"Землетрус" по-українськи: чому мітингують аграрії?
"Ні продажу землі іноземцям!", "Не продавайте Батьківщину!", "Земля - народна власність" - з такими гаслами тисячі аграріїв вийшли під стіни Верховної Ради 3 жовтня.
Що може змусити фермерів та аграріїв покинути свою важку та відповідальну щоденну працю, щоб приїхати в столицю і вимагати від влади дотримання своїх прав? Очевидно, що причина дуже серйозна.
І це – новий закон про ринок землі, який підготував і блискавично вніс до Верховної Ради уряд, не порадившись ні з суспільством, ні з членами профільного комітету.
Найбільше непокоїть аграріїв, критично мислячих народних депутатів та українців не сам факт відкриття ринку землі. Це зрештою має статись, адже мораторій був введений як тимчасова міра, а затягнувся на майже 20 років.
Найгірше – це те, що в законопроекті передбачена можливість купівлі землі іноземцями.
Так, кінцевим бенефіціаром будь-якого українського підприємства може бути іноземець, який швидко прибере до рук наше національне багатство.
У мене складається враження, що так поспішаючи з цим законопроектом, уряд виконує кимось прописаний сценарій, який готувався точно не в інтересах України та українців.
В кого буде більше шансів придбати землю: у іноземця, чи у простого фермера? На жаль, вони опиняться в абсолютно нерівних умовах.
Іноземці мають доступ до «дешевих» грошей, адже кредити в Європі можна взяти під 2% річних. У нас же фермеру доведеться сплачувати 22% річних, і навіть якщо він дозволить собі за останні кошти купити гектар землі, то в таких неконкурентних умовах дуже швидко збанкрутує.
Який вихід?
Зараз в Україні вже є категорія людей, які хочуть продати свою землю. Це може бути одинока бабця з мізерню пенсією, якій ці гроші стануть у нагоді, або чиїсь спадкоємці. Їхнє право розпорядитись своєю землею ми маємо забезпечити.
Я бачу два шляхи відкриття ринку землі:
1. Держава стає власником землі, викуповуючи землю у громадян.
2. Землю купують виключно українці або підприємства, які працюють саме в аграрній сфері.
Земля не може купуватись просто так, як актив, який чекатиме на підвищення ціни. Земля має оброблятись. Ми не можемо допустити повернення до кінця 1990-х - початку 2000-х років, коли половина земель в Україні не оброблялись і ми змушені були закуповувати пшеницю за кордоном.
Сьогодні Україна є однією з найбільших країн з виробництва сільськогосподарської продукції. 60% надходжень валюти в державу відбувається завдяки експорту с/г продукції.
Ми не повинні втратити цього статусу, навіть більше – нам треба думати над тим, як перестати бути сировинним придатком та переробляти продукцію в Україні.
Тому найважливіше – ми повинні чітко прописати в законі заборонний механізм для іноземців купувати землю.
Також варто подумати над тим, як допомогти українському фермеру придбати землю.
Можливо, навіть створити механізм відтермінування купівлі землі юридичними особами. Нехай спочатку купують фізичні особи. Потрібно встановити мінімальну планку в ціні, а далі має відбуватись аукціон – хто дасть кращу ціну, той і стане власником землі.
Нам потрібен такий законопроект, який влаштує аграріїв, буде обговорений в суспільстві та захищатиме інтереси України і кожного українця.
- В Китае Второй Мировой войны не было... Володимир Стус 00:54
- Що робити, якщо співробітник показує результати, але припускається помилок Олександр Висоцький вчора о 17:54
- Україна на відстані Валерій Карпунцов вчора о 16:16
- Бізнес без хаосу: оптимізація процесів для зростання Олександр Скнар вчора о 14:28
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? Сергій Лабазюк вчора о 11:51
- Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026-2027 роках? Дмитро Олексієнко 08.09.2025 19:37
- Готельєр у воєнний час: як вижити й зберегти команду Роман Сидоренко 08.09.2025 17:41
- Профайлінг і гроші Василь Фенчак 08.09.2025 17:18
- Офлайн не можна на всі 100 онлайн: а де б ви поставили кому? Аліна Первушина 08.09.2025 14:09
- Київ чи область: аналіз ринку житла 2025 року та вигідність покупки Антон Мирончук 08.09.2025 14:05
- Пастка для СЗЧ: чому "декриміналізація" не спрацювала і які ризики має законопроєкт №13260 Андрій Йосипов 08.09.2025 11:50
- "Паливний контракт" на зиму: юридичний щит Ростислав Никітенко 08.09.2025 09:15
- Чи може переказ "без призначення" стати аліментами Світлана Приймак 08.09.2025 09:13
- Держава без правосуддя Валерій Карпунцов 06.09.2025 20:09
- Мистецтво читати людей і соціальна тривожність Ольга Духневич 06.09.2025 01:24
- Держава без правосуддя 399
- ФОП і фінанси: як утримати особисту стабільність у бізнесі та житті 269
- Санкції та профіцит нафти. Що чекати українським аграріям від цін на ДП? 182
- Час для болісних рішень: чим наповнювати державний бюджет у 2026-2027 роках? 165
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору 161
-
Врахували помилки "Галі Балуваної". Як розвивається нова франшиза Алли Теліги
Бізнес 16767
-
В Індії оцінили вплив мит США на економіку: 0,6% у 2025 році і серйозний ризик далі
Фінанси 11356
-
АРМА шукає управителя для бренду води "Моршинська". Компанія-власник прокоментувала
доповнено Бізнес 10787
-
Виступи російської сопрано Нетребко в Лондоні викликали хвилю протестів: деталі
Життя 8871
-
У чиновника сервісного центру на Закарпатті хочуть конфіскувати п'ять квартир і три авто
Бізнес 7268