Україна зробила важливі кроки для створення цивілізованого фондового ринку.
Цьому сприяє підписання Президентом Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках" (законопроєкт № 5865).
Зобов'язання ухвалити закон, що зміцнює незалежність й інституційний потенціал Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та посилює її повноваження у сфері транскордонного та внутрішнього співробітництва, Україна взяла на себе у межах меморандуму з МВФ. Також ухвалення закону було умовою виділення Україні Світовим банком 1,5 млрд доларів позики на розвиток (DPL).
Варто зазначити, що в цілому фінансовий ринок України має двох регуляторів — це Національний банк (банки, фінансові компанії, страхування) та НКЦПФР (фондовий ринок). Нацбанк всі добре знають як поважну інституцію, тоді як Нацкомісія не на слуху. В Україні слабо розвинений ринок капіталів, який дозволяє бізнесу залучати більше грошей порівняно з кредитами.
Історія НКЦПФР пов'язана зі становленням фондового ринку в Україні, приватизацією, створенням промислових груп, які наразі існують у вигляді акціонерних товариств. Але за фактом акціонерне товариство та акціонерний капітал — це коли бізнес-ідея потребує сотні та тисячі партнерів. Фондовий ринок в Україні не слугував для того, щоб бізнес мав змогу залучити таку кількість партнерів до своєї ідеї, але все може докорінно змінитися.
У світі ринок капіталів більше поширений — він дозволяє залучити під розвиток бізнесу гроші без застави, під прозорі умови. Якщо інвестор вірить в конкретний бізнес, то дає йому по факту бланковий кредит через різноманітні інструменти, а це дозволяє компанії досить швидко розвиватися. Така альтернатива банківському ринку має бути й в Україні.
Почали з трансформування НКЦПФР. Новий закон саме й передбачає запуск реформи регулятора.
Суттєве посилення НКЦПФР відбувається як завдяки новим повноваженням, так і збільшенню незалежності, зокрема матеріально-технічного забезпечення.
Пропонується будувати ефективну систему нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків за принципами Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions – IOSCO). Згадана міжнародна фінансова організація об’єднує понад 100 національних органів регулювання ринків цінних паперів зі всього світу. Стандарти IOSCO встановлюють ряд вимог до рівня незалежності регулятора. Зокрема, передбачено, що він повинен функціонувати так, щоб не виникало перешкод у його незалежності та підзвітності. НКЦПФР із 1996 року є членом Міжнародної організації комісій з цінних паперів, проте досі не приєдналася до Меморандуму IOSCO та не набула повноцінного членства.
Впроваджуються механізми запобігання маніпулюванням, інсайдерській торгівлі, незаконного використання інсайдерської інформації тощо. Визначається відповідальність за порушення законодавства на ринках капіталу. Нацкомісія також отримає право застосувати великі фінансові санкції.
Закон передбачає й пряму заборону фінансових пірамід — схеми інвестування, за якої інвесторам обіцяють отримання пасивного доходу, виплата якого залежить від залучення нових інвесторів. НКЦПФР надано право проводити дослідження щодо їх створення. Варто зазначити, що за даними голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, в Україні діє приблизно 100 фінансових пірамід, а від їхньої діяльності постраждало до 1,5 млн українців.
Окремі положення присвячені захисту працівників регулятора від незаконного впливу, тиску, втручання в їхню діяльність.
Закон структурований так, щоб поступово вводити окремі складові. Наприклад, це стосується питань щодо фінансування НКЦПФР за рахунок внесків учасників ринків, положення щодо великих штрафних санкцій, щодо зазначених інформаторів тощо. Це дає змогу більш гладко впроваджувати новації та забезпечувати плавний перехід.
Водночас у самій НКЦПФР просили Президента ветувати законопроєкт. У Нацкомісії хотіли б самостійно затверджувати штатний розпис, тоді як зараз це робить уряд. Також очільник НКЦПФР Руслан Магомедов просив прибрати з закону норму про конфлікт інтересів, яка забороняє працівникам Нацкомісії та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи займати там будь-яку посаду. В НКЦПФР наголошували, що таких значних додаткових заборон немає в міжнародній практиці.
В цілому закон є важливим для посилення регулювання й нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках України. Попри потенційні мінуси, він може сприяти підвищенню стабільності та привабливості українських фінансових ринків для інвесторів, що зрештою сприятиме економічному розвитку країни.
