Звернення до Владики
Повний текст звернення до Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Вельмишановний Владико.
Звертаємось до Вас з глибокою повагою не тільки як до Предстоятеля єдиної церкви, справді української по духу і переконанням – а і як до громадянина нашої Держави, якого щиро турбує її подальша доля; а також як до звичайної людини, що розуміє й сповідує такі всезагальні цінності як справедливість, гуманність та здоровий глузд.
Владико, Ви напевно добре обізнані щодо тяжкої ситуації, в якій зараз опинилась Україна. Війна триває, Схід палає, Росія зачаїлась на кордонах, готова будь-якої миті наслати на нас нову Орду. Під загрозою сьогодні все українське: українська незалежність, українська державність, українські землі – і врешті Українська Церква теж.
Якщо навалу не спинити сьогодні – завтра все це може перестати існувати. Розуміючи це, і народ, і армія, і влада взялися до зброї: адже іншого шляху дати гідну відсіч агресору, на жаль, немає. Проте сьогодні поза сумнівом: тих сил, які ми здатні були виставити проти ворога – зараз відверто недостатньо. Аж надто неспівставні збройні потенції нашої мирної країни – і північного монстра, який стільки років посилено готувався до нинішнього протистояння.
Саме чітким усвідомленням цього безжального факту, а також щирим бажанням допомогти Батьківщині у її священній боротьбі і пояснюється ініціатива, з якою Центр "ЛИСТОПАД" звернувся до Президента нашої держави.
Ось тільки деякі рядки з цього листа, які дають зрозуміти його головний сенс:
Сьогодні, коли у сполохах збройного протистояння твориться нова історія України, жоден з українських патріотів не може лишатися осторонь. І це яскраво засвідчує масовий добровольчий рух: який вже дав нашій армії чимало мужніх бійців. На жаль, не всі з тих, хто зараз щиро прагне долучитись до боротьби за майбуття України, у змозі це зробити.
Зокрема, такої можливості не мають ті українці, що знаходяться нині у місцях позбавлення волі. Звісно ж, вони опинились там не випадково: переступивши межу Закону – вони відбувають покарання у тій формі і тих термінах, які визначив для них суд.
Але. Багато хто з ув’язнених (тільки станом на 26.08.14р. кількість таких вже перевищила 1 000 чоловік) прагне спокутувати свою провину перед Україною у більш дієвий і корисний для неї спосіб. Зі зброєю в руках. На передовій: захищаючи нашу Батьківщину від сепаратистів, терористів, російських найманців та інших її ворогів.
Вельмишановний Владико.
Нині позиції владних мужів щодо нашої пропозиції розділилися: частина їх зацікавлена у якнайшвидшій реалізації цього проекту – тоді як інша усіляко гальмує будь-які зусилля в цьому напрямку. Сьогодні загальна диспозиція хитка настільки, що навіть один голос беззаперечно авторитетної в Україні людини здатен схилити її на користь України.
І ми були би відверто раді, коли б це виявився саме Ваш голос.
Владико, звертаючись до Вас із проханням про підтримку, ми добре розуміємо, наскільки непростим і делікатним є ця тема для УПЦ; яким виваженим і мудрим має бути Ваше рішення.
Адже християнство і насильство, церква і війна – це поняття не просто не споріднені, а взагалі неспівставні. Це з одного боку. Але подивимось з іншого: коли сьогодні нам не залишили іншого шляху для спротиву, окрім збройного – то маємо воювати й перемагати. Щоб Україна й українці, українська Церква й українська державність не стали тимчасовим непорозумінням, про яке розповідатимуть колись історичні підручники.
Вельмишановний Владико.
Окрім протистояння України й Росії, їх армій, політиків та дипломатів – сьогодні має місце і ще один вияв міждержавної боротьби: церковної.
І значна частина духовних осіб церкви Московського патріархату визначила свою позицію категорично – недвозначно підтримавши сепаратистів. Фактів такої підтримки, явної чи прихованої, безліч.
Ми переконані, що це трагічна помилка: яка на часі призведе не тільки до негативних політичних наслідків – а й до втрати довіри серед прочан.
Тоді як чітка проукраїнська позиція УПЦ, навпаки, здатна істотно зміцнити її вплив на українське громадянське суспільство – та залучити до лав прочан тисячі наших співгромадян.
Саме таку позицію ми і просимо Вас зайняти у викладеному вище питанні.
Щиро дякуємо Вам за увагу.
