Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.06.2017 17:22
Екологічна ситуація в зоні АТО є загрозою для майбутніх поколінь
Олег Недава
Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання (2014-2019)
Проблема екологічної безпеки в зоні АТО набула безпрецедентних масштабів. Відбулися небезпечні зміни екологічного стану навколишнього природного середовища, які охоплюють територію близько 30 тис. км2, де мешкає до 5 млн населення. Їх згубні наслідки відчу
Військові діїзавжди призводять до тяжких наслідків для людей та природи. Це пряме екстремальнетехногенне втручання. Мова йде про збитки, які відчують не лише нинішніпокоління українців, а й прийдешні, оскільки наслідки мають, у тому числі, івідкладений характер.
Більша частинаекологічно небезпечних об’єктів залишилася на території, непідконтрольнійУкраїні. Серед промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій,найбільш небезпечною ситуація склалася на коксохімічних заводах Авдіївки, Єнакієвоі Ясинуватій, металургійних та хімічних підприємствах Донецька та Горлівки.
У результатіартилерійських обстрілів неодноразово відбувалися пожежі з викидом коксовогогазу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану,ціанової кислоти, аміаку тощо.
Водночас, наокупованій території відбуваються неконтрольовані процеси. У 2015 році уЛуганській області, порівняно з попереднім роком, відбулося збільшення викидівв атмосферу на 201,6%.
Чи варто говорити,що в бюджетах псевдореспублік не передбачено ні копійки на фінансуванняекологічних заходів, кошти не виділяються навіть на запобігання надзвичайнимситуаціям. Все тримається тільки на запасах міцності та завдяки вкладеннямвласників підприємств.
Згідно з Державнимреєстром, станом на 2013 рік у Донецькій обл. зареєстровано 21 об’єкт першогота другого класів підвищеної небезпеки. З точки зору хімічних ризиків,найбільшу загрозу становлять заводи «Стирол» і Горлівський хімічний завод.
Найбільші викидивід стаціонарних джерел у 2015 році спостерігались у Донецькій області - 917,6тис. т або 32,1% від загального обсягу по країні. Для прикладу уДніпропетровській –723,9 тис. т
Починаючи з 2014року потерпає від руйнувань Авдіївський коксохімічний завод, що є найбільшим вЄвропі. У разі відключення систем фільтрації, концентрація речовин, щовикидаються в атмосферу, може стати критичною.
На підконтрольнійтериторії ми ще можемо впливати на ситуацію. У 2015 - 16 роках за рахунокприродоохоронних коштів було здійснено низку заходів у сфері охорониатмосферного повітря на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», Слов’янськійТЕС, «Курахівській ТЕС», на ПАТ «ММК ім. Ілліча». Зокрема, на Слов’янській ТЕСвідбувалася реконструкція енергоблоку № 7 потужністю 800 МВт, в рамках якоївиконано реконструкцію електрофільтра та здійснено впровадження системимоніторингу викидних газів і пневматичної системи золовидалення.
Обсяг капітальнихінвестицій ПАТ «Авдіївський КХЗ» в охорону навколишнього природного середовищау 2015 р. склав – 31,52 млн. грн. В Україні серед коксохімів це найбільшіекоінвестиції.
Питомі викидишкідливих речовин на тонну виробленого коксу в середньому по Україні становили2,78 кг у 2015 році проти 2,98 тис. тон у 2014 (-6,7%). І в цьому зниженнівикидів, я вважаю, є частково і наші зусилля, спрямовані на адвокатуванняекологічних законодавчих ініціатив.
Пошкодженнябудь-якого з промислових об’єктів може призвести до вибухів, руйнування складіві сховищ токсичних або сильнодіючих отруйних речовин та інших катастрофічнихнаслідків.
Яскравий приклад –ситуація зі шламонакопичувачем відходів фенольного і нафталінового виробництваДзержинського фенольного заводу в селищі Новгородське. В результаті обстрілу збоку незаконних збройних формувань частково була пошкоджена дамбашламонакопичувача. Селище було на межі екологічного лиха, могли бути жертви.
Основниминебезпечними речовинами, що представлені серед характерних забруднювачів врегіоні є сірка і сірчані сполуки, аміак, фосфор, вугільний пил, сірчанакислота і сульфатні сполуки, формальдегіди, свинець, ртуть, а також композитніхімічні відходи різноманітних підприємств, серед яких є сильнодіючі отруйніречовини, наприклад, мононітрохлорбензол, якій є високотоксичною речовиною. Тутпотрібен наджорсткий контроль на засоби реагування в умовах надзвичайноїситуації.
