Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу

Стислий опис за результатами обговорення питання стягнення з десятком провідних світових та українських юристів.

Останній рік активно проводимо з колегами заходи з випрацювання механізмів компенсації збитків. (Посилання на записи конференцій по тексту).

Це буде лонгрід, але думаю буде цікавим, бо я максимально спрощу думки, а за деталями відкореспондую до посилань в кінці допису і в першому коментарі. 

Ви усе зможете переглянути і прочитати самостійно.

По-перше. Усе тут написане і що ми обговорювали не є рекламою, не є відповіддю на питання чи рішенням для проблеми.Це спроба налагодження діалогу між різними експертами в праві з метою знайти рішення до питання реального стягнення збитків з агресора. Усі думки висловлені експертами, які багато років працюють в своїх галузях і просто так "ми виграли справу проти рф" не скажуть, бо їх ім'я і репутація вимагають реальних слів, а не маркетингових припущень чи завуальованих обіцянок. І ми маємо їх чути і разом розробляти стратегії.

Навіщо?

А ніхто нам не подарує перемогу в судах, і ми мусимо її здобути самі.

 Друге - ми збираємо на обговорення усіх хто вже стикається з питаннями стягнення на усіх стадіях: від підготовки позовів, їх розгляду і до виконання.Усі кого запросили є визнаними експертами і рекомендованими колегами. Під час підготовки до запрошення уважно вивчали публікації, дописи, статті експертів. Мета - максимально різноманітні думки і позиції. Без фантазій та припущень.

Третє - існує міф: «та є ж державна програма і там щось робить уряд. Зараз он майно усіх олігархів арештують і усім усе виплатять.»

Не спорю, Мінюст і Реєстр збитків робить титанічну роботу, більше того команда державних юристів досягли того, що ніхто ще не робив і мають переможні результати.

(вже після цієї публікації Реєстр збитків оприлюднив новину про затвердження зарзків заяв, в тому числі і для бізнесу)

Але, це усе в площині державних збитків і компенсації від держави Україна за рахунок агресора. Що стосується приватних бізнесів, інвесторів, корпоративного сегменту, скажімо так, то питання компенсацій на відновлення є досить проблематичним. Бізнес не має займати пасивну роль і очікувати, «а щось де держава придумає».

Процес юридичної боротьби дуже затратний за часом і людським ресурсом, і тут кожна активна і конструктивна позиція надважлива.

Четверте - в практиці вже є тисячі позовів проти рф. Я перечитав багато рішень, статей і позицій колег. І тому ми попросили суддів і виконавців розповісти про цю практику. Ситуація цікава. Однозначно, що виконання таких рішень є проблемою, більше того проблема закладена в процесі.

Простою мовою - виконати рішення можна за кордоном, але якщо воно відповідає вимогам закону країни де буде виконуватися це рішення. І ось тут головна проблема, бо тут закладені "процесуальні бомби" під фундамент таких рішень.

Пʼяте. Процесуальні проблеми, от ось тут самі судді, а також юристи-міжнародники відмічають процесуальні проблеми: імунітет держави (принцип міжнародного права, і навіть справа Італія vs Німеччина, не дає відповіді), британські і американські колеги пропонують власні юрисдикційні механізми, де існують законодавчі норми обходу імунітету.

(Лінк на виступ Тетяни Нестерчук і Ульяни Бардин)

Верховний Суд в Україні намагається вийти з цієї ситуації постановах Касаційного цивільного суду у складі ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19 і від 18 травня 2022 року у справі № 760/17232/20-ц (детальніше про виступ Віталія Уркевича)

Але питання забезпечення агресору права на справедливий суд (так, і в Нюрнберзі були дотримані принципи справедливого суду) прямо залежать від належного повідомлення росії про суд.Умовно кажучи, ви маєте рішення суду, знаходите майно на Кіпрі, намагаєтесь його там виконати, а за процедурою необхідно його там узаконити, і тут поспіхом прийняте рішення без повідомлення агресора-відповідача, стає таким що не може бути визнано, бо «порушує публічний порядок», «не дотримує принципу змагальності» і т.д.

Проблеми виконання рішень іменем України. Тут від реальності виконання і розшуку активів, до проблеми визнання виконавчих документів в інших юрисдикціях. І ще проблема в тому, що наше законодавство забороняє відкривати провадження приватним виконавцям (які одночасно працюють краще і ефективніше за державних). Більше того, українське санкційне законодавство має пріоритети над іншим, тому забезпечити стягнення за рішенням суду за рахунок майна підсанкційних осіб - міф. Чому, тому що ви не можете стягнути підсанкційні активи, не можете і крапка. 

Шосте. Чи підходить Арбітраж для позовів проти рф? Багато експертів пропонують цей варіант, бо відповідно до Нью-Йоркської Конвенції 1958 року, рішення міжнародних арбітражів може бути виконане у 162 країнах. Але, позови до держав можуть бути в рамках так званих інвестиційних арбітражів. (В рамках міждержавних угод про захист інвестицій, які рф має з 60 країнами).

