Європейські інвестиції як маркер відродження Донбасу
Стратегічним завданням держави було відкриття ще у поточному році другого траншу від ЄІБ (2,5 млрд грн).
Інвестиційні перспективи будь-якої країни визначає її здатність успішно реалізовувати масштабні інфраструктурні проекти. Особливо прискіплива увага в таких питаннях прикута до об’єктів, які фінансують міжнародні донори. Успішні приклади формують лояльність внутрішніх і зовнішніх інвесторів та мотивують їхню готовність і надалі вкладати кошти у державу.
У випадку з Україною одним із таких індикаторів є урядова угода з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Вона містить інструменти фінансування інфраструктурних проектів у п’яти областях, які прийняли найбільше переселенців із районів бойових дій. Загальну вартість проекту оцінюють у 200 млн євро. У пріоритеті – відновлення соціальної інфраструктури. Зокрема, ідеться про розбудову гуртожитків (житла для внутрішньо переміщених осіб), відбудову шкіл, дитсадочків, систем життєдіяльності.
Угода одразу після підписання викрила вузькі місця, що обмежують інвестиційні перспективи регіону і всієї країни. Серед них – недолуге законодавство, брак кваліфікованих спеціалістів, ментальна неготовність більшості громад до правил європейського проектного менеджменту…
Не дивно, що угоду, укладену в грудні 2014-го, вдалося розворушити лише наприкінці 2017-го. Саме тоді перші платежі були перераховані на рахунки виконавців робіт. Утім, цей досвід дозволив Україні виявити білі плями власної інвестиційної політики і почати їх позбуватися. Вже подолано неймовірну кількість прогалин, як на рівні Уряду та Верховної Ради, так і місцевих громад.
Неодноразово наголошував, що питання Донбасу для мене принципове. Спостерігаючи, як буксує реалізація проекту, особисто підключився до його просування. Насамперед у частині налагодження комунікації між всіма учасниками в центрі й на місцях. Відсутність достатньої кількості якісних проектів – ще одна болюча вада громад. Але зрештою, разом нам вдалося запустити перший транш фінансування.
Стратегічним завданням держави було відкриття ще у поточному році другого траншу від ЄІБ (2,5 млрд грн). З цієї суми Донеччина на відновлення і розвиток отримає 1,5 млрд, а Краматорськ, зокрема, – 400 млн. Але цьому передувала колосальна технічна робота: узгодження проектів і фінпланів, підписання угод, оголошення і проведення тендерів...
І, зрештою, командні зусилля виявилися немарними. Днями перший авансовий платіж у рамках другого траншу проекту ЄІБ перераховано на рахунок підрядника. Ідеться про реконструкцію будівлі під гуртожиток для переселенців у селище Біленьке поблизу Краматорська. Вже закуповуються будівельні матеріали та необхідне обладнання. На черзі – ще 29 об’єктів у Краматорську. Загалом до кінця року сподіваємося отримати авансування 30 проектів загальним обсягом близько 100 млн гривень.
Цей загалом успішний досвід посприяв соціальному та економічному оздоровленню Донеччини. Нам вдалося повернути частину спеціалістів, які виїжджали на заробітки за кордон. А головне – люди відчули, що життя українського Донбасу змінюється на краще.
Мусимо будь-що успішно завершити інвестиційну програму з Європейським інвестиційним банком. Вона стане важливим маркером новітньої історії успіху Донбасу, на яку в подальшому зважатимуть інвестори. Таким чином, регіон отримає стратегічну перспективу залучати міжнародні і внутрішні інвестиції для власного розвитку.
- Додаткові витрати за сімейним законодавством: як не програти сімейний спір Леся Дубчак вчора о 20:03
- Професія адвоката: як зберегти ментальне здоров’я у світі юридичних викликів Світлана Приймак вчора о 16:26
- Ресурси перемоги: як працюють сучасні благодійні фонди Нісар Ахмад вчора о 15:58
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак 23.01.2025 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко 23.01.2025 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін 23.01.2025 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков 23.01.2025 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда 23.01.2025 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин 23.01.2025 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов 23.01.2025 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак 23.01.2025 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 3065
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2544
-
Українська блогерка Анна Жук загинула в ДТП
Життя 2388
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2238
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2227