Кінцевий бенефіціарний власник громадської організації. Що треба знати?

Чи потрібно вносити зміни громадським організаціям щодо кінцевих бенефіціарних власників в ЄДР?

Остання редакція ЗУ “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” 06.12.2019 № 361-IX, який набрав чинність 28.04.2020 року (надалі ЗУ №361), спричинив масове занепокоєння, як представників бізнесу, так і громадського сектора: посилюються вимоги до фінмоніторингу, до необхідності закріплення структури власності та вказання кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб.

Тут можна ознайомитись із моєю оглядовою статтею про обов'язок бухгалтерів та юристів ставати на облік, як суб'єкт первинного фінансового моніторингу (Ліга блог). А наразі піде мова про інший аспект даного нормативно-правового акту: наявність чи відсутність кінцевих бенефіціарних власників у громадських організаціях (надалі ГО, Організація), та необхідність їх подавати інформацію про це державному реєстратору/ЦНАП.

Почнемо із термінології. У розуміння ЗУ № 361 кінцевий бенефіціарний власник для юридичних осіб - це будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). При цьому нормативно -правовий акт розділяє вплив на прямий та непрямий.

Якщо це розглядати через призму норм ЗУ “Про громадські об'єднання” від 22 березня 2012 року № 4572-VI (надалі ЗУ № 4572) та інших нпа, які діють щодо громадських організацій, то маємо наступне.

1. Прямий вирішальний вплив на громадську організацію.

Прямий — це коли є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

У законодавстві відсутні вимоги до мінімального розміру статутного капіталу громадської організації. Особисто я не бачила за власну юридичну та громадську практику жодної організації із статутним капіталом більше “нуль”. Наразі у реєстраційній формі (форма 4) взагалі відсутня графа “розмір статутного капіталу”, на сторінці 2-3, де про кінцевих бенефіціарних власників, є лише згадування про їх долю. А якщо немає статутного капіталу, тому і виділити його відсотки не можемо.

“Повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку” (ст.7 ЗУ № 4572), тобто засновники не можуть розглядатись як власники та/або особи, які мають істотний вплив на діяльність ГО.

Вищим керівним органом Організації є Загальні збори або інший колегіальний орган (бувають інші назви), члени його мають право вирішальне право голосу 25% у разі, якщо їх 4 особи чи менше. На щастя, визначити та закріпити на час реєстраційних дій кількість членів та склад Загальних Зборів неможливо. Якщо склад Правління чи іншого подібного постійно діючого керуючого органу ми маємо подавати реєстратору, то склад Загальних зборів — ні. Усі члени окремої громадської організації автоматично є членами її Загальних Зборів, тому цей показник буде постійно змінюватись декілька разів на рік. Наприклад, ГО “Ти потрібен Україні”, де я є головою, взагалі має право набирати в члени та припиняти членство по усній заяві (“Прийом у члени Організації вважається здійсненим з моменту включення особи, яка відповідає вимогам, викладеним у пункті 3.1 цього Статуту, в практичну діяльність Організації” тощо). Таким чином у більшості випадків (є окремі індивідуальні випадки) ми не можемо виокремити відсоток прав голосу окремого члена Загальних Зборів.

2. Непрямий вирішальний вплив на громадську організацію.

Непрямий це:

1) є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб,

2) здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, отримання доходів від діяльності юридичної особи, формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, незалежно від формального володіння.

Зразу зазначу, що я не раджу з'ясовувати пов'язаних осіб членів Організації. Робота тяжка та нікому не потрібна. А ось другий підпункт - непрямий вплив на Організацію через керування нею - нам цікавий. Перша думка, яка виникає, що це (як у прибуткових юридичних осіб) керівник та Правління. Моя особиста точка зору юриста, яку я відстоюю, що відносно громадських організацій таких принцип не діє. Розберемо на складові цю норму:

“впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, отримання доходів від діяльності юридичної особи”.

Згідно із ст. 24 ЗУ № 4572 “Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління (тобто Загальні Збори) в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи таких об'єднань або передані громадським спілкам, утвореним цими громадськими об'єднаннями. У разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету”.

Таким чином, якщо Організація не переклала на Правління права відносно коштів/фінансів/активів Організації, то це здійснює Загальні Збори, відсоток прав голосу членів якого неможливо виокремити. При цьому жоден із членів Організації не зможе отримати жодні дивіденди та майно Організації.

“впливу шляхом реалізації формування складу, результати голосування органів управління” - знову ж у більшості Статутів громадських організацій закріплено, що склад Правління та навіть керівника- голову Правління (може бути інша назва) обирають Загальні Збори. Тобто знову непрямий вплив реалізує не Правління та керівник Організації, а Загальні Збори із невизначеною кількістю членів.

“здійснення вирішального впливу шляхом вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, незалежно від формального володіння”. Ця частина норми складніше. Тут, навпаки, у більшості вже давно зареєстрованих громадських організацій прописані окремі права Правління, які можна трактувати як такі, що належать до цієї вимоги. На щастя, тут на допомогу підходить часто використовний в Статутах пункт, що Загальні Збори є єдиним вищим органом, “до виключної компетенції Загальних Зборів належить прийняття рішень про: делегування окремих повноважень іншим органам або особам (крім тих, що законами віднесені до повноважень вищого керівного органу)”. Таким чином “ми дали ці права Правлінню — ми їх взяли назад”, і далі оформляєте подібні рішення вже протоколом Загальних Зборів, а не Правління.