Найбільша кількістьоб’єктів, що знаходились до початку війни у незадовільному стані безпеки,розташована у Луганську – 32. В Алчевську таких об’єктів 5, в Сєверодонецьку іСвердловську – по 3. Всі вони є джерелом екологічної небезпеки в умовах воєннихдій.
Окрема тема –якість питної води на Донбасі. Середньорічний вміст основних забруднювальнихречовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК) у 2015 році складав: азоту нітритного – <1- 14, азоту амонійного – <1-12, хрому шестивалентного – 1-10, мангану – 1-7,сполук міді – 1-5, сполук цинку – 1-2, фенолів – 1-3 ГДК. Але слід наголосити,що найбільш забрудненою ділянкою р. Сіверський Донець є райони міст Зміїв таІзюм. Можемо відзначити позитивний вплив на річку заліснених територій іособливо на території НПП «Святі гори», бо вже на ділянці м. Лисичанськекологічний стан річки був благополучний. Дослідження показали 3-й клас якостіводи – помірно забруднені води, а восени 2015 р. відмічене покращення – 2-й класякості – чисті води.
Окремо слідзвернути увагу на проблему підвищення мінералізації водоносних горизонтів,ґрунтів та вод річкової мережі шахтними водами, які містять велику кількістьрозчинних хімічних сполук, у тому числі й шкідливих. Потрапляння цих вод уводоносні горизонти призводить до їх значного засолення і робить непридатнимидо використання. Затоплення деяких шахт небезпечно ще й тим, що вони зарадянських часів використовувалися як сховища відходів.
Аналогічна ситуаціяспостерігається й у місцях розташування 22-х ставків-накопичувачів шахтних водта стоків збагачувальних фабрик. Оскільки чаші цих ставків зовсім негідроізольовані, витоки з них потрапляють у водоносні горизонти й ґрунти, щопризводить до їх засолення.
Додаткова небезпекаможе бути пов’язана з витоками вод і деформаціями неконтрольованих виробок на«шахтах-копанках», яких нині налічується понад 2 тис. об’єктів.
В цілому це створюєзагальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечногопроживання та збалансованого розвитку територій. Така ситуація можеспровокувати появу «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» івиникнення додаткової масштабної соціальної напруги.
Будь-які мої спробиініціювати предметну дискусію фахового екологічного співтовариства з Мінприродита особисто з паном Семераком закінчуються появою різного роду «компроматів» тапсевдорозслідувань, мета яких - дискредитація критиків.
Більша частинаекологічно небезпечних об’єктів залишилася на території, непідконтрольнійУкраїні. Серед промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій,найбільш небезпечною ситуація склалася на коксохімічних заводах Авдіївки, Єнакієвоі Ясинуватій, металургійних та хімічних підприємствах Донецька та Горлівки.
У результатіартилерійських обстрілів неодноразово відбувалися пожежі з викидом коксовогогазу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану,ціанової кислоти, аміаку тощо.
Водночас, наокупованій території відбуваються неконтрольовані процеси. У 2015 році уЛуганській області, порівняно з попереднім роком, відбулося збільшення викидівв атмосферу на 201,6%.
Чи варто говорити,що в бюджетах псевдореспублік не передбачено ні копійки на фінансуванняекологічних заходів, кошти не виділяються навіть на запобігання надзвичайнимситуаціям. Все тримається тільки на запасах міцності та завдяки вкладеннямвласників підприємств.
Згідно з Державнимреєстром, станом на 2013 рік у Донецькій обл. зареєстровано 21 об’єкт першогота другого класів підвищеної небезпеки. З точки зору хімічних ризиків,найбільшу загрозу становлять заводи «Стирол» і Горлівський хімічний завод.
Найбільші викидивід стаціонарних джерел у 2015 році спостерігались у Донецькій області - 917,6тис. т або 32,1% від загального обсягу по країні. Для прикладу уДніпропетровській –723,9 тис. т
Починаючи з 2014року потерпає від руйнувань Авдіївський коксохімічний завод, що є найбільшим вЄвропі. У разі відключення систем фільтрації, концентрація речовин, щовикидаються в атмосферу, може стати критичною.
На підконтрольнійтериторії ми ще можемо впливати на ситуацію. У 2015 - 16 роках за рахунокприродоохоронних коштів було здійснено низку заходів у сфері охорониатмосферного повітря на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», Слов’янськійТЕС, «Курахівській ТЕС», на ПАТ «ММК ім. Ілліча». Зокрема, на Слов’янській ТЕСвідбувалася реконструкція енергоблоку № 7 потужністю 800 МВт, в рамках якоївиконано реконструкцію електрофільтра та здійснено впровадження системимоніторингу викидних газів і пневматичної системи золовидалення.
