Якістю, а не кількістю: принципи бронювання співробітників під час війни
Хто має право на відстрочку від мобілізації, які підприємства є критично важливими, цілі бронювання – теорія і практика
Надійний тил – запорука міцності та успіхів на фронті: щоб наша промисловість не стагнувала, законом передбачене бронювання частини військовозобов`язаних працівників, праця та кваліфікація яких забезпечує функціонування підприємств.
Бронювання військовозобов’язаних працівників – це надання тимчасової відстрочки від мобілізації (призову) ключовим працівникам підприємства, компанії, установи чи організації.
Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 25 Закону №3543 бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов`язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних також може здійснюватися за переліком, поданим у встановленому Урядом порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією (ст.25 Закону № 3543).
З 31 січня набула чинності постанова КМУ від 27.01.2023 № 76, якою Уряд затвердив:
- Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок бронювання);
- Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-polozhen-zakonu-ukrainy-pro-mobilizatsiinu-pidhotovku-ta-mobilizatsiiu-t270123
Бронювання: не кількість, а якість
Порядком бронювання визначено, що отримати відстрочку від призову можуть керівники та заступники, а також 50% від кількості військовозобов’язаних працівників:
- підприємств, установ й організацій, яким встановили мобілізаційні завдання, якщо це необхідно для їх виконання;
- підприємств, які виробляють товари, виконують роботи й надають послуги, необхідні для забезпечення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
- підприємств, що критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
У разі належного обґрунтування потреби, кількість заброньованих працівників може перевищувати 50% військовозобов’язаних на підприємстві.
Для забезпечення стабільної роботи органів державного управління бронюватимуть співробітників на політичних посадах в держорганах, держслужбовців категорії «А» та «Б», керівників держорганів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступників, працівників патронатних служб, працівників органів місцевого самоврядування 1ї— 4ї категорії та 50% від кількості військовозобов’язаних інших працівників органів держвлади та місцевого самоврядування.
За формування списків, а також за відповідність облікових працівників їх військово-обліковим документам, відповідають керівники установ та підприємств.
Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 Порядку № 76.
Які підприємства вважати критично важливими
Визначати, які підприємства є критично важливими будуть центральні органи виконавчої влади, інші органи держуправління у відповідних сферах національної економіки, обласні адміністрації та міські адміністрації Києва і Севастополя.
Передусім таке підприємство має відповідати щонайменше трьом із семи критеріїв:
- загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів перевищує еквівалент 1,5 млн євро;
- сума надходжень в іноземній валюті перевищує 32 млн євро;
- стратегічне значення підприємства для економіки і безпеки держави встановлено постановою КМУ від 04.03.2015 № 83;
- важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади за критеріями, що встановлять центральні органи влади чи ОВА;
- відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ;
- розмір середньої зарплати працівників підприємства за останній календарний квартал становить не менше, ніж середня зарплата по регіону за звітний період;
- підприємство є резидентом Дія Сіті.
Зокрема, такими підприємствами є спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують проекти за кошти міжнародних партнерів.
Водночас критично важливим визнають деякі підприємства, які відповідають лише двом із семи вказаних критеріїв. Поміж інших до таких підприємств належать ті, які працюють у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соцзахисту та належать до державної чи комунальної форми власності або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення на постійній основі.
На виконання пп. 4 п. 2 Порядку № 76 Мінекономіки своїм наказом від 17.02.2023 р. №952 затвердило Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для галузей національної економіки.
