення на її територію пакувального матеріалу проводиться за наявності фітосанітарного сертифікату. Сертифікат видається органом Держпродспоживслужбою на підставі проведених фітосанітарних процедур. 

Задля отримання відповідного сертифіката або сертифіката на реекспорт органу потрібно подати: 

1) заяву, встановлену Мінагрополітики;

2) документ, що підтверджує внесення плати за видачу фітосанітарного сертифіката;

3) копію договору, відповідно до якого здійснюється вивезення з України об’єктів регулювання. 

Державний інспектор протягом п’яти днів проводить необхідні фітосанітарні процедури, за результатами яких видається відповідний сертифікат або відмова. Термін дії фітосанітарного сертифіката становить 14 діб. 

Оформляється у двох примірниках: перший примірник заявнику, другий — залишається в органі Державної служби з карантину рослин. 

Фітосанітарні сертифікати повинні бути правильно заповнені та відповідати інформації, зазначеній в інших документах, що супроводжують вантаж. Обов’язковим є оформлення НОКЗР та/або реекспортером та підписані відповідно, адресовані країні-імпортеру та заповнені англійською мовою або однією з офіційних мов. 

Потрібно уникати:

1. Нерозбірливо заповнену, неповну, недостовірну інформацію  або виправлення, не завірені печаткою, штампом та підписом уповноваженої особи; Недійсні документи, термін дії яких закінчився;

2. Без дати  видачі та факт засвідчення уповноваженою особою НОКЗР країни-експортера та/або реекспортера, що їх видала;

3. Бланки  форма яких, не встановлена Міжнародною конвенцією про захист рослин, Міжнародним стандартам з фітосанітарних заходів № 12 або НОКЗР країни-експортера та/або реекспортера; 

Отож, виробникам важливо дотримуватись всіх вимог законодавства та міжнародних стандартів фітосанітарних правил, адже хороша якість виробництва, належна практика поводження та належна санітарна обробка роблять деревину придатним матеріалом для застосувань у міжнародній торгівлі.