Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Ці ключові принципи закріпленів Загальній декларація прав людини 1948 року та в Європейській конвенції прозахист прав людини і основних свобод 1953 року.
Тому аби привести привести національнезаконодавство у відповідність до європейських стандартів 2010 року булоприйнято закон про захист персональних даних, який набув чинності з 1 січня2011 року. Відтоді минув цілий рік, протягом якого нічого так і не змінилося.Тим часом чинна влада яскраво довела власну некомпетентність та неефективністьщодо зазначеного питання.
Перше, що впадає в очі вуже чинному законі про захист персональних даних – недолуга законодавча техніка та невизначеністьбагатьох понять. Так, статтею 9 закону передбачено, що база персональних данихпідлягає державній реєстрації. Проте, у той же час, закон не містить навітьприблизного переліку можливих баз персональних даних про особу та їхнюструктуру. Тобто закон не роз’яснює, що ж насправді треба реєструвати. На цепитання не могли чітко та однозначно відповісти навіть посадовці уповноваженогодержавного органу.
Друга «недоробка» чинноївлади – повний колапс з організацією процесу реєстрації баз персональних даних.Закон почав діяти вже з січня 2011 року, проте типова форма реєстраційної заявибула затверджена Мін’юстом … на півроку пізніше - у липні. До того ж самареєстрація здійснювалася на теренах усієї України лише в одному місці силамикількох осіб. Відтак, люди з усіх регіонів країни були змушені їхатидо Київ та кілька діб стояти у довжелезній черзі.
А тепер найцікавіше. З 1січня 2012 року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України щодопосилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональнихданих. При цьому порушників притягатимуть до адміністративної та, навіть,кримінальної відповідальності аж до 5 років позбавлення волі. Приміром, заухилення від реєстрації баз персональних даних передбачено штраф від 8500 до17000 гривень.
Проте тут треба зазначити,що станом на сьогодні бази персональних даних зареєстрували лише близько 20 %підприємців. Така ситуація склалася не через небажання підприємців слідуватизакону, а через некомпетентність провладних «законотворців». Розуміючи свій повний провал у цьому питанні,урядовці вже встигли заявити, що процес реєстрації буде продовжений як мінімумще на півроку, а в цей час жодних перевірок не проводитиметься. Однак, на данийчас це лише пусті заяви, а ми всі чудово знаємо ціну слів представників чинноївлади.
Тож єдине, що ми маємо наданий час – чергові труднощі для вітчизняних підприємців. І не забувайте проможливість накладення значних штрафів або навіть позбавлення волі за порушеннязаконодавства про захист персональних даних. Влада вкотре довела, що не здатна не тільки створювати щось нове але йпереймати позитивний досвід інших країн.
16.01.2012 15:41
Помилки влади вдарять по кишенях підприємців
Захист персональної інформації про людину у більшості розвинутих країн світу є одним із основоположних принципів громадянського суспільства та розглядається в якості невід’ємної частини права людини на захист особистого життя.
Ці ключові принципи закріпленів Загальній декларація прав людини 1948 року та в Європейській конвенції прозахист прав людини і основних свобод 1953 року.
Тому аби привести привести національнезаконодавство у відповідність до європейських стандартів 2010 року булоприйнято закон про захист персональних даних, який набув чинності з 1 січня2011 року. Відтоді минув цілий рік, протягом якого нічого так і не змінилося.Тим часом чинна влада яскраво довела власну некомпетентність та неефективністьщодо зазначеного питання.
Перше, що впадає в очі вуже чинному законі про захист персональних даних – недолуга законодавча техніка та невизначеністьбагатьох понять. Так, статтею 9 закону передбачено, що база персональних данихпідлягає державній реєстрації. Проте, у той же час, закон не містить навітьприблизного переліку можливих баз персональних даних про особу та їхнюструктуру. Тобто закон не роз’яснює, що ж насправді треба реєструвати. На цепитання не могли чітко та однозначно відповісти навіть посадовці уповноваженогодержавного органу.
Друга «недоробка» чинноївлади – повний колапс з організацією процесу реєстрації баз персональних даних.Закон почав діяти вже з січня 2011 року, проте типова форма реєстраційної заявибула затверджена Мін’юстом … на півроку пізніше - у липні. До того ж самареєстрація здійснювалася на теренах усієї України лише в одному місці силамикількох осіб. Відтак, люди з усіх регіонів країни були змушені їхатидо Київ та кілька діб стояти у довжелезній черзі.
А тепер найцікавіше. З 1січня 2012 року набули чинності зміни до деяких законодавчих актів України щодопосилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональнихданих. При цьому порушників притягатимуть до адміністративної та, навіть,кримінальної відповідальності аж до 5 років позбавлення волі. Приміром, заухилення від реєстрації баз персональних даних передбачено штраф від 8500 до17000 гривень.
Проте тут треба зазначити,що станом на сьогодні бази персональних даних зареєстрували лише близько 20 %підприємців. Така ситуація склалася не через небажання підприємців слідуватизакону, а через некомпетентність провладних «законотворців». Розуміючи свій повний провал у цьому питанні,урядовці вже встигли заявити, що процес реєстрації буде продовжений як мінімумще на півроку, а в цей час жодних перевірок не проводитиметься. Однак, на данийчас це лише пусті заяви, а ми всі чудово знаємо ціну слів представників чинноївлади.
Тож єдине, що ми маємо наданий час – чергові труднощі для вітчизняних підприємців. І не забувайте проможливість накладення значних штрафів або навіть позбавлення волі за порушеннязаконодавства про захист персональних даних. Влада вкотре довела, що не здатна не тільки створювати щось нове але йпереймати позитивний досвід інших країн.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 26321
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7896
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6266
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4584
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4261
Контакти
E-mail: [email protected]