Парламент працюватиме краще, коли депутати припинять думати про вибори

Верховна Рада могла б працювати краще. Значно краще. Депутати могли б принести країні куди більше користі, ніж приносять. Але для цього треба брати й працювати, розробляючи потрібні законопроекти, а не думати про те, як ліпше дискредитувати політичних опон

Сьогодні під час Погоджувальної ради лідер «Опозиційногоблоку» Юрій Бойко заявив, що його фракція готова скласти депутатські мандати зметою добитися розпуску діючого парламенту і проведення достроковихпарламентських виборів. Для розпуску Верховної Ради необхідно, щоб принаймнітретина депутатів склала свої мандати. А так як на даний момент без обранців зКриму і Донбасу український парламент налічує не 450, а 416 нардепів, то длярозформування законодавчого органу, за логікою Бойка, достатньо, щоб віддепутатських крісел добровільно відмовились лише 117 депутатів (а не 150). Враховуючи,що фракція «Опоблоку» має 43 особи, для розпуску ради теоретично треба ще 74депутата, згодних скласти мандат. На перший погляд, все чітко і послідовно. Аленасправді це не так. По-перше, в переліку підстав для розпуску парламенту вКонституції немає вище зазначеної підстави. По-друге, в тому ж «Опоблоці»велика кількість депутатів – мажоритарними. Це означає, що в разі складанняними своїх повноважень, будуть оголошені проміжні вибори в їх округах, а не достроковівибори до Верховної Ради загалом. Зрештою, розбиратися в юридичнійбезграмотності заяви Бойка немає сенсу. Зрозуміло, що це не більше, ніж спроба «потролити»коаліцію і створити в суспільстві установку на неминучість дострокових виборівдо парламенту.

Однак найбільше вражає зміст аргументації, за допомогоюякої лідер «Опоблоку» виправдовував необхідність розпуску чинної Ради. За йогословами, потреба у припиненні повноважень цього парламенту викликана йогонеякісною роботою. Що ж, важко щось заперечити. Головне, що це говоритьочільник фракції, яка не голосувала щонайменше за 90% важливих для країнизаконів і рішень. І це не були суто ідеологічні, ціннісні акти чи сутополітизовані рішення, систематичний бойкот яких завжди виправдовує статусбудь-якої опозиції. В абсолютній більшості це були законопроекти, якихпотребувала економіка, захист суверенітету держави, яких вимагали завданнямакрофінансової стабілізації, боротьби з корупцією, реформування органівдержавної влади тощо. Не підтримуючи всі ці законопроекти, «Опоблок» майженіколи не пропонував жодних конструктивних альтернатив. А тепер виявляється, щопарламент працює неякісно.

Так, Верховна Рада могла б працювати краще. Значно краще.Депутати могли б принести країні куди більше користі, ніж приносять. Але дляцього треба брати й працювати, розробляючи потрібні законопроекти, а не думатипро те, як ліпше дискредитувати політичних опонентів, більше сподобатисявиборцям і в який спосіб розпустити парламент. На жаль, багато політиків навмисносаботують ефективну парламентську діяльність для того, щоб використати це якаргумент на користь чергових виборів і отримати більший шматок парламентськогопирога в майбутньому. «Неякісна робота парламенту» – це те, що їм потрібно вякості інструменту збільшення свого впливу, а не те, що вони мають намірреально виправляти.