Гнила поліцейська перевірка у Вінниці на сепаратизм
Чи так би панькались у Росії з українофілом, як наші чиновники з відвертим москофілом у кріслі начальника ГУ МВС України?
Тисячі прочитань знайшла попередня моя публікація щодо ситуації з призначенням у Вінницю, на посаду очільника главку поліції людини, яка виявилася геть вимазана в сепаратистське москвофільство. Стаття називалася «Ганебна зрада в Нацполіції».
Нарешті почув, завдяки 112-му телеканалу, нового начальника Головуправління поліції з Вінниці. Дивно, що його не відсторонили, не викинули прибічника путінізму орангутанга Валуєва зі служби, як сміття, а лише призначили через публікації в ЗМІ якусь там перевірку щодо його минулого.
Якщо братерська зустріч завойовника українським міліцянтом Антоном Шевцовим депутата Держдуми Росії Миколи Валуєва хлібом-сіллю в Севастопольському ресторані в пору захоплення українського Криму пришелепуватим «рускім міром», про що чітко і недвозначно свідчить відомий знімок весни 2014 року (він виставлений у попередньому матеріалі), то що тоді, скажіть, будь ласка, називається сепаратизмом, колабораціонізмом?
Бавляться, як бачимо, в Києві у зіпрілу і нікому не потрібну подобу демократії. Там, де рішуче, розпеченим залізом потрібно випалювати московітську заразу, бацилу поклоніння найзапеклішому ворогу України і українства, який за два роки убив понад дев’ять тисяч (!) наших громадян, знищив усю економіку східного Донбасу, анексував Крим. Вони змушують батьків і дітей загиблих від рашівської агресії слухати якісь його дурноваті витлумачення з приводу того, чому на світлинах нинішній український поліцейський такий веселий і радісний поспіль з депутатом Держдуми Росії, котрий два роки тому прилетів з Москви якраз анексувати наш Крим, чому його діти бігають українським Севастополем з російськими ворожими триколорами, а дружина в публічному обміну соцмереж хтиво мліє від великого лідера Путлєра, співає йому оди, як захиснику і рятівнику дикунського "руского міра", його "рускої весни"..
І це, підкреслю, саме в той грізний час, коли триває запекла, кровопролитна, майже з щоденними втратами війна з осоружною московською ордою. «П’ята колона» на Печерських пагорбах через своїх прихильників у владі відверто проштовхує в крісло москофіла. Він, бачите, тепер кривляючись нам пояснює, що це, мовляв, усе робиться проти його, позаяк мовбито, очоливши главк на Поділлі, почав порушувати проблеми, яких тут ніхто раніше не торкався. Зачепив буцімто внутрішню поліцейську мафію. Тому, бачите, мстять, організовують провокації.
Несусвітня брехня. Ці заяви не мають ніякого зв’язку з життям.
По-перше. Які «провокації» в тому, що за вуха на світ Божий витягли радість колишнього сєвастопольця, а нинішнього вінницького поліцейського начальника від зустрічі з дорогим «визволителем Криму Валуєвим» у ресторані над Чорним морем? Цю світлину хіба змонтували? Щось Антон Шевцов про таке ніде не обмовився. Вона, як можна зрозуміти, сповна відповідає реальній дійсності. То в чому тоді, власне, полягає заявлена "провокація"? Що її оприлюднли? Тоді з'язуємо це.
По-друге. Звісно, що ніхто з вінницьких правоохоронців ні сном, ні духом не відав про таку багату сімейну колоборантську складову нового призначенця з Києва. На публічну поверхню з усім промосковським, пропутінським колоритом цього діяча в новому керівному поліцейському мундирі викинули якраз соціальні мережі. Які, до речі, ніколи не дрімають щодо подібного - і москофільства, і сепратизму "видатних діячів сучасності". Народ щодо сепаратизму, колаборанства просто таки наелектризований. Мільйони українців вкрай неприємно вразило те, як у керівне крісло тієї служби, яка здійснюється за американсько-японські кошти саджають відвертого москвофіла. Саме в той час, коли у донецько-луганських підвалах представники злочинного "руского міра" мордують сотні українців, фізично знищують Надію Савченко в ростовському Донецьку, відправили у нові-старі мордовські табори героїв-українців Сєнцова і Кольченка, убивають на допитах Миколу Карп’юка і Станіслава Клиха, Юрія Солошенка, Олексія Чорнія, Олександра Костенка, Ескандера Емірвалієва, Геннадія Афанасьєва, Валенина Виговського, Сергія Литвинова, Талята Юнусова, Ахтема Чейгоза та багатьох-багатьох інших. Як можна було допустити подібне призначення?
