Загрози при накладенні арешту на майно третіх осіб
Чергове "покращення" кримінального процесуального законодавства у питання арешту майна третіх осіб, виявило нові проблеми у застосуванні таких змін та дають суду право визнавати докази недопустимими.
18 лютого 2016 року на підставі ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» до КПК України внесені зміни та доповнені певні норми в частині передбачення нового учасника кримінального провадження - третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт (стаття 64-2).
Законом визначено, що третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт має права та обов'язки, передбачені КПК України для підозрюваного, обвинуваченого в частині, що стосуються арешту майна.
На перший погляд норма нібито виписана вдало.
Проте, перша практика застосування вказаних положень дає підстави стверджувати про юридичну недосконалість зазначених положень, адже наділення третьої особи правами підозрюваного, обвинуваченого, навіть, виключно в частині арешту на майно є невиправданим з огляду на наступне. По-перше, підозрюваний чи обвинувачений має право відмовитись від надання будь-яких свідчень. По-друге, виникають ситуації, за яких особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні, тобто свідок, є також і третьою особою, на майно якої накладається арешт, а за положеннями КПК користується правами підозрюваного, обвинуваченого. По-третє, в КПК України не врегульовано порядку допиту третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
За таких умов, у випадку наявності у третьої особи прав, передбачених законом для підозрюваного, обвинуваченого, і одночасно необхідності допиту як свідка, таку особу слідчий, прокурор не вправі під час допиту попереджати про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України (Завідомо неправдиве показання та відмова від давання показань). Крім цього, особа має право відмовитись від надання свідчень з приводу походження такого майна.
Ще однією проблемою є те, що відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникає з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Залишається відкритим питання статусу такої особи у випадку відмови у арешті майна чи повернення судом клопотання сторони обвинувачення з підстав невідповідності клопотання вимогам закону. За таких умов, фактично, особа, яка набула прав підозрюваного, обвинуваченого, не може бути допитана як свідок. Адже свідок зобов'язаний надати показання про відомі йому обставини кримінального провадження. Водночас на підозрюваного, обвинуваченого такого обов'язку законом не покладено. Загальновідомо, що в кримінальному провадженні статус особи повинен бути визначеним, оскільки особа не може бути одночасно підозрюваним, свідком, третьою особою чи потерпілим.
Такі неузгодженості викликають серйозні складнощі в процесі накладення арешту на майно, а також створюють передумови визнання судом отриманих доказів за участю третіх осіб недопустимим доказами.
Тобто, чергові спроби “скоригувати” кримінальне процесуальне законодавство виявилися невдалими. Ст. 64-2 КПК України, якою введено до кримінального процесу окремого учасника потребує змін в частині визначення прав та обов'язків третьої особи при розгляді питання про накладення арешту на майно, оскільки діюча редакція створює штучні проблеми у правозастосовній практиці.
- Новий закон про європротокол: що змінилось і як тепер діяти? Світлана Приймак 12:51
- Чи дійсно можна омолодити шкіру обличчя без дороговартісних процедур та інʼєкцій Вікторія Жоль 10:03
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? Олександр Федоришин вчора о 16:26
- Ханукальна менора в Києві та Львові: символ світла і тест на толерантність Олег Вишняков вчора о 14:39
- Шлюбний договір чи договір про поділ майна подружжя: що обрати? Соломія Йосипенко вчора о 12:28
- Шлях України до ЄС: Де ми зараз? Штефан Сабау вчора о 11:48
- Окремі аспекти завершення приватизації ДП "Укрспирт" Віталій Жадобін вчора о 11:29
- Прийняття рішень на основі даних, а не емоцій: ключ до ефективного управління Катерина Мілютенко вчора о 10:22
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін 12.01.2025 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко 11.01.2025 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко 11.01.2025 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Про пенсії і справедливісь 430
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? 298
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму 145
- Переваги й недоліки статусу АЕО: як це насправді працює в Україні та для кого актуально? 110
- Трансформація ринку нерухомості: що принесе 2025 рік 86
-
Удар по ядерній тріаді Путіна. В Енгельсі догорає нафтобаза – чому це важливо для України
2847
-
БЕБ зупинило масштабне виробництво підробленої кави відомих світових брендів — фото
Бізнес 1725
-
Сімка модних провалів на "Золотому глобусі": як фасон штанів може зіпсувати образ — фото
Життя 1604
-
Акторка з "Тіні Забутих предків" відмовилася говорити українською на врученні премії ім Параджанова
Життя 1543
-
На порталі "Дія" відновили ще дві послуги після кібератаки
Бізнес 1455