Тривалий час в Україні обговорюється питання стосовно передачі функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (надалі – Нацкомфінпослуг):
1) Національному банку України (надалі – НБУ) в частині регулювання та нагляду ринку страхових, лізингових та факторингових компаній, кредитних спілок, кредитних бюро, ломбардів та інших небанківських фінансових установ;
2) Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі – НКЦПФР) в частині нагляду за приватними пенсійними фондами, емітентами іпотечних сертифікатів, фондами для фінансування будівництва та фондами операцій з нерухомістю.
Відповідний законопроект (№2413-а) було схвалено Верховною Радою в першому читанні. Підставами стверджувати про те, що його буде прийнято є взяті зобов’язання України перед Міжнародним валютним фондом згідно Меморандуму між Україною та МВФ, текст якого розміщено на сайті Міністерства фінансів України.
У прес-релізі (новинах) опублікованих на офіційному сайті НБУ в день ухвалення даного законопроекту в першому читанні визначено те, що «перехід регулювання небанківський фінансових установ до НБУ дозволить: скоротити кількість органів державного нагляду за ринком небанківських фінансових послуг; очистити ринок від недобросовісних гравців; запровадити однакові прозорі правила гри; стимулювати інтенсивний розвиток цього ринку; збільшити інвестиційну привабливість небанківських фінансових установ; знизити вартість надання фінансових послуг споживачам; збільшити захищеність користувачів фінансових послуг». Таким чином НБУ не приховує своїх намірів щодо проведення «зачистки» ринку фінансових послуг.
Наразі законопроект ще не пройшов всі необхідні процедури для його остаточного прийняття, але протягом останнього року ми спостерігаємо посилення регулювання зі сторони Нацкомфінпослуг, в тому числі в частині встановлення додаткових вимог як до небанківських фінансових установ, так і до набувачів та власників істотної участі в статутному капіталі фінансових установ.
Запровадження «однаково прозорих правил гри» розпочалося. НБУ в свій час ввів норми про те, що «непрозорість структури власності» є підставою для визнання банку проблемним, а також для відмови у видачі генеральної валютної ліцензії, відмови у погодженні установчих документів. Ділова репутація керівників таких банків є невідповідною. Вважаємо, що аналогічні норми будуть запроваджуватись і в регулюванні небанківського ринку фінансових послуг.
Таким чином питання приведення структури власності до вимог «прозорості» є нагальним питанням, яке стоїть перед власниками фінансових компаній, які хочуть і будуть працювати на ринку. Про це свідчить статистика з кількості розпоряджень щодо погодження/ відмови у погодженні набуття істотної участі в фінансових компаніях, що розміщуються на сайті Нацкомфінпослуг.
Зазначені дії необхідно провести «своєчасно» і в порядку, визначеному законом, щоб ні у діючого, ні в можливо нового регулятора не виникло запитань стосовно правомірності володіння Вами Вашою ж власністю, щоб Ваша компанія не стала «недобросовісним гравцем на ринку», яку вивели за «непрозорі правила гри».
