Закон про мову: ключові моменти
Верховна Рада України ухвалила історичний законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Його основна мета – закріпити за українською мовою статус єдиної державної мови та не допустити офіційного запровадження «багатомовності» в Україні.
Даний законопроект не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів, не утискає нацменшини (право на навчання мовою нацменшини), однак вимагає знання і застосування державної мови посадовцями та надавачами послуг (зокрема, судді та адвокати, викладачі та медпрацівники) у публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг.
Законопрект передбачає україномовну рекламу, вивіски тощо; безкоштовні курси української мови для дорослих; іспит з української мови для набуття громадянства; не менше 90% української мови на загальнонаціональних телеканалах; не менше 50% книжок українською мовою в книгарнях і не менше 50% книг українською, виданих видавництвом протягом року.
Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою. У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів також використовуватимуть українську.
Також мають бути українські версії сайтів органів влади, інтернет-магазинів та ЗМІ. Сайти за замовчуванням спочатку завантажуються українською, але можуть мати також інші версії. При цьому українська версія має бути за обсягом не меншою за версію іншою мовою. Інтерфейси програм і мобільних додатків мають бути державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу.
Також законопроект розширює можливості застосування інших мов Євросоюзу та англійської мови. Зокрема, у науковій сфері дозволяється публікувати та захищати праці англійською.
Інституту «мовних інспекторів» був вилучений із законопроекту ще перед голосуванням у першому читанні. Функцію контролю за дотриманням закону виконуватиме спеціальний уповноважений із захисту державної мови, який, в тому числі, розглядатиме скарги громадян.
До другого читання законопроекту було зведено до мінімуму створення нових структур, – наприклад, іспити на знання мови можна буде складати в Центрі оцінювання якості освіти, де зараз випускники шкіл проходять ЗНО.
Іспити складатимуть лише претенденти на публічні посади чи роботу в установах, де потрібен високий рівень знання мови, а також (з легшим рівнем завдань) – претенденти на отримання українського громадянства.
Законопроект буде впроваджуватися поступово. До прикладу, для друкованих ЗМІ, які повинні будуть одночасно з тиражем видання іноземною мовою видавати тираж цього видання державною мовою, такий перехідний період складатиме 2-2,5 роки.
Іспити на знання мови для кандидатів на різні державні посади вводитиметься через 2 роки після набуття мовним законом чинності.
Освітня стаття про мову навчання взагалі набуде чинності тільки через 6 років після прийняття закону.
А штрафи за порушення закону уповноважений із захисту державної мови зможе почати накладати тільки через шість місяців з дня його призначення.
За порушення мовного закону передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наприклад, штрафувати чиновників, депутатів, інших посадових осіб, якщо вони не користуються на роботі державною мовою).
Також передбачена кримінальна відповідальність за спроби ввести двомовність чи багатомовність, або надати офіційний статус будь-якій іншій мові в усій країні або в окремому регіоні (прирівнюється до повалення конституційного ладу) та кримінальна відповідальність за публічне приниження української мови (прирівнюється до наруги над державними символами).
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
- Проведення обшуку без ухвали слідчого судді Євген Морозов 03.11.2024 19:56
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 17985
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10421
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 9689
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4112
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4013