Антикорупційні законопроекти поточного тижня: які проблеми не враховані

На цьому тижні ВРУ розглядає мінімум 4 антикорупційні законопроекти. Всі вони мають шанси бути прийнятими монобільшістю.Але всі вони також містять проблеми, через які можуть ефективно не запрацювати.

На цьому тижні ВРУ розглядає мінімум 4 антикорупційні законопроекти. Майже напевно можна сказати, що всі вони мають шанси бути прийнятими монобільшістю. Тільки за вівторок законопроекти№1025 і № 1009 прийняті за основу. Але в кожному з нижчезазначених законопроектів є норми, які можна без перебільшенняназвати «наріжнимикаменями», через які ці майбутні закони не будуть ефективно працювати. 

Законопроект президента В.Зеленскього №1025 "Про внесення зміни до Закону України" Про Вищий антикорупційний суд "(щодо початку роботи суду)" від 29 серпня 2019 року.

Головна мета проекту -  усунути проблему перевантаження ВАС справами і проводити судові розгляди кримінальних проваджень тільки за корупційними злочинами та в розумні терміни.

ПРОБЛЕМИ

Законопроект містить положення: якщо судовий розгляд в судах першої та апеляційної інстанцій не закінченодо дня початку роботи ВАС, такі кримінальні провадження передаються в ВАС для розгляду.

Абсолютно очевидно, що такий підхід призведе до затягування судового розгляду відповідних кримінальних проваджень, адже в разі їх передачі ВАС, цей суд буде змушений починати судовий розгляд з самого початку.

Законопроект президента В. Зеленського №1009 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства" 

ПРОБЛЕМИ

1. Змінами до статті 303 КПК вилучається норма про те, що на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом — підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Тобто, запропонованими змінами створюється загроза того, що до особи, яка була визнана підозрюваним навіть з порушенням процесуальних вимог або в повідомленні про підозру визначена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється особа, можуть бути безпідставно застосовані запобіжні заходи. 

2. Змінами до ч.1 статті 219 (Строки досудового розслідування) пропонується скоротити до двох останніх абзаців. Тобто запропонованими змінами пропонується обраховувати строк здійснення досудового розслідування з моменту повідомлення особі про підозру. 

Це означає, що після відкриття кримінального провадження, органи досудового розслідування зможуть вчиняти будь-які слідчі дії, тобто здійснювати досудове розслідування протягом невизначеного строку. 

У разі прийняття запропонованих змін, органи досудового розслідування будуть безрезультатно, штучно затягувати таке розслідування та будуть здійснювати їх по декілька років. 

Законопроект президента В.Зеленського №1031 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконно активівосіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за придбання таких активів" від 29 серпня 2019 року.

Під розслідування будуть потрапляти все покупки активів протягом чотирьох років до дня вступу в силу закону, якщо різниця між вартістю активів і законними доходами в 500 і більше разів перевищувала розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності даного законопроекту. Позови про незаконне збагачення будуть забезпечуватися накладенням арешту на майно та / або грошові кошти.

ПРОБЛЕМИ

1. Вжита у ч. 1 ст. 368-5 КК (у редакції проекту) юридична конструкція «… перевищує її законні доходи …» (тобто, доходи особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) не дає можливості однозначно відповісти на питання, за який саме період необхідно буде рахувати доходи відповідної особи для встановлення у її діяннях складу злочину у вигляді незаконного збагачення. Зважаючи на те, що фактично таким періодом може бути місяць, рік, увесь строк перебування особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на посаді, з’ясувати алгоритм розрахунку розміру (вартості) відповідних активів у контексті наявності/відсутності у діяннях відповідної особи ознак незаконного збагачення буде вкрай складно.

2. Констатація факту наявності в діях винної особи всіх ознак складу злочину, передбаченого ст. 368-5 КК, в законопроекті зв'язується з набуттям особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на п'ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує доходи саме вищезазначеної особи. Про це свідчить вживане в диспозиції ст. 368-5 КК словосполучення «його законні доходи». Отже, доходи, скажімо, членів сім'ї особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які на законних підставах отримують високий дохід, при встановленні ознак складу злочину у вигляді незаконного збагачення в діях відповідного суб'єкта, не братимуться до уваги. 

Як підсумок, може мати місце ситуація, коли до кримінальної відповідальності буде притягнуто особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка хоч і набула у власність активи, вартість яких більш ніж на п'ятнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, проте придбання таких активів відбувалося в тому числі і / або виключно за рахунок доходів членів його сім'ї. 

Вся ця плутанина через те, що реформатори так і не наважились почати робити все по порядку - і з початкузапровадити загальнообов'язкове декларування фізосіб і податковоїамністії. Адже тільки коли держава буде чітко контролювати доходи і витрати всіх без винятку громадян (до яких відносяться і всі численні родичі і друзі держслужбовців) - саме тоді легалізувати незаконне збагачення стане практично неможливим. 

Законопроект президента В.Зеленського №1029 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" від 29 серпня 2019 року 

ПРОБЛЕМИ

Проект має на меті удосконалити інституційну систему НАЗКі фінансовий контроль за його діяльністю. Однак все,що в законопроекті -можна назвати напівзаходами, тоді як абсолютно проігноровані пропозиції, які дійсно могли б поліпшити роботу НАЗК. Серед них :

- створення в обласних центрах територіальних органів НАЗК, що дозволило б оперативно отримувати і перевіряти отриману в результаті здійснення моніторингу та аналізу, інформацію, виявляти місцезнаходження осіб, яким планується вручення протоколу і безпосередньо вручати протоколи.

-створення єдиного інтегрованого банку даних для автоматизованого інформаційного пошуку та перевірки наявності правопорушень при аналізі декларацій і розробкаалгоритмупошуку даних за запитом користувача.

- внесення змін до законодавства з метою законного «примусу» до співпраці з НАЗК. На практиці, співпраця з НАЗКчасто ігнорується з боку центральних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та навіть комерційних банківських структур. Тому слід було б на законодавчому рівні зобов'язати банки України надавати запитувану інформацію на підставі рішень НАЗКнеобхідну для встановлення факту адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Це треба для виявлення невідповідності зазначених даних в декларації, фактів незаконного збагачення, взаємозв'язку поліпшення способу життя чиновника і прийнятих ним адміністративнихрішень тощо. Що стосується місцевих і центральних органів влади, то законодавчо їх слід було б зобов'язати на постійній основі надавати і оновлювати дані щодо чиновників-суб'єктівдекларування. З цією метою необхідно створити реєстр суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».