Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Тема революції 1956 року могла б чудово послужити справі налагодження мостів між Україною та Угорщиною. На момент революції українці та угорці перебували у подібних ситуаціях. Обидва народи стали жертвами більшовицької Москви і тих поступок, котрі їй робив демократичний Захід. Уже цього було б достатньо, аби реактуалізувати сенс історичних подій у відповідності до викликів, перед якими сьогодні стоять Київ та Будапешт.
Але необхідність посилених апеляцій до подій 1956 року випливає передусім із того факту, що боротьбу угорців проти Москви активно підтримував український визвольний рух. Зумівши знайти порозуміння з угорцями наприкінці Другої світової, українські націоналісти не припиняли співпраці з угорськими антикомуністичними силами і в повоєнний час. Піком співпраці стала відправка українських добровольців до Угорщини з метою подальшої участі у бойових діях на боці повстанців. Максимальне висвітлення теми підтримки українцями Угорської революції мало б стати вагомим внеском у формування тієї множини смислів, котрі об'єднуватимуть Угорщину та Україну. Проте влітку стало зрозуміло, що українська сторона ігнорує і цю вужчу тему, і тему Угорської революції в цілому (див. з цього приводу мою статтю “Річниця угорської революції, або Як ми втрачаємо шанси”, опубліковану ще наприкінці липня).
Україна не спромоглася на масштабну комплексну програму, спрямовану на використання ювілею Угорської революції з подвійною метою — досягнення українсько-угорського зближення і посилення в Угорщині антимосковських настроїв. Усе, на що виявилася здатною українська сторона, — це коротеньке протокольне привітання від Петра Порошенка (чомусь опубліковане лише на сайті українського посольства в Угорщині і станом на 25 жовтня відсутнє на президентському сайті), стаття українського посла Любові Непол у “Мадяр Ідьок” та участь пані Любові у кількох тематичних заходах.
Головна теза цих скромних привітань — проведення паралелі між революцією 1965 року і нинішнім українсько-московським конфліктом — назагал правильна. Одначе автори обох текстів не потрудилися зачепити питань, які для Угорщини є насущними. Навіть навпаки: єврооптимізм, що пронизує тексти привітань, стосується не так здорового пан'європейського пафосу, як брюссельського бачення перспектив Європи. А це явно дисонує з візіями, котрі озвучуються Будапештом.
Банальність українського єврооптимізму добре помітна на тлі тез, що звучали у святковому виступі Віктора Орбана. Не заперечуючи потреби у єдності європейських народів, Орбан, проте, застеріг від небезпеки перетворення ЄС у новітню реінкарнацію СРСР. Виступ Орбана ґрунтувався на аналогіях між антибільшовицькою боротьбою угорців у минулому і нинішній ситуації, коли Угорщина мусить чинити спротив зазіханням євробюрократії, що дотримується ліво-ліберальних поглядів. Хоч якогось натяку на те, що Україна солідарна з цим спротивом, продемонстровано не було.
А даремно. Сьогодні Порошенко робить елементарні спроби не погоджуватися з вимогами Заходу відносно конфлікту на Донбасі. Але обставини є такими, що він мав зайняти більш принципову позицію, і в межах такої позиції була б доречною солідаризація з Варшавою та Будапештом. Такої сміливості він не демонструє.
Не можна сказати, що Порошенко зовсім не розуміє важливості співпраці з Угорщиною та країнами Вишеградської четвірки в цілому. Зустріч між Порошенком та Орбаном відбулася декілька днів тому під час робочого візиту до Маастрихту. На 28 жовтня запланований одноденний візит до Києва глави МЗС Угорщини Петера Сіярто.
І Будапешт, і Київ мають свої резони розвивати співпрацю. Але поки що ці резони не зливаються у єдину геополітичну стратегію. Одна з причин цього — неспроможність Києва запропонувати центральноєвропейським державам, передусім Угорщині та Польщі, сценарій власної участі у посиленні геополітичної ваги регіону.
