Кооперація сільгоспвиробників: чому це важливо?
Сільськогосподарські кооперативи - це ключ до успіху малих та середніх підприємців в аргарному секторі.
У всьому розвиненому світі малі та середні сільськогосподарські виробники ефективно працюють завдяки об’єднанню з метою спільного виробництва, доступу до фінансових і матеріальних ресурсів та просуванню своєї продукції на ринку.
Однією з найбільш поширених форм такого об’єднання є сільськогосподарські кооперативи, частка яких на аграрному ринку Європи сягає до 70%. Обсяг річного обороту 10-ти найбільших фермерських кооперативів в ЄС складає понад 93 мільярди доларів, що майже дорівнює річному ВВП України.
А що ж відбувається у нас? Кількість кооперативів в цій сфері ледь дотягує до 1-1,5%. Причина таких низьких показників, в першу чергу, полягає у недосконалості існуючого законодавства.
Як ми можемо покращити ситуацію?
Минулий пленарний тиждень виявився багатим на скандали та інтриги в Верховній Раді.
Однак, попри це, деякі важливі рішення, все ж таки, приймаються.
В першу чергу, я хочу відмітити той факт, що профільний аграрний комітет рекомендував парламенту ухвалити закон про сільськогосподарську кооперацію №0856.
Ми працювали над цим законопроектом дуже довго, залучивши найкращих експертів та фахівців. Зрештою, ми домоглись ухвалення цього закону в першому читанні в червні 2019 року.
Я переконаний, що ухвалення цього закону в цілому призведе до таких позитивних наслідків:
• дасть шанс малим та середнім виробникам сільськогосподарської продукції конкурувати на рівних правах з агрохолдингами;
• члени кооперативу самостійно будуть визначатися, який у них вид діяльності кооперативу;
• значно знизяться ціни на продукти, прибравши одного або кількох посередників між споживачем та виробником продуктів харчування;
• поліпшиться доступ до банківських послуг малих та середніх фермерів, які об’єдналися в кооперативи.
Під час дискусій звучали думки про те, що в нас уже працюють окремі кооперативи, і нібито ніякої проблеми немає. Однак, цифри говорять самі за себе.
Важливо, що з прийняттям закону кооперативи самостійно зможуть визначатися за якою формою їм працювати – бути виробничими, переробними чи багатофункціональними, а також працювати з одержанням прибутку, чи без нього.
Реальні зміни відчують усі
Ухвалення закону про кооперацію дасть змогу створювати робочі місця, а значить покращить добробут нашого населення та збільшить виробництво сільськогосподарської продукції. Це дозволить дрібним фермерам, які щодня боряться за виживання з крупними холдингами, об’єднувати зусилля і зменшувати затрати на виробництво продукції.
Особливої актуальності це набуде з 2020 року, коли запуститься ринок землі. Адже в умовах, коли на ринок зайде ще більше крупних іноземних холдингів, самостійно вижити дрібному аграрію буде майже неможливо.
Щоб переконатися в успішності такого підходу, ми можемо подивитись на наших сусідів.
Так, у Литві за десять років після прийняття нового кооперативного законодавства у 2000 році оборот кооперативів виріс більше, ніж у 10 разів.
Об’єднання в кооперативи – найкраща альтернатива для малих і середніх сільгоспвиробників. Адже тільки так вони зможуть стати справді конкурентними на ринку.
Крім того, кооперативи відкривають таким виробникам можливості самостійного виходу на експортні ринки, потенціал у створенні власної переробки, а, отже, поштовху для розвитку сфер з високою доданою вартістю - садівництва, овочівництва, тваринництва.
Розвиток кооперативів – це вихід дрібних фермерських господарств з тіні, підвищення прозорості аграрного ринку, сплата податків, наповнення місцевих бюджетів і розвиток об’єднаних територіальних громад.
Тому я сподіваюсь, що народні депутати, незалежно від того, які фракції і групи вони представляють, підтримають цей законопроект заради економічного прориву в цій сфері та реальної допомоги нашим аграріям і фермерам.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 194
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6493
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5389
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3420
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2967
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2938