Заява радника Путіна щодо порушення Україною двостороннього Договору
Україна порушує двосторонній Договір про дружбу з Росією. Про це заявив радник Путіна - Сергій Глазьєв.
Україна порушує двосторонній Договір про дружбу з Росією. Про це заявив радник Путіна - Сергій Глазьєв.
Також він додав, що «головним штабом усієї цієї євроінтеграції є американське посольство в Києві». За словами Глазьєва, у випадку, якщо Україна підпише угоду з ЄС, слід очікувати дефолту.
Справді, останнім часом поведінка Росії щодо України демонструє «безальтернативність» європейської інтеграції нашої країни. Замість того, аби тісніше співпрацювати, Росія вдається до звичного шантажу та тиску.
Розв’язавши торговельну війну, Росія не лише і далі обмежує вільну торгівлю з Україною, а й використовує, так званий «газовий» шантаж.
Крім того росіяни не бажають співпрацювати у розслідуванні липневого інциденту в Азовському морі, внаслідок якого з вини російських моряків загинули четверо українців.
Думку Глазьєва стосовно «порушення Україною договору про дружбу і співробітництво з Росією» українське Міністерство закордонних справ навіть не захотіло коментувати.
Адже заява про те, що головним кредитором України є Росія, і про те, що наша держава (у разі підписання угоди про асоціацію з ЄС) стане банкрутом – виглядає досить комічно. Це якийсь «театр абсурду».
Доводжу до відома пана Глазьєва, що станом на 1 липня цього року борг перед Росією становив трохи більше 1% від загальної суми зовнішнього державного боргу України, і навіть кредит у 750 мільйонів доларів, взятий у вересні поточного року, аж ніяк не рятує економіку України, тим паче не робить її залежною від Росії.
Мало того, згідно статистичних даних за минулий рік, за обсягом вкладених в економіку України коштів Росія посідає лише четверте місце. Набагато більше коштів інвестували в нашу державу такі країни, як Кіпр, Німеччина та Нідерланди.
Європейський вектор розвитку України базується винятково на економічних розрахунках, які прогнозують нашій державі значну економічну вигоду.
Приєднавшись до зони вільної торгівлі з ЄС, Україна не лише не обмежуватиме свої торгові можливості, а й зможе співпрацювати з іншими партнерами, зокрема, з Митним союзом.А от у випадку приєднання до Митного союзу, наша країна втратить можливість проводити суверенну торгову політику з іншими партнерами, зокрема, створити зону вільної торгівлі з країнами ЄС.
В разі приєднання Києва до зони вільної торгівлі, Росії не варто так побоюватися зростання дешевого європейського імпорту через Україну. Адже європейські продукти, які імпортуються в нашу державу, не можуть реекспортувати до Росії, оскільки існує спеціальний митний контроль між Україною і РФ.
Тому підписання угоди з ЄС жодною мірою не виключає співпраці України з Росією, яка все ще залишається нашим стратегічним партнером.
Тому Україна і далі готова розвивати з Росією двосторонні відносини, але за умови, що вони будуть лише рівноправні та взаємовигідні.
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак вчора о 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш вчора о 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський вчора о 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Від символу до суб’єкта: як Україні вибудувати сильний голос у світі Ольга Дьякова 12.10.2025 11:02
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні Олександра Смілянець 12.10.2025 06:21
- Як розвинути емоційну стійкість і відновлюватися після життєвих ударів Олександр Скнар 11.10.2025 19:58
- Помилки у фінансовій звітності: погляд аудитора 235
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 152
- Мовчання – не золото. Як правильна комунікація може врятувати репутацію у кризу 98
- Як власникам бізнесу оптимізувати податки та мінімізувати штрафи у період війни в Україні 79
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 76
-
100-річний бодибілдер розповів, що допомагає йому підтримувати здоров’я і самопочуття
Життя 20562
-
121 мільйон на демонтаж: у Києві знесуть цех "Більшовика" для завершення розв’язки
Життя 5173
-
Фултайм відходить у минуле – як фракційна робота змінює ринок праці
Життя 4374
-
Новий "дизельгейт": у Британії почався суд над найбільшими у світі автовиробниками
Бізнес 4352
-
Індія запропонує США компромісну пропозицію щодо російської нафти – Bloomberg
Фінанси 3538