Підприємства, установи, організації визначаються такими, що мають важливе значення для галузей національної економіки, якщо вони відповідають хоча б одному з наступних критеріїв:
1. здійснення підтримки та супроводження інвестиційних проєктів відповідно до рішення КМУ або Мінекономіки;
2. здійснення відповідно до законів реалізації державної політики, за формування якої відповідає Мінекономіки;
3. отримання фінансової державної підтримки у вигляді грантів згідно з Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», Порядком реалізації експериментального проєкту щодо надання на конкурсних засадах фінансової підтримки стартапам в Україні, у тому числі у сфері інформаційних технологій, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2022 р. №736, Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим КМУ від 21.06.2022 р. №738, Порядком надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств, затвердженим постановою КМУ від 24.06.2022 р. №739, у 2022 - 2023 роках;
4. виконання робіт та надання послуг для Мінекономіки на підставі договорів (угод, меморандумів, контрактів), укладених на строк не менше шести місяців;
5. перебування у сфері управління Мінекономіки та виконання державних замовлень;
6. середня зарплата працівників підприємства, установи, організації, що здійснює діяльність у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки, становить не нижче середньої зарплати по країні, помноженої на коефіцієнт 1,5;
7. провадження діяльності на території трьох і більше областей України у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки;
8. провадження виду виробництва або надання послуг, яке забезпечує потреби інших підприємств, установ, організацій у матеріально-технічних ресурсах, сировині і матеріалах, комплектувальних виробах, відсутність яких призведе до повного зупинення виробництва продукції або надання послуг, у сфері, формування та/або реалізацію політики якої забезпечує Мінекономіки.
Орган, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний розглянути його на відповідність критеріям та за результатами розгляду прийняти рішення.
Рішення про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим повинне містити інформацію про:
- код ЄДРПОУ підприємства;
- його номер платника податків;
- повне та скорочене найменування підприємства;
- критерії, яким відповідає підприємство.
Рішення про невідповідність підприємства цим критеріям повинно містити інформацію про відмову з обґрунтуванням невідповідності критеріям.
Копію рішення про відповідність підприємства критеріям і визначення його критично важливим такий орган надсилає також до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, Служби зовнішньої розвідки).
Галузеві питання бронювання
До бронювання допускаються особи, які раніше проходили військову службу.
Однак керівники підприємств, а також їхні заступники отримують бронь у будь-якому випадку. А от щодо решти працівників підприємства, то з цим можуть виникнути проблеми. Якщо Генштаб вважатиме, що такі фахівці зараз потрібніші в лавах ЗСУ, то вони відстрочки не отримають. Так, бронювання співробітника неможливе у разі наявності в нього дефіцитних військово-облікових спеціальностей (ВОС) - снайпери, певні категорії артилеристів, ракетники (фахівці, які проходили службу у ракетних військах) танкісти та інші. Повний перелік – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-20#Text
Питання бронювання військовозобов’язаних для потреб галузі охорони здоров’я належить до компетенції МОЗ. Наказом Міністерства від 07.02.2023 р. № 235 створено Робочу групу МОЗ з цього питання, а також затверджено й Положення про Робочу групу.
До її повноважень належать:
- розгляд питань щодо встановлення критеріїв визначення підприємств, які мають важливе значення для галузі охорони здоров’я;
- підготовка пропозицій про визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
-ь формування висновку щодо відповідності чи невідповідності підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76;
- здійснення попередньої перевірки повноти заповнення списку військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання, що подається підприємством, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
Наказом МОЗ від 28.02.2023 № 419 «Про визначення Критеріїв, за якими здійснюється визначення підприємства, установи та організації, які мають важливе значення для галузі охорони здоров’я» визначено 14 видів діяльності, яка має важливе значення для галузі охорони здоров’я, серед яких, зокрема:
- виробництво та/або імпорт лікарських засобів,
- виробництво (постачання) медичних виробів (у тому числі медичного та лабораторного обладнання), що закуповуються за кошти державного бюджету;
- діяльність уповноважених представників та представництв виробників-нерезидентів лікарських засобів, медичних виробів, що імпортуються в Україну, передбачених вище;
- забезпечення організації чи виконання в Україні клінічних випробувань (досліджень) лікарських засобів та/або медичних виробів;
- наявність у власності суб’єктів мережі аптечних закладів, що провадять господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами не менше ніж у десяти областях України та/або місті Києві з яких не менше 50% аптечних закладів беруть участь у програмі «Доступні ліки»;
- виробництво та/або імпорт компонентів крові тощо.
