Мобілізація до реформ

Я поділяю тривогу всіх українців щодо ситуації в Криму, але в першу чергу закликаю всіх зберігати спокій. Врешті-решт, завжди, за будь яких обставин, потрібно не панікувати, а діяти конструктивно.

Я поділяю тривогу всіх українців щодо ситуаціїв Криму, але в першу чергу закликаю всіх зберігати спокій. Врешті-решт, завжди,за будь яких обставин, потрібно не панікувати, а діяти конструктивно.

 Невідомо чим закінчаться події в Криму, аджеросійський президент став непередбачуваним. Але навіть за гіршого сценарію,коли Росія анексує Крим, в нас все одно буде можливість повернути його назад. Де-юреКрим назавжди залишатиметься українським – це за всіх часів визнаватиме весьсвіт. А щоб Крим повернути де-факто – нам потрібно успішно провести проголошеніреформи.

 Не вірю в «процвітання» Криму після йогосамоізоляції або анексії з боку Росії. Жахливі сценарії подальшого розвиткуцієї території, яку Кремль відламує від України, увеликій кількості наявні в мережі інтернет. Однак найбільш наочним є прикладАбхазії та Придністров’я, яких Росія використала та кинула. Жодних інвестицій збоку Росії Криму не варто очікувати: по-перше в самої Росії зараз вкрай скрутнеекономічне становище, по-друге, ніхто з інвесторів не захоче вкладати кошти втериторію з невизначеним або спірним статусом – в «гарячу точку».

 Мені довелосяспілкуватися з кримчанами, і чи не найголовнішим мотивом тих, хто прагнеприєднання до Росії, буле бажання отримувати більш високу пенсію. Якихосьособливих патріотичних мотивів, за які люди готові жертвувати своїм добробутом,в кримчан я не побачив. Виходячи з цього, впевнений, що ті прагматичні кримчани,котрі сьогодні прагнуть до Росії, повернуться назад, якщо побачать, що пенсії іякість життя в Україні стали відчутно вищими за кримські.

 А щоб так сталося,нам потрібно в короткий термін потрібно запустити механізми реформ. Відомо, щоосновні реформи потрібно робити в перші 100 днів, коли в Уряду найбільшийрейтинг підтримки, а в нашому випадку також поки ще не підняла голову «гідраконтрреволюції». Сьогодні Уряд і Верховну Радупідтримують майже 60% українців, тому ми маємоскористатися цією довірою і якнайшвидше підготувати і запускати реформи.

 Нам потрібно оперативно вивести економіку з під тискуналоговиків і силовиків, перекрити схеми ухилення від податків іперетворити економічну систему з кримінальної на ринкову. Необхідно швидко реформуватипенсійну систему, освіту, медицину, правоохоронні органи, впровадити відкритідержзакупівлі, здійснити заходи демонополізації, створити незалежну судовусистему. До речі, можливість захищати свої права в справедливому суді буде необхіднимкроком для відродження середнього бізнесу і подолання корупції. Слід чимскоріш  здійснити заходи енергозбереження імаксимального зниження споживання російського газу.  І Уряд і Верховна Рада розуміють все це – іпрацюють в пришвидшеному режимі.

 Так,наша влада ще не повністю сформована, ми робимо багато помилок, зокрема кадрових,працюємо не зовсім системно, а інколи навіть істерично, але тим не менш вже приймаємореволюційні і ефективні рішення.

 Додатковим прискорювачем усіх процесів стала «Кримськавійна». Те на що раніше знадобилися б роки, робиться за лічені тижні. Наприклад,за тиждень ми встигли підняти боєздатність нашої армії більше ніж за чотирипопередні роки. Війна примушує чиновників і депутатів працювати набагатовідповідальніше, більше і швидше. Загроза консолідувала все суспільство, і цедобре, адже консолідація є необхідною складовою для успішного проведенняреформ. Створені війною екстремальні умови виступають потужним стимуляторомреформ і не залишають нам часу на розкачку і зайві дискусії.

 Війна вплинула і на наших західних партнерів,які максимально прискорили розвиток наших відносин і здійснили такі крокиназустріч, на які не варто було сподіватися у «мирний» час.

 Конфлікт з Росією і «Кримська війна» будутьтривалими  - тепер ми приречені жити вумовах постійних диверсій і економічного тиску з боку Росії. Але ми маємовикористати ці умови «на власну користь», адже вони примушують нас безупинноздійснювати реформи – без них ми програємо. Реформи і підвищення добробутугромадян – є найпотужнішою нашою зброєю у цій війні. І якщо кримчани обралисобі за зразок Абхазію, то ми маємо обрати за зразок Польщу, яка в свій час швидкоі ефективно реформувалася і має від цього колосальний економічний і соціальний ефект.

 А Крим ми ніколи не залишимо і завждивважатимемо його своїм, українським. За будь яких умов ми не маємо залишати бездержавної опіки, захисту і допомоги кримчан – громадян України. І як би вподальшому не розгорталися події в Криму, за будь яких обставин запорукоюперебування Криму в складі нашої держави де-факто – є оновлена, демократична іекономічно розвинута Україна.