Наталія КовалкоД.ю.н., професор, професор КНУ ім. Тараса Шевченка, Заслужений юрист України, бізнес-медіатор
До вашої уваги пропонується щотижневий моніторинг важливих новацій законодавства у сфері фінансів та фінансового права. Не пропустіть нагоду бути у курсі останніх змін!
Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо впровадження безготівкових форм оплати проїзду в міському пасажирському транспорті)».
На розгляд Верховної Ради України 1 березня 2019 року внесено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо впровадження безготівкових форм оплати проїзду в міському пасажирському транспорті)» (№ 10119).
Мета: створення умов для впровадження та подальшого розвитку безготівкових форм оплати у міському пасажирському транспорті.
Законопроектом № 10119 пропонується:
- відмінити вимогу щодо обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій на автомобільному транспорті (в автобусах, що здійснюють перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах) та на міському електричному транспорті в разі застосування автоматизованої системи обліку оплати проїзду та в разі безготівкового розрахунку через таку систему.
Впровадження безготівкових форм оплати у міському пасажирському транспорті дозволить:
- розширити перелік альтернативних методів оплати проїзду та задовольнити попит пасажирів на здійснення розрахунків у безготівковій формі;
- оптимізувати бюджети компаній-перевізників за рахунок зменшення витрат на продаж паперових квитків;
- зменшити ризики втрати готівкової виручки чи використання фальшивих банкнот;
- отримати можливість ґрунтовного аналізу пасажиропотоку.
Рішення Правління НБУ від 14 березня 2019 року № 199-рш «Про розмір облікової ставки»
Правління Національного банку України прийняло рішення залишити облікову ставку на рівні 18,0% річних. Прийняття такого рішення регулятором було обумовлено наступними факторами:
- на кінець лютого 2019 року інфляція знизилася до 8,8%, базова інфляція – до 7,8% у річному вимірі, що свідчить про послаблення інфляційного тиску;
- жорстка монетарна політика НБУ стала однією з причин зміцнення курсу гривні;
- зміцнення курсу позначилося на цінах імпортованих товарів і товарів зі значною імпортною складовою;
- зниження інфляції разом із ситуацією на валютному ринку сприяли поступовому покращенню інфляційних очікувань.
Разом з тим ризики для зниження інфляції, які були зазначені у січневому макроекономічному прогнозі, також зберігаються. Водночас регулятор бачить можливості для зниження інфляції в подальшому. Згідно із січневим прогнозом інфляція знизиться до 6,3% у 2019 року і повернеться до цільового діапазону 5% +/- 1 в.п. на початку наступного року. Строки переходу до циклу зниження облікової ставки будуть залежати від того, наскільки стійким буде послаблення інфляційних ризиків та покращення інфляційних очікувань.
Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування місцевих податків і зборів»
Кабінет Міністрів України схвалив, розроблений Міністерством фінансів України, проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування місцевих податків і зборів».
Мета: покращити адміністрування місцевих податків і зборів, запровадити уніфіковану форму інформації щодо ставок та пільг місцевих податків і зборів, забезпечити надання інформації контролюючим органам в електронному вигляді для подальшої автоматизації і наповнення інформаційної бази веб-порталу ДФС.
Положеннями законопроекту пропонується:
- запровадити уніфіковану форму інформації щодо ставок та пільг за всіма місцевими податками і зборами та порядку надання її органами місцевого самоврядування до контролюючих органів (на сьогодні інформація щодо рішень органів місцевого самоврядування з усіх місцевих податків, крім податку на майно, надається у довільній формі);
- скасувати обов’язок органів місцевого самоврядування щодо щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів;
- не поширювати дію законодавства щодо здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності на рішення про встановлення місцевих податків та зборів, прийнятих на підставі і на виконання вимог Кодексу.
Постанова про реорганізацію Державної фіскальної служби шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби
18 грудня 2018 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову про реорганізацію Державної фіскальної служби шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби.
Для імплементації цієї постанови Уряд у березні 2019 року затвердив положення, що врегулює порядок діяльності обох служб, визначить їх правовий статус, основні завдання, права і обов’язки працівників, пов’язаних з реалізацією податкової та митної політики, а також закріпить повноваження голів Державної податкової та Державної митної служб.
Відповідно до положення:
1. Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС. Діяльність Державної податкової служби спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через Міністра фінансів;
2. Державна митна служба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства. Діяльність Державної митної служби спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра фінансів.
