Як металопрокатному бізнесу втримати свої позиції на українському та світовому ринках
Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Падіння попиту на металопрокат, зруйновані та окуповані підприємства, нестабільна подача електроенергії та Чорноморська блокада українських виробників – це лише частина викликів, з якими стикнувся металопрокатний бізнес та металургійна галузь в цілому.
Проте разом з цим це є надзвичайна точка росту для кожного гравця ринку. “Адаптуйся або помри” – головне правило у кризовий період для бізнесу. Нові реалії змушують нас дивитися на звичні речі по-іншому.
Імпорт продовжує зростати
Минулого року імпорт скоротився вдвічі, проте його частка у внутрішньому споживанні зросла до третини. Імпорт й надалі продовжуватиме зростати й становитиме важливу частку на внутрішньому ринку, поки Україна не відновить виробництво дефіцитної продукції.
Головні виклики для металопрокатного бізнесу
Кон’юнктура ринку складається таким чином, що металопрокат українського виробництва не завжди є конкурентоспроможним на зовнішніх ринках. Чому складно розвивати експорт? По-перше – питання ціноутворення на внутрішньому ринку: заводи-виробники диктують свої умови та пропонують неконкурентну ціну на певні види металопрокату для експортування.
По-друге – закриття морських портів. До війни 80% продукції заводів-виробників експортувалися і відвантажувалися морським шляхом. Зараз експорт та імпорт можливий тільки залізничним транспортом. Це здорожчує логістику в декілька разів. Єдиним працюючим напрямком морського транспорту є Ізмаїльський порт та причали поруч. Даний логістичний напрямок не в змозі обслужити необхідний об’єм товаропотоку.
Закриття морських портів також впливає на вартість імпортованого металу для українського кінцевого споживача в цілому, що призвело до здорожчання на внутрішньому ринку.
Як формується ціна на металопрокат?
Ціна на внутрішньому ринку України формується з урахуванням експортних котирувань. Тому на внутрішньому ринку України ми завжди бачимо паритет з експортними цінами. Найбільше на внутрішній український ринок впливає турецький ринок металопрокату.
Також значний вплив мають європейські держави-виробники металопрокату, тому що саме від них надходить продукція, яка не виробляється в Україні.
У випадку підвищення або зниження цін в цих державах, ціна на внутрішньому ринку теж коригується.
Ситуація на фронті, системи ППО та початок відбудови – рушійні сили споживання металопрокату
Повоєнне відновлення України вимагатиме величезної кількості металопродукції, що може стати рушійною силою розвитку галузі. Особливо це стосується тих регіонів, які зазнали найбільших руйнувань через воєнні дії. Держава вже запустила проекти по відновленню мостів, доріг та мостових переходів.
Для прикладу, за рік було зруйновано або пошкоджено понад 25 тис. км автошляхів державного та місцевого значення і майже 350 мостів. Все потрібно буде відновити в майбутньому.
Окрім цього, 10 травня стартувала державна програма “єВідновлення”, що орієнтована на приватних осіб, в рамках якої, українці можуть отримати до 200 тисяч гривень компенсації на відновлення пошкодженого майна через війну. Зважаючи на те, що металопрокат є основою будь-якого будівництва, він також бере участь у Програмі.
Завдяки таким великим державним проектам відбувається активізація ринку металопрокату. Адже за рахунок цього збільшується споживання, продажі, виробництво на українських заводах, наповнення бюджетів всіх рівнів, залученість робітників в кожній сфері, сплата заробітних плат і податків… Такий ланцюжок подій формує економіку держави.
Тому ключову роль у активізації ринку металопрокату відіграє саме держава. Вже сьогодні надзвичайно важливо створити сприятливі умови для розвитку цього напрямку.
Ще одним важливим фактором є ситуація на фронті. Без позитивних змін на фронті, відбудова у великих масштабах відбуватись не буде. Ми вже спостерігаємо невеликий ріст споживання у порівнянні з минулим роком, але це далеко від довоєнних об’ємів. Ми розуміємо, що відбудовувати доведеться багато.
За підсумками 2022 року щонайменше 109 великих та середніх підприємств зазнали прямих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення, розпочатого росією 24 лютого 2022 року. Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними, та приватних осіб-підприємців оцінюється в 13 млрд дол.
Після того як Київ став більш захищений ППО, потрапляння ракет є меншим, ніж це було в минулому році. Це теж дало поштовх для людей повертатися, відновлювати будівельні процеси на будівельних майданчиках.
Насамкінець, важливо сказати, що укріплення України системами ППО – це стабілізація та покращення умов життя українців та рух економіки вже сьогодні. Адже саме відчуття безпеки впливає на рівень спокою, що дозволяє людям інвестувати у житло, а це в свою чергу підвищує рівень споживання металопрокату.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25555
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7889
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4159