Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Усе-таки одним із перших відреагувати на неординарні події в студії ЗІК, де ведучий послав далеко російськомовного повинен, напевне, був я, позаяк ще у кінці весни 2016-го відмовився від ролі політолога на 112.ua на знак протесту проти того, що тієї пори телеканал вдвоє наростив у своєму ефірі рашомовний контент. Іншими словами, те, що заболіло Остапа Дроздова, у мене вже було душевною хворобою.
Одначе вразило те, скільки блошливих шавок враз повилазило з-під різних підворіть. Як вони залаяли на різні голоси, стращаючи мужнього журналіста і автора двох блискучих книг пана Дроздова. Познаходили заледве не двійки в його шкільних щоденниках, аби лишень послабити значення того, що він благородного учинив, розриваючи правило усталеного совкового менталітету на українському телебаченні: кремлемовні – священна корова для ефіру навіть у Львові. Їх, мовляв, можна лише заохочувати до окупаційномовності. Боронь Боже нагадати, що в Україні є державна мова. Що вона охороняється законом і Конституцією. Главнєй, шоби ім біло комфортно...
Навіть тоді, коли російськомовні зайди принесли в домівки українців 11 000 гробів.
Є, пані й панове, така мудра примовка: доля всякої істини – спершу бути висміяною, а вже потім визнаною!
Так, здається мені, сталося й тут.
Телефонує цими днями відомий український романіст Олег Чорногуз і каже:
-Скинув тобі на електронну адресу один політичний шедевр нинішніх днів – пояснення телеведучим, письменником Остапом Дроздовим того, чому він виставив за студійні двері російськомовного пропагандиста. (Можна прочитати тут). Знаєш, я такого глибокого, аргументованого, промовистого, умотивованого аналізу стану з використанням державної мови на українських телеканалах ще не зустрічав. Сказано так, що потрапило в саму точку: бо й мені воно все, знаєш, десятиліттями клекотало. Я все збирався присісти, викласти це на письмі. Мудрий Остап Дроздов, зізнаюся, випередив. Він, казати б, молодчина, все сказав разом за нас усіх. Показав разючу зневагу російськомовних до українців через агресивне культивування мови загарбників у наших ефірах. Ми справді це терпіли понад чверть віку в своїй державі, при своїй державній мові, тепер цього, як слушно зауважуєОстап, не згорнути… І слава Богу!-
-Справді, я знаю цю повчальну історію. У птахів додо не було ворогів, тому вони спершу втратили здатність літати, - оживився мій співбесідник. - А потім, коли острів окупувала цивілізація, їх популяція зовсім зникла, бо вони не вміли захищатися. Відтак, птах додо залишився тільки у казці англійського письменника Люїса Керолла «Пригоди Аліси у Дивокраї». Ти, мабуть, це маєш на увазі?..
-Саме це. Російськомовні на українських теле- і радіоканалах поки що гайдабурять, як птахи додо, поки ми їм меншовартістно дозволяємо це робити, створюємо, як каже Орест Дроздов, для них повний комфорт. Цьому маємо якнайшвидше покласти край. Треба активно створювати моральну вигоду в ефірі рідномовним нашим людям, і все станеться, як колись давно на острові Маврикій. Додо зникне...
29.07.2017 07:31
Коли зникнуть рашомовні "додо" на українських телеканалах?
Що спільного між неординарним випадком на телеканалі ЗІК з подіями на делекому острові Маврикій?
Усе-таки одним із перших відреагувати на неординарні події в студії ЗІК, де ведучий послав далеко російськомовного повинен, напевне, був я, позаяк ще у кінці весни 2016-го відмовився від ролі політолога на 112.ua на знак протесту проти того, що тієї пори телеканал вдвоє наростив у своєму ефірі рашомовний контент. Іншими словами, те, що заболіло Остапа Дроздова, у мене вже було душевною хворобою.
Одначе вразило те, скільки блошливих шавок враз повилазило з-під різних підворіть. Як вони залаяли на різні голоси, стращаючи мужнього журналіста і автора двох блискучих книг пана Дроздова. Познаходили заледве не двійки в його шкільних щоденниках, аби лишень послабити значення того, що він благородного учинив, розриваючи правило усталеного совкового менталітету на українському телебаченні: кремлемовні – священна корова для ефіру навіть у Львові. Їх, мовляв, можна лише заохочувати до окупаційномовності. Боронь Боже нагадати, що в Україні є державна мова. Що вона охороняється законом і Конституцією. Главнєй, шоби ім біло комфортно...
Навіть тоді, коли російськомовні зайди принесли в домівки українців 11 000 гробів.
Є, пані й панове, така мудра примовка: доля всякої істини – спершу бути висміяною, а вже потім визнаною!
Так, здається мені, сталося й тут.
Телефонує цими днями відомий український романіст Олег Чорногуз і каже:
-Скинув тобі на електронну адресу один політичний шедевр нинішніх днів – пояснення телеведучим, письменником Остапом Дроздовим того, чому він виставив за студійні двері російськомовного пропагандиста. (Можна прочитати тут). Знаєш, я такого глибокого, аргументованого, промовистого, умотивованого аналізу стану з використанням державної мови на українських телеканалах ще не зустрічав. Сказано так, що потрапило в саму точку: бо й мені воно все, знаєш, десятиліттями клекотало. Я все збирався присісти, викласти це на письмі. Мудрий Остап Дроздов, зізнаюся, випередив. Він, казати б, молодчина, все сказав разом за нас усіх. Показав разючу зневагу російськомовних до українців через агресивне культивування мови загарбників у наших ефірах. Ми справді це терпіли понад чверть віку в своїй державі, при своїй державній мові, тепер цього, як слушно зауважуєОстап, не згорнути… І слава Богу!-
Російськомовні публічно в українських ефірах, Олеже Федоровичу, як мені видається, жирують до пори, до часу, як птахи додо на острові Маврикій…
-Справді, я знаю цю повчальну історію. У птахів додо не було ворогів, тому вони спершу втратили здатність літати, - оживився мій співбесідник. - А потім, коли острів окупувала цивілізація, їх популяція зовсім зникла, бо вони не вміли захищатися. Відтак, птах додо залишився тільки у казці англійського письменника Люїса Керолла «Пригоди Аліси у Дивокраї». Ти, мабуть, це маєш на увазі?..
-Саме це. Російськомовні на українських теле- і радіоканалах поки що гайдабурять, як птахи додо, поки ми їм меншовартістно дозволяємо це робити, створюємо, як каже Орест Дроздов, для них повний комфорт. Цьому маємо якнайшвидше покласти край. Треба активно створювати моральну вигоду в ефірі рідномовним нашим людям, і все станеться, як колись давно на острові Маврикій. Додо зникне...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька вчора о 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал вчора о 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков вчора о 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков вчора о 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер вчора о 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
Топ за тиждень
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 139
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 103
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 93
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 93
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 81
Популярне
-
Виробництво шоколаду та ковбас під загрозою через блокування імпорту ароматизаторів
Бізнес 15174
-
У Вашингтоні вже розуміють, що не зможуть лише самотужки домогтися миру
Думка 10906
-
Трамп поспішає, бо і допомагає Кремлю, і штовхає його в економічну прірву одночасно
Думка 9815
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 7449
-
Гормональні підказки після 30: коли втома, дратівливість і зайва вага — це не випадковість
Життя 7147
Контакти
E-mail: [email protected]