Скільки коштує безпека: приклад Ізраїлю у відбитті масованих ракетних атак
Коли ми говоримо про оборону держави від масованих ракетних атак, важливо розуміти не лише стратегічні та тактичні аспекти, але й економічні витрати, які несе країна під час такого захисту.
Приклад Ізраїлю, країни з однією з найсучасніших систем протиповітряної оборони у світі, ілюструє, наскільки дорогим може бути відбиття масованої ракетної атаки.
Вночі проти 14 квітня Іран здійснив масований ракетний та безпілотний удар по території Ізраїлю. За декілька годин було запущено близько 350 ракет і дронів, які мали на меті завдати значних збитків країні. Однак, завдяки ефективній роботі Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), спільно з міжнародними партнерами, вдалося збити 99% цілей, що є вражаючим показником успішності протиповітряної оборони.
Проте, за цією вражаючою статистикою стоять величезні фінансові витрати. Відбиття цієї атаки обійшлося Ізраїлю в 4-5 мільярдів шекелів, що еквівалентно 1-1,3 мільярдів доларів. Ці цифри були озвучені генералом запасу Армії оборони Ізраїлю Рамом Амінахом під час інтерв’ю в Ynet Studio. Генерал детально пояснив, що собівартість збивання однієї балістичної ракети системою Arrow складає приблизно 3,5 мільйона доларів, а крилатої ракети – близько 1 мільйона доларів. Додаткові витрати включають використання літаків для збиття безпілотників.
Цікаво, що витрати на відбиття цієї атаки для Ізраїлю перевищили витрати Ірану на її організацію вдесятеро. Це важливий фактор, який показує, наскільки економічно виснажливою може бути оборона навіть для такої технологічно розвиненої країни, як Ізраїль.
ЦАХАЛ має великий оборонний бюджет – 60 мільярдів нових шекелів у 2023 році. Проте такі високі витрати на відбиття атак демонструють, що навіть при наявності значних фінансових ресурсів, необхідно бути готовими до нових викликів та підтримувати високий рівень обороноздатності.
Для країн, що стикаються з загрозою масованих ракетних атак, важливо мати не тільки потужні технологічні можливості, але й достатні фінансові ресурси для їхнього утримання та значну підтримку з боку партнерів. Це створює неабияке навантаження на економіку країни, яка вимушена балансувати між нагальними потребами населення та забезпеченням обороноздатності.
Захист держави в умовах сучасної війни стає значно більш складним та витратним процесом. Відбиття кожної атаки, кожної ракети – це не лише перемога на полі бою, а й результат значних фінансових вкладень. Обороноздатність країни залежить не лише від технічного оснащення та людських ресурсів, але й від здатності економіки витримати ці навантаження.
Підтримка обороноздатності на високому рівні потребує значних інвестицій у дослідження, розробку та придбання новітніх технологій. Країни, що прагнуть бути на передовій лінії захисту, повинні вкладати кошти в навчання та підготовку спеціалістів, створення інфраструктури та підтримку безперебійного функціонування системи оборони. Це означає не лише фінансування оборонних підприємств, а й співпрацю з міжнародними партнерами, які можуть надати необхідні технології, консультації та підтримку.
Крім того, витрати на оборону включають не лише кошти, витрачені безпосередньо на військові технології, але й широкомасштабні інвестиції в інформаційні системи, кібербезпеку та розвідку. Сучасні загрози стають дедалі більш комплексними, і для успішного протистояння їм необхідно мати надійні системи збору та аналізу даних, що дозволяють швидко реагувати на нові виклики.
Оборонні витрати також впливають на загальний стан економіки країни. З одного боку, вони створюють робочі місця та стимулюють розвиток наукових досліджень, але з іншого – потребують значних ресурсів, які могли б бути спрямовані на інші соціально-економічні потреби. Для багатьох країн, особливо тих, що стикаються з тривалими конфліктами, це стає важким випробуванням.