Заброньованому працівнику потрібно завжди мати при собі документи, які засвідчують бронювання від призову по мобілізації і пред’явити їх, якщо йому вручатимуть повістку. Якщо її все ж таки вручать, потрібно прибути до ТЦК і там надати ці документи - тоді повістку зможуть анулювати. Це може бути витяг із наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного (дод. 3 до Порядку № 76), завірений підписом керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації та печаткою (за наявності), що підтверджує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (ч. 4 п. 11 Порядку № 76).
Підприємство бронює, ТЦК мобілізує: що робити працівнику
На практиці трапляються випадки, коли заброньованого підприємством працівника призивають на військову службу. Відповідні рішення ТЦК оскаржуються у суді.
Позивач – громадянин N працює у ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК Енергоатом» і до кінця серпня 2022 року йому було надано відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на військовий час як заброньованому на підприємстві, що визнано критично важливим. У серпні 2022р. Рівненська АЕС подала документи на продовження бронювання своїх працівників і на початку вересня 2022 року одержала позитивне рішення Головнокомандувача ЗСУ про погодження їх бронювання, на підставі якого позивач звернувся до Вараського районного ТЦК (ВРТЦК) з клопотанням про продовження відстрочки від призову під час мобілізації. Водночас ВРТЦК передчасно виніс наказ про призов позивача на військову службу по мобілізації, хоча в його розпорядженні були всі необхідні документи для продовження гр.N відстрочки від призову та бронювання його як працівника ВП «Рівненська АЕС». У своєму рішенні від 03.03.2023 р. Рівненський окружний адміністративний суд, куди громадянин N звернувся з позовом до ВРТЦК зазначив, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, а також встановив, що:
- Згідно з постановою КМУ №1109 від 09.10.2020 ВП «Рівненська АЕС» як об`єкт критичної інфраструктури працює та забезпечує стабільну роботу ядерного об`єкта в умовах воєнного стану (паливно-енергетичний сектор, зокрема електроенергетика, ядерна енергетика віднесена до Переліку об`єктів критичної інфраструктури держави).
- Посади працівників підприємства є вузькопрофільними, навчання проходить безпосередньо на виробництві, що потребує довготривалого часу для підготовки та становлення як фахівця, у зв`язку з чим працівники підлягали бронюванню.
- Згідно з посвідченням від 23.11.2021 гр. N мав відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на 6 місяців з дня оголошення, всупереч цьому начальник ТЦК виніс наказ про призов гр. N на військову службу по мобілізації.
Отже, станом на дату винесення оскаржуваного позивачем наказу у відповідача були наявні всі необхідні документи та погодження щодо бронювання позивача, а тому твердження відповідача про неподання позивачем доказів на підтвердження його права на відстрочку від призову суд оцінив критично та відхилив, як безпідставні.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вирішив, що, відповідач, як ТЦК діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством. Відтак його наказ щодо призову на військову службу по мобілізації гр. N, прийнятий без урахування всіх обставин справи, такий, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України. З огляду на це суд зобов`язав відповідача – ВРТЦК повторно розглянути надані ВП «Рівненська АЕС» документи щодо переоформлення бронювання громадянина N з урахуванням висновків суду. https://reyestr.court.gov.ua/Review/109338822
Підсумовуючи викладене, зазначимо, що підприємство має видати працівникові витяг під підпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (ч. 5 п. 11 Порядку № 76). Для того. щоб ТЦК зарахував працівника на спеціальний військовий облік, протягом п′яти днів з дня, як видано витяг, потрібно надіслати повідомлення про бронювання військовозобов’язаного (дод. 5 до Порядку № 76) за місцем його військового обліку.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 21088
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10764
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10300
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4673
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4279