Зміни до критеріїв ступеню ризиків-покращення чи новий тиск на бізнес
З 01 липня 2017 року, платники податків стикнулися із суттєвими проблемами, пов’язаними із зупиненням реєстрації податкових накладних.
З 01 липня 2017року, платники податків стикнулися із суттєвими проблемами, пов’язаними іззупиненням реєстрації податкових накладних.
Перед початкомроботи оновленої системи автоматизованого адміністрування ПДВ, на численнізаперечення платників податків, Міністерство фінансів України відповідало, що питаннязупинення реєстрації податкових накладних для підприємств-виробників,підприємств які надають послуги та сільгоспвиробників, вирішить подання даних увстановленій формі, так званої «технологічної таблиці». Врахування системоюадміністрування інформації із «технологічної таблиці» мало виправити прогнозовано-ризиковуситуацію, згідно з якою ці підприємства підпадали під моніторинг.
Практика нажальпоказала іншу картину, і зазначені категорії підприємств вимушені постійноподавати повідомлення, пояснення та «технологічну таблицю» під кожну зупиненуподаткову накладну.
Тобто усі запевненняМіністерства фінансів України з цього приводу, не знайшли свого відображення напрактиці, що визвало цілком виправдане невдоволення серед малого та середньогобізнесу.
Виправити ситуаціюМіністерство фінансів України намагається шляхом прийняття Наказу № 776 від18.09.2017 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.09.2017року за № 1204/31072, і яким вносяться зміни до пункту 3 «Критеріїв оцінкиступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податковоїнакладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженихНаказом № 567 від 13.06.2017 року (далі - Критерії).
Так, пункт 3Критеріїв, з урахуванням змін, маєнаступний зміст: «Платник податку маєправо подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо:…».
Тобто, на відмінувід попередньої редакції, право на подання «технологічної картки» платникподатків має у будь-який момент, а нелише у разі зупинення реєстрації податкової накладної.
Окрім того,змінами визначено, що таблиця даних подається із поясненнями, в якихзазначається обов’язково - специфіка господарської діяльності, що має незміннийхарактер, та за бажанням - посилання на податкову та іншу звітність платникаподатку.
При цьому, на ДФСпокладено обов’язок розглянути інформацію та пояснення протягом 5-ти робочихднів, що настають за днем її отримання. Але, на превеликий жаль, в змінах незазначено, які ж наслідки для платника податків настають, якщо ДФС не надастьвідповідь про врахування або неврахування «технологічної таблиці» та пояснень. Іце питання, на мій погляд, досить важливе та повинно бути врегульоване,оскільки, як показує практика, ДФС не рідко пропускає строки, щодо наданнявідповідей, прийняття та направлення рішень.
Необхідно звернутиувагу на те, що будь-яка дія породжує певний юридичний факт. Тобто поданняплатником податків інформації і установленій формі має породжувати факт – абоврахування такої інформації (і в подальшому податкові накладні не блокують),або відмова у врахуванні інформації (за наявності підстав). При цьому, вданомувипадку, бездіяльність податкового органу має також породжувати певнийюридичний факт, а саме – відсутність реакції на звернення платника податків(причому у встановленому порядку), повинна розцінюватися, як мовчазна згода зйого позицією. Іншими словами, відсутність заперечень проти врахуванняінформації, свідчить про її врахування.
Однак, як свідчитьпрактика, безкарність пропуску строків з боку ДФС, або нехтування обов’язкомприймати та/або направляти відповіді (рішення), ставить платника податків управову невизначеність, оскільки законодавчо не врегульовано, наявністьнаслідків такої бездіяльності з боку ДФС. Нажаль, в даному випадку відсутнійдієвий механізм і судового захисту, чим і користується по суті ДФС.
Досить позитивнимє те, що «технологічна таблиця» автоматично враховується системою моніторингу,якщо інформація подається платниками податків - сільськогосподарськимитоваровиробниками. По суті, сільськогосподарські товаровиробники, виводятьсяіз-під моніторингу (хоча є відкритим питанням - наскільки це справедливо повідношенню до інших категорій платників податків).
Проте і тут не всетак гладко, як хотілося б. Зокрема, для застосування даної норми, сільськогосподарськітоваровиробники мають відповідати певним критеріям, саме:
- бутивнесеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Продержавну підтримку сільського господарства України";
- на31 грудня 2016 року бути такими, що застосовували спеціальний режимоподаткування відповідно до статті 209 Податковогокодексу України (в редакції, що діяла на 31 грудня 2016 року) і мають власну чиорендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01січня 2017 року, що задекларована до 20 лютого 2017 року, і у яких за період з01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і керівника та в якійзазначено коди, згідно з УКТ ЗЕД постачання(виготовлення) таких груп товарів: 01, 03, 04, 07, 08, 10, 12.
Таким чином, не всім сільськогосподарськимтоваровиробникам можна радіти, адже зможуть автоматично уникнути моніторингулише ті, що відповідають згаданим критеріям.
Як бачимо, запропонованізміни несуть в собі частку позитивного, але залишається ще багато питань таневрегульованих моментів, щодо застосування «системи автоматизованогомоніторингу».
На сьогоднішній день, система оподаткування таадміністрування податків в Україні, залишаються одними із найбільшнестабільних, оскільки піддаються численним змінам в короткі проміжки часу.Тому, разом із представниками реального сектору бізнесу, продовжимо стежити зазмінами, що відбуваються в сфері оподаткування і адміністрування податків, тависвітлювати і вирішувати питання, які постають у зв’язку із цим.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22804
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21292
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9323
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8604
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727