Втім, у сучасних умовах безпека держави стає пріоритетом номер один. Без належного рівня оборони всі інші аспекти життя суспільства можуть бути поставлені під загрозу. Саме тому країни змушені постійно інвестувати у свою оборону, навіть якщо ці витрати здаються надзвичайно високими.
Безпека коштує дорого. Це істина, яку часто важко прийняти, особливо коли витрати на оборону перевищують будь-які очікування. Але коли мова йде про захист життя людей, суверенітету та незалежності, ціна, яку доводиться платити, стає необхідною жертвою. Технологічні досягнення та міжнародна підтримка допомагають країнам, що стикаються з подібними загрозами, зберегти свою незалежність. Однак, кожен успішний захист від масованих атак нагадує нам про те, що свобода і безпека мають свою вартість – і ця вартість є високою. В умовах, коли світ стоїть перед новими викликами та загрозами, ми повинні бути готові до того, що безпека – це інвестиція, яку не можна недооцінювати.
Безпека – це не розкіш, а необхідність. Кожен витрачений на неї шекель, долар чи гривня є внеском у майбутнє, де люди можуть жити в мирі та спокої, не боячись за своє життя та життя своїх близьких. І хоча ціна цієї безпеки може бути високою, вона все ж залишається меншою, ніж вартість втрати свободи або життя.
- Чому керівники перевантажені: ключові помилки делегування та як їх усунути Олександр Скнар 09:52
- Мікро-ритуали для підтримки команди: маленькі кроки великої стійкості Тетяна Кравченюк вчора о 17:16
- Вихід власника з операційки: розділення стратегії та тактики для кратного росту маржі Олександр Висоцький вчора о 15:06
- Арешт майна: коли держава заходить у двері бізнесу Анна Ігнатенко вчора о 12:17
- Енергоконтракти осені 2025: як умови постачання стали фінансовим ризиком для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 10:23
- Аннушка вже розлила масло: чому "Міндічгейт" – точка неповернення Дана Ярова вчора о 00:47
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних Віталій Соловей вчора о 00:10
- Повернення анонімності: покоління Z перетворює цифрову ідентичність Христина Кухарук 16.11.2025 17:53
- Як створити робочий простір, що знижує стрес і допомагає відновленню Олександр Скнар 14.11.2025 11:27
- Коли ви "засновник" фіктивного ТОВ, про яке навіть не чули: алгоритм дій Андрій Лотиш 14.11.2025 11:25
- Ринок грантів і фандрейзингу у 2026: конкуренція зростає, правила гри змінюються Олександра Смілянець 14.11.2025 11:18
- Відставка міністрів і санкції: чи це реальні дії чи театр для суспільства Дана Ярова 14.11.2025 10:00
- Чи можливо мобілізувати особу під час розгляду заяви на відстрочку? Віталій Соловей 13.11.2025 22:58
- Відстрочка від мобілізації для догляду за родичами: кого і за яких умов це стосується Віра Тарасенко 13.11.2025 22:25
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу Людмила Євсєєнко 13.11.2025 21:05
- Після 40: як жінки обирають зрілих чоловіків, а не пристрасть і шоу 841
- Принцип суперпозиції: чи буде відновлено довіру між кандидатами та ВККС? 529
- Корупційне правопорушення та правопорушення, пов’язане з корупцією: в чому різниця? 303
- Що означає новий статус у Резерв+ та коли він з’являється у військовозобов’язаних 214
- Від небесної війни до суверенного захисту: теологічне обґрунтування права на оборону 201
-
Операція "Мідас". Встановити походження доларів у пачках ФРС виявилося неможливим
Фінанси 25030
-
Україна може отримати близько 100 літаків Rafale. Як працює ця "пташка"
Технології 24878
-
"Це не слабкість, а симптом": чому з’являється безсоння, як заснути та чи допоможе CBD
Життя 21002
-
Tax Gap, 17 млрд грн ПДВ і перевірки по-новому – інтерв’ю з головою Податкової служби
Бізнес 1884
-
ДПС запустила автоматичне стягнення податкового боргу "кнопочкою"
Фінанси 1615
