Новели трудового законодавства

Спонукання до легалізації заробітної плати.

Відповідно до статті 43 Конституції Україні, кожен маєправо на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вінвільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні,безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеноїзаконом. Оскільки державні органи мають забезпечити механізм реалізації нормКонституції України, Верховна Рада України 28 грудня 2014 року зробила спробу удосконалитимеханізм реалізації статті 43 Конституцїї України.

   1 січня 2015 року набрав чинності ЗаконУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодореформування загальнообов’язкового державного соціального страхування талегалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року N 77-VIII (далі – Закон).З метою легалізації заробітної плати та зайнятості Законом внесено зміни дотрудового законодавства у сфері прийняття на роботу, загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також доадміністративного та кримінального законодавства.

Так, зокрема, вновій редакції викладено частину 3 статті 24 Кодексу законів про працю України: Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудовогодоговору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ниморгану, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питаньзабезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванняєдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування проприйняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни»;

частиначетверта виключена.

Таким чином, зКЗпПУ виключено положення, відповідно до якого трудовий договір вважавсяукладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівникафактично допущено до роботи.

Закономодночасно скасована вимога про реєстрацію в державній службі зайнятостіукладеного у письмовій формі трудового договору між працівником і фізичноюособою - підпиємцем.

  Також були внесені зміни до статті 232 КЗпПУкраїни «Трудові спори, що підлягають безпосередньому розглядові в районних,районних у місті, міських чи міськрайонних судах» а саме, доповнено ще однієюпідставою, за якою безпосередньо в районних, районних у місті, міських чиміськрайонних судах розглядаються трудові спори: за заявою працівників про оформлення трудових відносин у разівиконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періодутакої роботи.

Відповідно доповнено статтю 235 КЗпП України:

При винесеннірішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботубез укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чироботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботиповний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації,орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахуваннята виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньоїзаробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні увідповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, пронарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичнихосіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальнестрахування за встановлений період роботи.

Також завдання легалізаціїпраці пропонується вирішувати шляхом посилення відповідальності за порушеннязаконодавства про працю, — з 1 січня 2015 року значно збільшено розміриштрафів.

Статтею 265КЗпПУ встановлена відповідальність та порядок притягнення до відповідальностіюридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у вигляді штрафу у розмірі від 1 до30 мінімальних заробітних плат за допуск працівника до роботи без оформленнятрудових відносин, оформлення працівника на неповний робочий час у разіфактичного виконання роботи повний робочий час, виплати заробітної плати безнарахування та сплати єдиного внеску та податків, порушення термінів виплатизаробітної плати більш ніж за один місяць, виплати не в повному обсязі,недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та порушення іншихвимог трудового законодавства.

Відтеперюридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю,несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

 –фактичного  допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору;

-оформлення працівника на неповний робочий день (в той час, коли фактично особапрацює повний робочий день);

- виплати заробітної платні без нарахування та сплати ЄСВ.

За згаданіпорушення, передбачено фінансові санкції для роботодавця у настуних розмірах:30 мінімальних заробітніх плат (зараз це 36540 грн, встановленої законом намомент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Порушеннявстановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбаченихзаконодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повномуобсязі, має наслідком штрафні санкції у 3-кратному розмірі мінімальноїзаробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (зараз це 3654грн);

Недотриманнямінімальних державних гарантій в оплаті праці – у 10-кратному розмірімінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, закожного працівника, щодо якого скоєно порушення (наразі це 12 180 грн).

Зазначеніштрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державнуполітику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю упорядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Слід звернутиувагу, що змінами до цієї статті КЗпП України не лише визначено перелікпорушень та збільшено розмір штрафів, а й конкретизовано осіб, які несутьвідповідальність: посадові особи органів державної влади та органів місцевогосамоврядування, підприємств, установ та організацій; юридичні та фізичні особи– підприємці, які використовують найману працю.

Штрафиможуть бути накладені Державною інспекцію України з питань праці без здійсненнязаходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформленнятрудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудовогодоговору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповногоробочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час,установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконанняпостанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зпитань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладаєтьсяна Державну виконавчу службу.

Зміни щодопосилення відповідальності за порушення законодавства про працю внесені такождо Кодексу України про адміністративні правопорушення (статті 41 та 165¹)за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору тадо Кримінального кодексу України. Так зокрема стаття 172 Кримінального кодексупередбачає: за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чиу зв'язку з повідомленням ним про порушення вимог Закону України «Про засадизапобігання і протидії корупції» іншою особою, а також інше грубе порушеннязаконодавства про працю передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч дотрьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення праваобіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років,або виправних робіт на строк до двох років.

Отже, Працівникне може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленогонаказом чи розпорядженням.

   Тобто, починаючи з 1 січня 2015 року,роботодавець, приймаючи на роботу працівника, зобов’язаний видати наказ проприйняття на роботу. Інакше (якщо роботодавець не видасть наказ про прийняттяна роботу) йому загрожують значні штрафи та судові розгляди.

  Окрім зазначеного, звертаємо увагу також нате, що, роботодавець повинен забезпечити повідомлення центрального органувиконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державноїполітики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державнесоціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку,встановленому Кабінетом Міністрів України. Без такого повідомленняроботодавцеві заборонено допускати працівника до роботи.

Функціяреалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску назагальнообов'язкове державне соціальне страхування покладена на Державнуфіскальну службу.

Звертаємоувагу, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства пропрацю.

   Короткощодо питання реформування загальнообовязкового державного соціальногострахування.

    З метою покращення управління соціальнимстрахуванням та скорочення витрат у цій сфері до Закону України «Прозагальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку навиробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”внесено зміни, відповідно до яких з 1 січня 2015 року передбачено створенняФонду соціального страхування України шляхом об’єднання двох з чотирьох діючихфондів соціального страхування – Фонду соціального страхування від нещаснихвипадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціальногострахування з тимчасової втрати працездатності.

     Також законом «Про збір та облік єдиноговнеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» запровадженопоетапне зниження ставки єдиного внеску. Так, встановлено, що з 1 січня 2015року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або принарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внескузастосовуються з коефіцієнтом 0,4 у випадку, якщо платником виконуютьсяодночасно такі умови:

1) загальнабаза нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітнаплата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 разиабо більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внескуплатника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищуєв 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внескуплатника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт,що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахуванняєдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внескуза місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, зацивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бутименше 0,4);

2) середнязаробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків упорівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середнійплатіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе неменше ніж 700 гривень;

4) середнязаробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітнихплат.

Таким чином,Закон передбачає зниження ставок єдиного соціального внеску в 2015 році врозмірі до 2,5 разів.

Цим Закономзакладені основи реформування системи загальнообов’язкового державногосоціального страхування. Практика застосування норм цього Закону покаже чи такізміни є  ефективними.