У Статуті Організації, де я є керівником, є окремо розділ про “право тлумачення, роз’яснення та трактування Статуту”, який забезпечує те, що тільки сама Організація, а не реєстратор та/або представник іншого державного органу мав право трактувати норми локального документа. І хоча Статут не ідеальний (зараз я допомагаю іншим писати з врахуванням останніх нюансів), але цей пункт часто рятує від зайвих складнощів.

Таким чином, приходимо до висновку, що якщо громадська організація працює на авторському статуті (а я не раджу той варіант Статуту, який пропонується Мінюст), який достатньо чітко під неї прописаний, то виокремити кінцевого бенефіціарного власника неможливо. Громадська організація по своїй суті передбачає колективну форму власності без чіткого визначення кількості та частки учасників та повну передачу цих прав державі чи іншій організації при ліквідації. Роль впливу Правління та керівника Організації мінімальний на її діяльність та при правильному оформленні Статуту не пов'язаний із фінансовою частиною діяльності Організації, активами тощо.

А тепер відповідаю на репліку, яке постійно чую: “Ми то знаємо, що в нас відсутні кінцеві бенефіціарні власники, але ж в ЗУ №361 внесли зміни та тепер громадським організаціям обов'язково треба вносити інформацію про них!”.

У реєстраційній формі №4, яка створена лише під реєстрацію громадських формувань (це політичні партії, структурні утворення політичних партій, громадські об’єднання, місцеві осередки громадського об’єднання із статусом юридичної особи, професійні спілки, їх об’єднання, організації профспілки, передбачені статутом профспілки та їх об’єднання, творчі спілки, місцеві осередки творчих спілок, постійно діючі третейські суди, організації роботодавців, їх об’єднання, відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій, представництва, філії іноземних благодійних організацій, ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” від 15 травня 2003 року № 755-IV, надалі ЗУ № 755) вказано дві можливості для заповнення: “Кінцевий бенефіціарний власник/власника засновника юридичної особи: “наявний” чи “відсутній з причини”.

Пункт 9 ст. 9 ЗУ № 755: “інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься обґрунтована причина його відсутності”.

Саме ця вищевказана норма лякає представників громадських організацій та змушує їх бігти та вписувати кінцевими бенефіціарними власниками всіх, кого тільки можна і не можна. Так, із самої норми, із дужок, убрали, а може просто забули вписати “громадські об'єднання”. Цю норму спеціально залишила на закінчення своєї статті. Спробуємо її прочитати разом, враховуючи попередні висновки. Я прошу не панікувати, а уважно прочитати.

Тут сказано, що форма надання інформації про кінцевих бенефіціарних власників для ЄДР для таких то юридичних осіб така, а для тих, що в дужках може бути інша. Все! Тут не сказано, що Ви маєте обов'язково знайти чи видумати в Організації кінцевого бенефіціарного власника та бігти його реєструвати. Все залежить від Ваших локальних документів, якими Ви закріпили рамки діяльності Організації.

Ще тут сказано, що у разі відсутності кінцевого бенефіціарного власника, Ви маєте зазначати причину. Хоча моя остання практика свідчить, що реєстратори не готові до аргументованих “епосів” в реєстраційних формах (для цього немає місця), тому просять просто написати “кінцевий бенефіціарний власник відсутній”, а аргументи відсутності вже вписувати в протокол та Статут.

Якщо відкрити спеціальний закон про діяльність громадських організацій, тобто ЗУ № 4572, то там згадування про кінцевих бенефіціарних власників є лише в ст. 23, а саме: “Громадські об’єднання зобов’язані: 1) зберігати правоустановчі документи, документи, в яких міститься інформація про діяльність, яка провадилася відповідно до мети (цілей) та завдань; зберігати і регулярно оновлювати інформацію, достатню для ідентифікації згідно з вимогами закону кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), засновників, керівників, членів керівних органів та довірених осіб громадського об’єднання, а також надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. Ця інформація не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом”. Звертаю увагу, що вказано, що у випадках та в обсязі, передбачених законом, це знову ж диспозитивна норма.

А ось в ст.9 ЗУ № 4572 “Утворення та реєстрація громадського об’єднання” жодних вимог про необхідність подачі реєстратору будь яких документів, де б містилась структура власності чи/або кінцеві бенефіціарні власники, не закріплено. А якщо немає чітко прописаної вимоги, то вона є диспозитивною відносно громадських організацій.

Сподіваюсь, я заспокоїла деяких представників громадського сектора. Уточняю ще раз: дана стаття не стосується інших організаційно правових форм, ніж громадські організації (по іншим напишу окремо статтю). Також ще раз наголошую, що окремі локальні документи Організації можуть закріпити зовсім іншу структуру, навпаки передбачити наявність кінцевих бенефіціарних власників, тому подана інформація є загальною, а індивідуальні випадки слід розглядати окремо. Також раджу уважно ставитись до статутних документів Вашої громадської організації.

У той же час, якщо ж Ви відчуваєте правду на своєму боці, не бійтесь її відстоювати!