Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
23.11.2015 15:38
5 пропозицій для реформи держслужби
Світлана КовалівськаЗаступник директора Інституту суспільно-економічних досліджень з питань розвитку
Законопроект про державну службу важливий та, безсумнівно, має бути якомога швидше ухвалений Верховною Радою. Але...
1. Мотивація. Новий законопроект не передбачаєстворення мотиварторів, націлених на роботу держслужбовця на результат.Сьогодні чиновник зайнятий «процесом», а за логікою він повинен працювати на вирішенняпитань та проблем. Наслідки – гальмування та неефективність реформ у всіхсферах діяльності. В законі потрібно визначити коефіцієнт коригування окладу взалежності від продуктивності праці. Тобто за функціями органу встановлюютьсяіндикатори – кожному департаменту по індикатору, кожному відділу/службовцю – посубіндикатору. Наприклад, для міністерстваекономічного розвитку та торгівлі – ріст ВВП, залучення інвестицій. І тодіз’явиться особиста відповідальність кожного, хто формує та реалізує держполітику.Зникнуть безглузді ДЦП з надутими цілями. Державні видатки фокусуватимуться нареальних планах та пріоритетах. Як наслідок, цілком ймовірно, пропорційно зростатимеі мінімальна заробітна плата.
2. Соціальний пакет. Сьогодніпосада на держслужбі не може конкурувати із приватним сектором. Законопроект непропонує жодного стимулу. Чим сьогодні керівник-держслужбовець може привабитивисокоефективного менеджера з приватного сектора? Яка альтернатива низькійзарплаті? Потрібно в окремій статті встановити соціальний пакет длядержслужбовця та започаткувати дискусію щодо видів заохочень. Це в першу чергумає стосуватись особистого, фахового та кар’єрного розвитку. 3. «Агенти впливу». Законопроект створює «агентіввпливу» у вертикалі держслужби з числа патронатної служби та працівниківНацбанку з огляду на значні корупційні ризики. Норми законопроекту них нестосуються, тепер вони не будуть зобов’язані декларувати доходи, зможутьсуміщати роботу у приватному секторі й при цьому мати широкі можливостівпливати на рішення та доступу до службової інформації. Адже, як відомо,радники та помічники міністра мають суттєвий вплив на рішення. Саме вони єпосередником між виконавцями, через них проходить вся документація, з нимирадиться міністр. Отже вони повинні нести високу відповідальність та бутипідконтрольними, щоб запобігти підриву конкуренції та збиткам держави. Цікатегорії працівників - патронат та НБУ, - залишились державними службовцями.
4. Деполітизація. Проблема та ризик, який несе в собі законопроект – це політизаціядержавної служби, а саме 2/3держслужбовців буде надано право бути членами політичних партій. Це – керівники відділів та департаментів тавсі інші службовці, окрім вищого корпусу. Це суперечить принципу політичної нейтральності.Логічно, що це може створювати ризики щодо саботажу та плинності кадрів.
5. Оновлення кадрів. Сьогодніми спостерігаємо хаотичні зміни в державній службі, перманентні реорганізації.Новий закон не вирішує цю проблему. Який сенс сьогодні оновлювати державну службу, витрачати значні ресурси наконкурси, коли завтра після оргперебудови знов буде чергова реорганізація? Безглуздіконкурси є ризиком залучення спеціалістів без досвіду державного управління. Врезультаті держава витрачатиме ресурси на підвищення кваліфікації, можливо,непотрібних у майбутньому службовців. Слід заборонитиреорганізацію в органах до проведення комплексного функціональногообстеження органів влади, скорочення дублюючих та непотрібних функцій тазатвердження нової системи влади. Це, мабуть, найважливіша поправка, яка з одногобоку зв’яже рукикерівникам проводити необґрунтовані скорочення, а з іншого – підштовхне реформута пришвидшить написання стратегії реформи, яку вимагають від нас міжнародніексперти.
