Заява радника Путіна щодо порушення Україною двостороннього Договору
Україна порушує двосторонній Договір про дружбу з Росією. Про це заявив радник Путіна - Сергій Глазьєв.
Україна порушує двосторонній Договір про дружбу з Росією. Про це заявив радник Путіна - Сергій Глазьєв.
Також він додав, що «головним штабом усієї цієї євроінтеграції є американське посольство в Києві». За словами Глазьєва, у випадку, якщо Україна підпише угоду з ЄС, слід очікувати дефолту.
Справді, останнім часом поведінка Росії щодо України демонструє «безальтернативність» європейської інтеграції нашої країни. Замість того, аби тісніше співпрацювати, Росія вдається до звичного шантажу та тиску.
Розв’язавши торговельну війну, Росія не лише і далі обмежує вільну торгівлю з Україною, а й використовує, так званий «газовий» шантаж.
Крім того росіяни не бажають співпрацювати у розслідуванні липневого інциденту в Азовському морі, внаслідок якого з вини російських моряків загинули четверо українців.
Думку Глазьєва стосовно «порушення Україною договору про дружбу і співробітництво з Росією» українське Міністерство закордонних справ навіть не захотіло коментувати.
Адже заява про те, що головним кредитором України є Росія, і про те, що наша держава (у разі підписання угоди про асоціацію з ЄС) стане банкрутом – виглядає досить комічно. Це якийсь «театр абсурду».
Доводжу до відома пана Глазьєва, що станом на 1 липня цього року борг перед Росією становив трохи більше 1% від загальної суми зовнішнього державного боргу України, і навіть кредит у 750 мільйонів доларів, взятий у вересні поточного року, аж ніяк не рятує економіку України, тим паче не робить її залежною від Росії.
Мало того, згідно статистичних даних за минулий рік, за обсягом вкладених в економіку України коштів Росія посідає лише четверте місце. Набагато більше коштів інвестували в нашу державу такі країни, як Кіпр, Німеччина та Нідерланди.
Європейський вектор розвитку України базується винятково на економічних розрахунках, які прогнозують нашій державі значну економічну вигоду.
Приєднавшись до зони вільної торгівлі з ЄС, Україна не лише не обмежуватиме свої торгові можливості, а й зможе співпрацювати з іншими партнерами, зокрема, з Митним союзом.А от у випадку приєднання до Митного союзу, наша країна втратить можливість проводити суверенну торгову політику з іншими партнерами, зокрема, створити зону вільної торгівлі з країнами ЄС.
В разі приєднання Києва до зони вільної торгівлі, Росії не варто так побоюватися зростання дешевого європейського імпорту через Україну. Адже європейські продукти, які імпортуються в нашу державу, не можуть реекспортувати до Росії, оскільки існує спеціальний митний контроль між Україною і РФ.
Тому підписання угоди з ЄС жодною мірою не виключає співпраці України з Росією, яка все ще залишається нашим стратегічним партнером.
Тому Україна і далі готова розвивати з Росією двосторонні відносини, але за умови, що вони будуть лише рівноправні та взаємовигідні.
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 694
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 586
- Реформа "турботи" 178
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 143
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 112
-
Шалений дефіцит ракет. Чому чиновники гальмують розвиток системи ППО-ПРО України
35678
-
Чому ми роками терпимо токсичних людей і як захиститися від маніпуляторів
Життя 11542
-
Як правильно користуватися SPF у місті та на пляжі – пояснює лікарка і науковиця Наталія Бобок
Життя 10840
-
У Німеччині хочуть видалити ШІ-застосунок DeepSeek з App Store і Google Play
Бізнес 9952
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 5841