Центральній Європі вигідна Україна як сильний і самостійний геополітичний гравець. При цьому зближення України з Вишеградською четвіркою спроможне стати додатковим чинником, що мінімалізує прагматичне зацікавлення Угорщини у співпраці з Москвою. Але наразі Україна демонструє готовність бути хіба що “п'ятим колесом Вишеградського возу”, бо не спроможна належними чином протиставитися волі Заходу навіть у найпринциповіших питаннях, що стосуються її безпеки і територіальної цілісності.
25.10.2016 17:47
Малозрозуміла мова привітань із річницею Угорської революції
Тема революції 1956 року могла б чудово послужити справі налагодження мостів між Україною та Угорщиною. На момент революції українці та угорці перебували у подібних ситуаціях. Обидва народи стали жертвами більшовицької Москви і тих поступок, котрі їй робив
Угорщина відзначає 60-ліття антибільшовицької революції. Попри важливість плекання українсько-угорських відносин, офіційний Київ поставився до цього ювілею прохолодно, обмежившись звичайним протокольним формалізмом.Тема революції 1956 року могла б чудово послужити справі налагодження мостів між Україною та Угорщиною. На момент революції українці та угорці перебували у подібних ситуаціях. Обидва народи стали жертвами більшовицької Москви і тих поступок, котрі їй робив демократичний Захід. Уже цього було б достатньо, аби реактуалізувати сенс історичних подій у відповідності до викликів, перед якими сьогодні стоять Київ та Будапешт.
Але необхідність посилених апеляцій до подій 1956 року випливає передусім із того факту, що боротьбу угорців проти Москви активно підтримував український визвольний рух. Зумівши знайти порозуміння з угорцями наприкінці Другої світової, українські націоналісти не припиняли співпраці з угорськими антикомуністичними силами і в повоєнний час. Піком співпраці стала відправка українських добровольців до Угорщини з метою подальшої участі у бойових діях на боці повстанців. Максимальне висвітлення теми підтримки українцями Угорської революції мало б стати вагомим внеском у формування тієї множини смислів, котрі об'єднуватимуть Угорщину та Україну. Проте влітку стало зрозуміло, що українська сторона ігнорує і цю вужчу тему, і тему Угорської революції в цілому (див. з цього приводу мою статтю “Річниця угорської революції, або Як ми втрачаємо шанси”, опубліковану ще наприкінці липня).
Україна не спромоглася на масштабну комплексну програму, спрямовану на використання ювілею Угорської революції з подвійною метою — досягнення українсько-угорського зближення і посилення в Угорщині антимосковських настроїв. Усе, на що виявилася здатною українська сторона, — це коротеньке протокольне привітання від Петра Порошенка (чомусь опубліковане лише на сайті українського посольства в Угорщині і станом на 25 жовтня відсутнє на президентському сайті), стаття українського посла Любові Непол у “Мадяр Ідьок” та участь пані Любові у кількох тематичних заходах.
Головна теза цих скромних привітань — проведення паралелі між революцією 1965 року і нинішнім українсько-московським конфліктом — назагал правильна. Одначе автори обох текстів не потрудилися зачепити питань, які для Угорщини є насущними. Навіть навпаки: єврооптимізм, що пронизує тексти привітань, стосується не так здорового пан'європейського пафосу, як брюссельського бачення перспектив Європи. А це явно дисонує з візіями, котрі озвучуються Будапештом.
Банальність українського єврооптимізму добре помітна на тлі тез, що звучали у святковому виступі Віктора Орбана. Не заперечуючи потреби у єдності європейських народів, Орбан, проте, застеріг від небезпеки перетворення ЄС у новітню реінкарнацію СРСР. Виступ Орбана ґрунтувався на аналогіях між антибільшовицькою боротьбою угорців у минулому і нинішній ситуації, коли Угорщина мусить чинити спротив зазіханням євробюрократії, що дотримується ліво-ліберальних поглядів. Хоч якогось натяку на те, що Україна солідарна з цим спротивом, продемонстровано не було.