Для нас було би за честь отримати благо особистої зустрічі з Вами, якщо виявите на те свою ласку: адже окрім питання, про яке ми вже написали – у Центру "ЛИСТОПАД" є значна кількість правозахисних ініціатив щодо наших ув’язнених: можливо, в деяких з них Ви виявили би бажання прийняти участь.
З повагою,
Дмитро Павлюк, голова Центру "ЛИСТОПАД",
[email protected], (067) 4041 888;
Ібрагім Татієв, адвокат, старший радник юстиції,
[email protected], (067) 107 0350
Додаток:
ЛИСТ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
437/43015-01 від 03.09.14р.
Шановний пане Президент.
Громадська організація "Листопад", чиє звернення Ви зараз читаєте, представляє інтереси близько 300 тисяч українців, у яких свого часу виникли певні проблеми з чинним законодавством нашої країни.
Більша частина з них зараз перебуває у містах позбавлення або обмеження волі; інші знаходяться під слідством або чекають на судові рішення.
Кількість цих наших співгромадян (разом з членами їх родин) сягає понад ніж мільйон чоловік: і це доволі значна частина українського суспільства – дослухатись до якої було би цілком природним бажанням для кожного тверезого державотворця та політика.
Шановний пане Президент.
Сьогодні, коли у сполохах збройного протистояння твориться нова історія України, жоден з українських патріотів не може лишатися осторонь. І це яскраво засвідчує масовий добровольчий рух: який вже дав нашій армії чимало мужніх бійців. На жаль, не всі з тих, хто зараз щиро прагне долучитись до боротьби за майбуття України, у змозі це зробити.
Зокрема, такої можливості не мають ті українці, що знаходяться нині у місцях позбавлення волі. Звісно ж, вони опинились там не випадково: переступивши межу Закону – вони відбувають покарання у тій формі і тих термінах, які визначив для них суд.
Але. Багато хто з ув’язнених (тільки станом на 26.08.14р. кількість таких вже перевищила 1 000 чоловік) прагне спокутувати свою провину перед Україною у більш дієвий і корисний для неї спосіб. Зі зброєю в руках. На передовій: захищаючи нашу Батьківщину від сепаратистів, терористів, російських найманців та інших її ворогів.
Маємо окремо зазначити - цей добровольчий порив є щирим і не корисливим: жоден з тих, хто писав таке звернення – не обумовлює свою участь у бойових діях бодай якими майбутніми за це пільгами. Люди не чекають від Держави у відповідь жодних амністій, скорочень термінів чи інших преференцій. Патріотизм ув’язнених є стовідсотково чистим і щирим; і все, про що вони просять – це просто дати їм можливість стати до лав захисників країни.
Причому всі вони свідомо готові воювати на найбільш ризикових напрямках бойових дій; їх жодним чином не відлякують можливі проблеми з технічним постачанням у військові частини, забезпеченням їжою та водою, різноманітними побутовими незручностями.
Все, чого хотять ці люди – знову відчути себе повноцінними громадянами України. Які, скоївши одного разу прикру помилку в своєму житті – прагнуть спокутувати її у найбільш потрібний для Батьківщини спосіб. На передовій. Зі зброєю в руках.
Пане Президент.
Ми не станемо вдаватися до спроб фактичної чи то пак емоційної аргументації стосовно викладеного вище. Ми глибоко переконані: Вам вистачить державотворчої мудрості, аби прийняти правильне рішення щодо нашої пропозиції. Нам лишається тільки сподіватися, що це рішення буде на користь наших добровольців: щирих патріотів України, яких Доля тимчасово помістила по той бік тюремних гратів.
P.S. Розуміючи природні сумніви й можливі побоювання щодо вірогідних моментів на зразок: "як то так: не тільки випустити злочинців на волю – а ще й дати їм у руки бойову зброю? А як вони поведуться?", громадське об’єднання "Листопад" гарантує наступне:
- відповідальними за належну бойову дисципліну, повну законослухняність та відсутність жодних порушень закону та суспільної моралі серед бійців добровольчого батальйону "Воля" (назва, звісно, умовна) готові стати неформальні лідери (авторитет яких серед ув’язнених в місцях позбавлення волі є беззаперечним).
Щиро сподіваємось на Вашу схвальну реакцію щодо добровольчого волевияву українських патріотів, які зараз відбувають покарання.
З глибокою громадянською повагою, Рябкін Вадим Едуардович, заступник голови Центру захисту прав і ресоціалізації "Листопад".
28.08.2014р.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 22562
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10906
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10668
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4902
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4329