Стягнення винагороди арбітражного керуючого
Верховний Суд прийняв важливе рішення щодо стягнення винагороди арбітражного керуючого
Cтягнення винагороди арбітражного керуючого є доволі болючим питанням, як для арбітражних керуючих, так і для кредиторів.
З однієї сторони - арбітражний керуючий виконує свої функції за грошову винагороду, тому виконувати повноваження і «закривати» процедуру власним коштом він не зацікавлений.
З іншої сторони - кредитори, які заявляли свої грошові вимоги з метою їх погашення, а не нести додаткові затрати на процедуру банкрутства.
Тому це питання не раз ставало предметом оскаржень у апеляційній та касаційних інстанціях.
Нещодавно одне з таких оскаржень слугувало підставою для прийняття Верховним Судом важливого рішення з цього приводу.
Однак, давайте по порядку.
Питання стягнення винагороди арбітражного керуючого можна розділити на дві складові, а саме:
1) Стягнення винагороди за виконання повноважень розпорядника майна.
2) Стягнення винагороди за виконання повноважень ліквідатора.
1. Що стосується пункту першого, то тут все зрозуміло і судова практика з цього приводу усталена.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) (стаття 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – «Закон»))
Якщо ініціюючий кредитор (якщо це не банкротство за статтею 95 Закону) не здійснив такого авансування, то винагорода підлягає стягненню з нього у примусовому порядку.
2. З приводу стягнення винагороди ліквідатора ситуація не така однозначна.
Закон не визначає обов’язку заявника авансувати витрати ліквідатора (лише розпорядника майна).
Очевидно, що це прогалина Закону, яку деякі суди намагались закрити шляхом застосування аналогії закону та стягували винагороду і витрати ліквідатора пропорційно з кредиторів.
Проте не всі суди дотримувались такої позиції. Все частіше суди відмовляли у примусовому стягненні винагороди ліквідатора. Тим самим покладали всі фінансові витрати у справі на арбітражного керуючого та позбавляли його права на оплату послуг.
01.08.2018 Верховним Судом (у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.) винесено Постанову по справі №912/1783/16, що має важливе значення для формування єдиної правозастосовної практики (про що Суд і зазначив у своєму рішенні).
Так, у своєму рішенні Суд врахував права ліквідатора на отримання винагороди та відшкодування витрат за виконання ним своїх повноважень, скасував в цій частині рішення першої та апеляційної інстанції та прийняв нове рішення, яким стягнув винагороду та витрати ліквідатора з єдиного кредитора у справі.
Свою позицію Верховний Суд обґрунтовував вже згаданою вище частиною 2 статті 115 Закону. Тобто, необхідністю ініціюючого кредитора авансувати витрати розпорядника майна.
Саме на цій підставі Суд зробив висновок, що коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Таким чином, Верховний Суд знову ж таки застосував аналогію закону та врахував права та інтереси арбітражних керуючих.
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Готують підвищення тарифів для населення 709
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 145
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 130
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 96
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 90
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 8789
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 7161
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6590
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 5148
-
Uklon готовий виконати закон про стягнення податку з доходів водіїв
Бізнес 4851