Саме про це останній рік в Парижі, Брюсселі, Лондоні на конференціях обговорюють міжнародні експерти. Так Україна вийшла з договору з рф, але за умовами договору 10 років після виходу з угоди зберігається право використовувати умови про арбітраж.

Детально розповідав про це Александр Скард (Директор з юридичних питань Юридичної компанії Кеннедіз - однієї з провідних світових компаній). І ось переклад його доповіді, який вже публікували.

Також для тих хто цікавиться аналітикою, раджу прочитати статтю Астрея Группі (Провідна лондонська юридична компанія).

Чому не може це розглянути Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України? Тому що законом не передбачається, що він може розглядати інвестиційні спори. Тобто маємо вносити зміни.

Сьоме. А як ще підтвердити збитки? А що робити з боргами і фінансовим відновленням бізнесу. Відповіді є в процедурах Банкрутства. І це є в доповіді Олександра Бондарчука і виступі Владислава Філатова. Є процедура фіксації цих збитків і закріплення доказів, мабуть, сама ефективна з існуючих і при якій не порушується принцип змагальності сторін, бо на стадії інвентаризації в процедурах банкрутства відсутня необхідність змагальності. І це набагато дешевше ніж просто позов до рф, без повідомлення рф, аби "лише зафіксувати збитки".

Висновок. Чому це важливо?

Тому що сотні годин роботи суддів, адвокатів, експертів витрачається на позови, які фактично неможливо виконати без усунення недоліків. Що це за недоліки? Недоліки процедури, законодавства, які потрібно виправляти. І саме для цього дискусію мають вести юристи, а не політики.

Чому публічно? Певен рф знає про усі ці проблеми, більш того на запису останнього заходу можете послухати про «юридичні війська рф». Але Українська юридична спільнота, чомусь стидається обговорення «грабель» і узагальнення практики, щоб спільно розробити зміни і таки досягти механізму який забезпечить бізнес реальним механізмом стягнення.

Звісно, кожна команда юристів буде мати свої секрети, буде готувати позови самостійно і не публічно, але кількість зауважень до існуючих механізмів має вже таку критичну масу, що без експертного втручання в зміни цих механізмів, ми приречені на програш на фронті корпоративних позовів. А якщо бізнес не буде мати механізму, то його відновлення в Україні, а відтак і відновлення економіки, податків, повернення державних позик, питання не вирішене.

Також, і це розповів Народний Депутат Тарас Тарасенко, поки що у нас відсутні механізми обрахування збитків на реабілітацію і відновлення людського потенціалу.Тобто: державні збитки - процедури є (умовно є, бо механізм стягнення розробляється, але ними займається Уряд), так само збитки фізичних осіб (реєстр збитків розраховує на 600000 скарг), бізнес (маємо визнати, що дієвого механізму для компенсації великих збитків фактично немає) і немає механізму стягнення збитків за реабілітацію і відновлення людського капіталу (перенавчання, лікування, боротьба зі стресом, депресіями і повернення людей до нормального життя).

І тут ми приходимо до необхідності збиратися, думати, розробляти, радитися, пропонувати Парламенту та Уряду зміни, навіть якщо вони не чують (бо невідомих експертів-активістів вони чують, а всесвітньо відомих професорів і адвокатів, просто ігнорують).

Я надзвичайно вдячний колегам науковцям, за підтримку і роль яку вони взяли на себе. Бо, за останній рік, я був на декількох робочих комісіях з розробки британського законодавства, у якості запрошеного спостерігача скоріш, і головне, що я для себе там зрозумів і що мені прямо казали шановні судді та адвокати, що є два типи реформ: політичні і правові.Так ось, в усьому світі правові реформи розробляють Університети і юридичні комісії з науковців і визнаних практиків.

Бо науковці дають обґрунтування і систематизацію, а практики досвід (в тому числі невдач) і апробацію результатів.Тому, кому цікаво, в кого є бачення і бажання їм ділитися: пишіть, звертайтесь.Точно у вересні буде два заходи (вже є згода спікерів, обираємо дату) з розшуку активів та з транскордонного виконання судових рішень і з перспектив міжнародних арбітражів до рф, а в жовтні-листопаді низка заходів з розробки змін до законодавства і розвитку арбітражу в Україні. 

Запис за посиланням.

Вдячність за високу професійну дискусію Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України Асоціація розвитку суддівського самоврядування УкраїниАсоціація приватних виконавців УкраїниНаціональна асоціація арбітражних керуючих УкраїниВерховний Суд Віталій Уркевич, Лукас Містеліс, Володимир Устименко, Taras Tarasenko, Олег Підцерковний, Tatiana Gudima, Антон Сошников, Юлія Бездоля, Oksana Rusetska Александр Бондарчук, Ivan Zhabotynskyi Андрій Авторгов Наталя Гнєзділова Александр Скард, Уляна Бардин, Тетяна Нестерчук, Vladyslav  FilatovОлександр Фролов, Арменак Оганесян.