Обсяг капітальнихінвестицій ПАТ «Авдіївський КХЗ» в охорону навколишнього природного середовищау 2015 р. склав – 31,52 млн. грн. В Україні серед коксохімів це найбільшіекоінвестиції.
Питомі викидишкідливих речовин на тонну виробленого коксу в середньому по Україні становили2,78 кг у 2015 році проти 2,98 тис. тон у 2014 (-6,7%). І в цьому зниженнівикидів, я вважаю, є частково і наші зусилля, спрямовані на адвокатуванняекологічних законодавчих ініціатив.
Пошкодженнябудь-якого з промислових об’єктів може призвести до вибухів, руйнування складіві сховищ токсичних або сильнодіючих отруйних речовин та інших катастрофічнихнаслідків.
Яскравий приклад –ситуація зі шламонакопичувачем відходів фенольного і нафталінового виробництваДзержинського фенольного заводу в селищі Новгородське. В результаті обстрілу збоку незаконних збройних формувань частково була пошкоджена дамбашламонакопичувача. Селище було на межі екологічного лиха, могли бути жертви.
Основниминебезпечними речовинами, що представлені серед характерних забруднювачів врегіоні є сірка і сірчані сполуки, аміак, фосфор, вугільний пил, сірчанакислота і сульфатні сполуки, формальдегіди, свинець, ртуть, а також композитніхімічні відходи різноманітних підприємств, серед яких є сильнодіючі отруйніречовини, наприклад, мононітрохлорбензол, якій є високотоксичною речовиною. Тутпотрібен наджорсткий контроль на засоби реагування в умовах надзвичайноїситуації.
Найбільша кількістьоб’єктів, що знаходились до початку війни у незадовільному стані безпеки,розташована у Луганську – 32. В Алчевську таких об’єктів 5, в Сєверодонецьку іСвердловську – по 3. Всі вони є джерелом екологічної небезпеки в умовах воєннихдій.
Окрема тема –якість питної води на Донбасі. Середньорічний вміст основних забруднювальнихречовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК) у 2015 році складав: азоту нітритного – <1- 14, азоту амонійного – <1-12, хрому шестивалентного – 1-10, мангану – 1-7,сполук міді – 1-5, сполук цинку – 1-2, фенолів – 1-3 ГДК. Але слід наголосити,що найбільш забрудненою ділянкою р. Сіверський Донець є райони міст Зміїв таІзюм. Можемо відзначити позитивний вплив на річку заліснених територій іособливо на території НПП «Святі гори», бо вже на ділянці м. Лисичанськекологічний стан річки був благополучний. Дослідження показали 3-й клас якостіводи – помірно забруднені води, а восени 2015 р. відмічене покращення – 2-й класякості – чисті води.
Окремо слідзвернути увагу на проблему підвищення мінералізації водоносних горизонтів,ґрунтів та вод річкової мережі шахтними водами, які містять велику кількістьрозчинних хімічних сполук, у тому числі й шкідливих. Потрапляння цих вод уводоносні горизонти призводить до їх значного засолення і робить непридатнимидо використання. Затоплення деяких шахт небезпечно ще й тим, що вони зарадянських часів використовувалися як сховища відходів.
Аналогічна ситуаціяспостерігається й у місцях розташування 22-х ставків-накопичувачів шахтних водта стоків збагачувальних фабрик. Оскільки чаші цих ставків зовсім негідроізольовані, витоки з них потрапляють у водоносні горизонти й ґрунти, щопризводить до їх засолення.
Додаткова небезпекаможе бути пов’язана з витоками вод і деформаціями неконтрольованих виробок на«шахтах-копанках», яких нині налічується понад 2 тис. об’єктів.
В цілому це створюєзагальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечногопроживання та збалансованого розвитку територій. Така ситуація можеспровокувати появу «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» івиникнення додаткової масштабної соціальної напруги.
Будь-які мої спробиініціювати предметну дискусію фахового екологічного співтовариства з Мінприродита особисто з паном Семераком закінчуються появою різного роду «компроматів» тапсевдорозслідувань, мета яких - дискредитація критиків.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
Топ за тиждень
Популярне
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 27236
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11531
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11288
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 6319
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5106
Контакти
E-mail: [email protected]