А даремно. Сьогодні Порошенко робить елементарні спроби не погоджуватися з вимогами Заходу відносно конфлікту на Донбасі. Але обставини є такими, що він мав зайняти більш принципову позицію, і в межах такої позиції була б доречною солідаризація з Варшавою та Будапештом. Такої сміливості він не демонструє.
Не можна сказати, що Порошенко зовсім не розуміє важливості співпраці з Угорщиною та країнами Вишеградської четвірки в цілому. Зустріч між Порошенком та Орбаном відбулася декілька днів тому під час робочого візиту до Маастрихту. На 28 жовтня запланований одноденний візит до Києва глави МЗС Угорщини Петера Сіярто.
І Будапешт, і Київ мають свої резони розвивати співпрацю. Але поки що ці резони не зливаються у єдину геополітичну стратегію. Одна з причин цього — неспроможність Києва запропонувати центральноєвропейським державам, передусім Угорщині та Польщі, сценарій власної участі у посиленні геополітичної ваги регіону.
Центральній Європі вигідна Україна як сильний і самостійний геополітичний гравець. При цьому зближення України з Вишеградською четвіркою спроможне стати додатковим чинником, що мінімалізує прагматичне зацікавлення Угорщини у співпраці з Москвою. Але наразі Україна демонструє готовність бути хіба що “п'ятим колесом Вишеградського возу”, бо не спроможна належними чином протиставитися волі Заходу навіть у найпринциповіших питаннях, що стосуються її безпеки і територіальної цілісності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Справи про адміністративні правопорушення, які розглядають ТЦК і СП Євген Морозов вчора о 12:18
- "Єдиний" спосіб оскарження результатів оцінки в рамках виконавчого провадження Євген Морозов 04.10.2024 12:19
- Wi-Fi у школах: на якому етапі ми зараз і як відбувається облаштування Петро Оленич 04.10.2024 12:07
- Perplexity AI: Коли пошуковик розуміє вас з півслова Олеся Стойко 04.10.2024 07:40
- Як збільшити прибуток через систематизацію бізнес-процесів Жанна Кудрицька 03.10.2024 22:44
- Визначаємо місця проживання дитини під час війни Світлана Приймак 03.10.2024 19:22
- Декілька роздумів щодо "тарифного подвигу" Укрпошти Олег Пендзин 03.10.2024 16:44
- Забезпечення прав людини в умовах війни Дмитро Зенкін 03.10.2024 14:16
- Відключення споживачів від комунальних послуг за борги по ЖКХ Євген Морозов 03.10.2024 12:24
- Я вдома! Як ефективно встановити і захистити особисті кордони Алла Заднепровська 03.10.2024 09:07
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? Костянтин Соловйов 02.10.2024 20:37
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ Ігор Калініченко 02.10.2024 17:34
- Зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну Євген Морозов 02.10.2024 12:16
- Бізнес під прицілом: як новітні розвідтехнології стають щитом в умовах війни Ігор Шевцов 02.10.2024 10:21
- Чи є місце українській книзі в планах держави, або що не так із книжковими сертифікатами? Віктор Круглов 01.10.2024 19:31
Топ за тиждень
- Зміни в призначенні субсидій 316
- Відбір постачальника – це не вся закупівля: ключові ролі в закупівельному процесі 279
- Мобілізація по новому. Особливості призову командирами ВЧ 245
- Відстрочка від мобілізації для студентів іноземних ВНЗ: Покарання невинних за чужі провини 227
- Де знайти додаткові інвестиції: кредит, грант чи інвестор? 119
Популярне
-
У Харкові приватизують один із найстаріших проєктних інститутів України: результати торгів
Бізнес 10788
-
Названо 10 криптовалют, які найкраще купувати зараз
Фінанси 10778
-
Підконтрольна ГУР компанія заборгувала державі понад 800 млн грн – розслідування
Бізнес 5665
-
АРМА продало 68 тонн електронних відходів та плат з кілограмами дорогоцінних металів
Бізнес 4729
-
Перший викривач корупції в Україні отримав винагороду. Домігся виплати через суд
Фінанси 4019
Контакти
E-mail: [email protected]