Дорожня карта нового валютного регулювання

Давайте поговоримо про нове валютне регулювання!

Давайте поговоримо про нове валютне регулювання! Певно, багато з вас вже чув чи бачив новини щодо того, що НБУ затвердив нову систему валютного регулювання і вже навіть встиг оприлюднити дорожню карту валютної лібералізації.

Про нові правила валютної лібералізації говорять ще з минулого року і неодноразово згадували вирвані з контексту новели. Отже, сьогодні я хочу поговорити про деякі конкретні заплановані зміни, описати деякі пункти у дорожній карті від регулятора, аби знати і розуміти, як буде далі та у якому векторі слід рухатись, аби не виходити за рамки дозволеної валютної лібералізації.

Перше, про що варто пам’ятати – нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку. В НБУ вважають, що це має полегшити ведення бізнесу і поліпшити інвестиційну привабливість України. Ці «послаблення» містяться у восьми основних постановах Нацбанку, і вони замінили попередню базу з 56 НПА у сфері валютного регулювання.

Друге – це послідовність дій, якій планує слідувати НБУ одразу після того, як нові правила на валютному ринку будуть введені в дію з 7 лютого 2019го. Так, регулятор передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічної ситуації в Україні. І перше, що буде зроблено з дорожньої карти – валюту з лютого можна буде придбати на пошті, у терміналах і банкоматах.

Далі – скасування вимоги щодо резервування гривні для купівлі іноземної валюти і скасування заборони на репатріацію дивідендів. Тоді ж планують скасувати і граничні строки закриття контрактів, але не раніше запровадження плану BEPS (законопроект щодо протидії BEPS «Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування»).

Потім регулятор дозволить купівлю валюти за кредитні кошти і проведення взаємозаліку валютних зобов’язань, далі буде збільшено ліміт на купівлю валюти. І вже потім регулятор дозволить форварди під будь-які операції і скасує обмеження на репатріацію коштів від продажу облігацій та нелістингових цінних паперів і обмеження щодо купівлі валюти лише під зобов’язання, а також будь-які обмеження щодо валютних свопів.

Усі наступні дії щодо валюти регулятор дозволить не раніше впровадження плану дій BEPS та прийняття Закону про SPLIT (законопроект про «SPLIT», зареєстрований у Раді під №2413а), а саме: скасують обмеження щодо здійснення інвестицій нашими громадянами і компаніями за кордон, скасують заборону кредитувати нерезидентів у гривні, нададуть доступ небанківським фінансовим установам до валютного міжбанку і дозволять онлайн купівлю валюти у фінансових установ.

Саме ці покрокові дії з дорожньої карти повинні трансформувати сьогоднішній режим валютних обмежень у режим вільного руху капіталу.

Але є низка заходів, які вже після 7 лютого встановлять певне послаблення на валютне регулювання в Україні. Це 23 пункти, які варто просто занотувати або зберегти собі в якості пам’ятки, аби чітко знати, що саме зміниться. Цей перелік тут:

- збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;

- скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями на суму до 150 тисяч гривень;

- дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України);

- скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);

- скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;

- скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;

- дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;

- дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;

- скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;

- дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті);

- дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;

- дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами;

- дозволяються безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу;

- збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;

- збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);

- дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;

- дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя;

- дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;

- банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;

- дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями;

- скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;

- дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют;

- уніфіковано обов’язкове декларування валютних цінностей через кордон вартістю від 10 тис. євро.

Для чого все це? Кінцева мета регулятора – це не просто зняття всіх наявних обмежень, а і перехід до режиму вільного руху капіталу, який в перспективі стане підґрунтям для спрощення ведення бізнесу та поліпшення загального інвестиційного клімату в країні, ну і, як наслідок, – припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання України. Тож маю сподівання і надію, що все вдасться!