Моніторинг фінансового законодавства (16 – 29 жовтня)

До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!

Законопроект щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні

На розгляд Верховної Ради України 20 жовтня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні» (№ 4240).

Мета: оптимізація сучасної податкової системи та іншого законодавства в Україні у зв’язку з проведенням експерименту із запровадження та реалізації в Україні електронного резидентства.

Законопроектом № 4240 пропонується:

- доповнити Розділ ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України Підрозділом 10-1 «Ведення підприємницької діяльності електронними резидентами», яким передбачаються тимчасові, до кінця 2022 року, особливості та правила ведення підприємницької діяльності електронними резидентами - підприємцями. Дія цього Підрозділу не поширюється на електронних резидентів - фізичних осіб;

- встановити, що е-резидентом – підприємцем виступає особа - нерезидент, яка отримала статус електронного резидента та яка зареєструвала себе фізичною особою - підприємцем. Податковою адресою е-резидента, який зареєструвався як фізична особа-підприємець, визнається місцезнаходження адміністратора, за яким він береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Адміністратором, у свою чергу, виступає державне підприємство «ДІЯ», що здійснює заходи із створення, адміністрування, технічної підтримки системи, а також забезпечує та відповідає за захист та безпеку інформації в системі відповідно до вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», виконує інші функції, відповідно до чинного законодавства України;

- встановити, що е-резидент здійснює державну реєстрацію себе як платника єдиного податку третьої групи спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідно до правил, встановлених цим Підрозділом та іншими актами чинного законодавства в частині, що не суперечать цьому Підрозділу, та провадить свою господарську діяльність в межах обмежень, встановлених чинним законодавством. Е-резидент - підприємець не може використовувати працю найманих осіб;

- визначити, що е-резидент - підприємець може здійснювати виключно ті види господарської діяльності, які визначені Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством фінансів України. Передбачається подальше внесення змін до відповідних підзаконних актів, у яких будуть визначені види господарської діяльності, які здійснюватимуть е-резиденти, серед яких, зокрема такі: видання комп'ютерних ігор (58.21 КВЕД); видання іншого програмного забезпечення (58.29 КВЕД); комп'ютерне програмування (62.01 КВЕД); інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (62.09 КВЕД); оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (63.11 КВЕД) тощо;

- встановити спеціальні правила звітування е-резидентів, що є інструментом посиленого контролю за своєчасною та правильністю сплати ними податків. Зокрема, для цілей оподаткування е-резидент - підприємець зобов'язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, виключно в електронному вигляді та через електронний кабінет платника податків. Правильність обчислення е-резидентом - підприємцем сум податку, а також достовірність задекларованих ним даних податкового обліку можуть підтверджуватися виключно первинними та іншими документами, які складені в електронному вигляді та надіслані до контролюючого органу, або сканованими і надісланими до контролюючого органу засвідченими кваліфікованим електронним підписом електронними копіями таких документів, якщо вони були складені в паперовому вигляді;

- внести зміни до деяких інших законодавчих актів України. Зокрема, пропонується доповнити статтю 1087 Цивільного кодексу України частиною четвертою, якою передбачити порядок проведення розрахунків фізичних осіб - підприємців, що зареєстровані електронними резидентами, виключно у безготівковій формі. Проектом закону також пропонується внести зміни до законів України: «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» тощо.

Законопроект щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості

На розгляд Верховної Ради України 21 жовтня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (№ 4241).

Мета: врегулювання правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів.

Законопроектом № 4241 передбачено наступне:

- надається визначення таких термінів як «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія». Так, врегулювання простроченої заборгованості – це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором. У свою чергу, колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором  здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України;

- пропонується встановити певні вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:

1) дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;

2) інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;

3) укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;

4) повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України);

5) контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;

6) обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік);

- встановити вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом:

1) безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори);

2) надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення);

3) надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи).

При цьому, під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи – представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача – надати підтвердні документи протягом 7 робочих днів;

- наділити Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при  врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).

Законопроект щодо спрощення реєстрації новостворених суб’єктів платниками єдиного податку та податку на додану вартість

На розгляд Верховної Ради України 21 жовтня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощення реєстрації новостворених суб’єктів платниками єдиного податку та податку на додану вартість)» (№ 4244).

Мета: пришвидшення і здешевлення процедур започаткування підприємницької діяльності і відкриття бізнесу за рахунок спрощення та узгодження і максимальної синхронізації процедур реєстрації новостворених суб’єктів господарювання та їх реєстрації в якості платників єдиного податку та податку на додану вартість.

Законопроектом № 4244 передбачається внести зміни до Податкового кодексу України щодо:

- запровадження для новостворених суб’єктів господарювання окремої процедури реєстрації як платником податку на додану вартість на підставі відомостей, які зазначаються у заяві про реєстрацію створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи підприємцем;

- перенесення механізму перевірки можливості і підстав реєстрації новоствореного суб’єкта господарювання у якості платника податку на додану або платника єдиного податку на етап державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи підприємцем;

- запровадження єдиної, простої і прозорої процедури реєстрації новостворених суб’єктів господарювання (юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців) та за їх бажанням одночасної реєстрації їх як платників єдиного податку і податку на додану вартість у вигляді заповнення однієї реєстраційної заяви шляхом зазначення відповідних відомостей у заяві про реєстрацію створення юридичної особи або реєстрацію фізичної особи підприємцем;

- узгодження дати реєстрації фізичних осіб - підприємців, які мають намір працювати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності як платники єдиного податку першої або другої групи, із датою набуття ними статусу платників єдиного податку та початком першого податкового (звітного) періоду, а також звільнити їх від сплати єдиного податку за місяць, у якому відбулася державна реєстрація.

Законопроект щодо встановлення порядку фінансування об’єктів житлового будівництва та забезпечення захисту прав інвесторів

На розгляд Верховної Ради України 21 жовтня 2020 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» щодо встановлення порядку фінансування об’єктів житлового будівництва та забезпечення захисту прав інвесторів» (№ 4247).

Мета: захист прав громадянина, який інвестує в будівництво нового житла, шляхом поступового (поетапного) фінансування будівництва із застосуванням рахунків умовного зберігання (ескроу), забезпечення додаткового контролю, в тому числі з боку банку, за ходом будівництва, запровадження обов’язковості страхування цивільно-правової відповідальності забудовника на користь інвесторів. 

Законопроектом № 4247 пропонується внести наступні зміни до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»:

- встановити можливість фінансування з ФФБ та ФОН лише одного об’єкта будівництва, що дозволить запобігти виникненню так званих «пірамід», коли кошти інвесторів, сплачені за будівництво конкретного об’єкту інвестування (квартири або приміщення соціально-побутового призначення), спрямовуються забудовником для будівництва іншого об’єкту;

- зобов’язати управителів ФФБ відкривати рахунки умовного зберігання (ескроу), на які зараховувати кошти інвесторів для будівництва конкретного об’єкту;

- забезпечити фактичний контроль з боку банку, в якому управителем відкритий рахунок ескроу, за ходом будівництва, тобто забудовник бути мати можливість отримати грошові кошти лише після того, як банк переконається  що відповідний  етап будівельних робіт закінчений;

- зобов’язати забудовника страхувати на користь інвесторів свою цивільно-правову відповідальність перед інвесторами за своєчасність та повноту проведення будівельних робіт.