По-третє. Яке, скажи, мені з тобою, любий читачу, діло до того, що там, власне, робиться по лінії служби в Вінницькій поліції, коли нам ніяк не зрозуміти, чому сепаратист за духом опинився на чолі поліції регіону, де мешкає без малого 1,7 мільйона українців? Хто його туди підсадив і чому? На якій підставі?
І це вже по-четверте: вся інспекторська перевірка випадку з протиправним призначенням вінницького поліцейського начальника, гадаю, має зводитись лише до одного – вияснити те, хто і як заправляв умонтуванням неприкритого москофіла, друга депутата Держдуми РФ М. Валуєва на цю високу державну посаду в Україні. Якщо цього не зробить сама Нацполіція і СБУ, за справу візьметься активісти автомайдану. Кажуть, що їхній з’їзд з усієї держави призначений у Вінниці на 10 березня ц.р. Так, що зустрічайте гостей, москофіл Антон Шевцев...
При цьому, панове, давайте не забувати головне. Хто такий насправді нинішній український поліцейський? Представник держави на вулиці, в квартирі вашій, якщо ви викликали його на поміч. Він усвідомлення всієї української влади на вашому паркеті – від його черевика до кокарди. Повелитель порядку й законності від імені українських законів та Конституції. Відповідно, начальник поліції області – керівник озброєного підрозділу влади в регіоні.
А тепер головне питання цієї публікації: чому для 1,690 мільйона українців Вінниччини представником держави України в області має бути запеклий МОСКОФІЛ? Той, який понад усе поважає рашівця орангутанга Валуєва, і, не виключається, що вже завтра він його запросить у гості на береги Південного Бугу. А за тим, дивись, на гостину завітає і сам Адольф Путлєр? У нас, скажіть, що такий голод на національні поліцейські кадри, що на такі відповідальні командні висоти пропонуються люди, яким ближчий до душі гімн, зі словами: "Россия — священная наша держава..."?
А як бути тоді, коли відомо, що новий начальник поліції швидше сепаратист, колаборант за своїм внутрішнім духом, а ніж український патріот? Що він частину своєї доби поклоняється «скрепам» кремлівського ПУ. Як ставитись до нього громадянам? Чи не є відтак його накази злочинними, які суворо забороняє виконувати Конституція України - стаття 60? Як діяти проти нього? Саме «діяти», бо поки ллється кров українців на Донбасі, кожен такий індивід, хто подумки з Москвою, той наш запеклий ворог. Так же виходить насправді? Заперечте будь-хто мені тут, якщо можете…
Це останнє запитання я ставлю до делікатних грузинських дівчаток, які немічно і чомусь зовсім по-ворожому ліплять нам за американсько-японські гроші так звану нову поліцію. Бездарно, скажу, з огляду на вінницький сепаратистсько-колаборантний ухил базграють її.
Чому ж тоді дивуватися, що весь український люд став дибки проти нового призначенця? Невже ж наші герої вмирали і далі, на жаль, віддають своє життя за те, щоб дружки путіно-валуєвих ставали генералами української поліції, очолювали нові поліцейські главки в областях? А там, дивись, полізли гнидами в міністерські крісла. Нам хіба мало московських призначенців Януковича, котрі все розвалили в силових структурах і вивідали всі державні секрети, через що так багато наших втрат у живій силі і технціці? Ще від того не очухалися, а тут давай начиняти самопал знову московським порохом…
Ні, не вийде!
Для мене в цій дурноватій історії, яка пахне відвертиою зрадою, можливо, найогидніше те, що це московське опудало разговаріваєт ісключітельно на угро-фінском з монголо-татарською ординською говіркою і вже трєбуєт, мабуть, доповіді йому на вєліком і могучєм. Напевне, саме звідси він відчуває і весь спротив по службі, бо українців знову намагаються змусити спілкуватися, вести документацію по-рускі. Та ще й де – у моєму благословенному суцільно україномовному Поділлі, яке на дух не сприймає ненависної гутірки ворогів.
Звичайно, цей спечений Інтернет спільнотою сепаратист надзвичайно близький по духу аваковим, грузинським «експериментаторам», їх заступникам якраз саме за своєю гидотною… мовою. І зовсім далекий, чужий українському народу. Недарма ж цими днями, на презентації нового підрозділу поліції в Черкасах, заступника голови Нацполіції закричали під час його виступу, вимагаючи розмовляти не «на язике…», бо це щось є від божої худоби. А поліцаї, відомо, не тварини. Тим паче українці, які зійшлися на дійство.
Пильнуймо за тим, що відбувається в Вінниці і давайте запевнимо всіх перевіряючих у тому, що спуску москофілам, колаборантам, сепаратистам в Україні не буде ніде.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 145
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 142
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 128
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 93
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа 74
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 13248
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10995
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 7605
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 7503
-
Епіцентр відкриває другий торгово-розважальний центр під Києвом – фото
Бізнес 4536