Деякі аспекти застосування РРО продавцями електроніки
Коротко про основні проблемні моменти застосування РРО продавцями електроніки, у зв'язку із внесенням змін до законодавства.

Нещодавно в мережі Інтернет пролунала скандальна новина про те, що деякі вітчизняні популярні магазини (інтернет-магазини) побутової техніки та електроніки при реалізації товарів не видають фіскальні чеки покупцям, що тим самим не виконують вимог Законодавства (http://kp.ua/life/580728-kakye-sety-elektronyky-staviat-na-vas-sety-yz-seroho-tovara)
Нагадаємо, що Законом України № 1791-VIII від 20.12.2016 було внесено зміни до ЗУ «Про захист прав споживачів» та до ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до яких всі продавці технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному обслуговуванню зобов’язані видавати покупцям фіскальні чеки. Вимоги до змісту та форми фіскального чека встановлюються законодавством.
Перелік технічно складних побутових товарів міститься в Постанові КМУ №231 від 16.03.2017. До переліку увійшли практично всі побутові прилади та електроніка, серед яких також є: холодильники, мікрохвильові печі, мобільні телефони, телефони, годинники, квадрокоптери тощо.
Тобто все, що може стояти на кухні в домі, використовуватись для хатніх/офісних робіт, все чим можна користуватися в роботі, вдома та на відпочинку.
Однак попри те, що перелік технічно складних побутових товарів значно великий, він є ще й загальним, а тому може й не містити в собі всіх видів. У зв’язку з чим у продавців виникають цілком логічне питання:
А чи відносяться їх товари до Переліку визначеного в Постанові КМУ №231 від 16.03.2017?
Правильна відповідь на запитання має досить важливе значення, адже від цього залежить застосування чи не застосування РРО.
Якщо у Вас також виникають питання щодо віднесення чи не віднесення товару до Переліку, необхідно звернутись з відповідним запитом до Мінекономрозвитку. Принаймні саме на цьому наголошує ДФС в Індивідуальній податкові консультації №637/Г/99-99-14-05-01-14/ІПК від 14.06.2017, аналогічна позиція була також викладена в Індивідуальній податковій консультації №206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК від 16.05.2017.
Тобто ДФС не вважає себе компетентним органом щодо віднесення товарів до конкретних класифікаторів.
Сьогодні в режимі нестабільної економіки деякі фізичні магазини та інтернет-магазин адаптувались до потреб споживачів різного статку та реалізовують товари, які були вже у використанні і гарантія на які вже вичерпала свій термін дії. У зв’язку з цим, у продавців виникають цілком логічне питання:
«Чи застосовується РРО при реалізації товарів бувших у вжитку, що містяться в Переліку, проте магазин вже не забезпечує гарантійне обслуговування?»
Якщо ж мова йде про реалізацію вже вживаного товару, який є у Переліку, однак на нього не встановлено гарантійного терміну, то ДФС з відповідним запитом радить звернутися до ТПП України, Науково-дослідного інституту судових експертиз або Мінекономрозвитву. Одночасно з цим контролюючий орган наголошує, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено (Індивідуальна податкова консультація №242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК від 18.05.2017; №205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК від 16.05.2017)
Відповідно до законодавства фіскальний чек- фізичний документ, який має бути наданий покупцю. Отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Підтвердженням цієї операції є видача фіскального чека. Однак сьогодні більшість оплат проводиться через мережу Інтернет із застосуванням сучасних розрахункових засобів. У зв’язку з цим у багатьох продавців виникає питання:
«Чи потрібно застосовувати РРО при продажу товару через мережу Інтернет, якщо кошти надходять на рахунок підприємства раніше, ніж здійснюється реалізація товару?»
Відповідь на це питання надало ГУ ДФС у Дніпропетровській області в Індивідуальній податковій консультації № 566/ІПК/04-36-14-10-15 від 12.06.2017. Зокрема роз’яснено, що отримання (повернення) коштів через РРО повинні проводити одночасно з розрахунковою операцією. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу інтернет видаються у випадках їх безпосереднього надання споживачу. РРО не застосовується якщо розрахунки проводяться у безготівковій формі через банківську установу.
Разом з тим ДФС України в Індивідуальній податковій консультації №1129/6/99-99-14-05-01-15/ІПК від 11.07.2017 уточнив, що якщо покупець, використовуючи мережу Інтернет, замовив у підприємства товар і розрахунок за нього було здійснено електронним платіжним засобом, то підприємство зобов’язане видати йому розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний касовий чек, надрукований реєстратором розрахункових операцій). Електронна квитанція про оплату замовленого на інтернет-сайті товару, яка надається банком, не може вважатись розрахунковим документом.
Якщо товар, який було оплачено раніше, доставляється кур’єрською службою, то продавець повинен доставити покупцю раніше роздрукований фіскальний чек. А якщо оплата товару відбувається безпосередньо кур’єру (поштовій службі) при передачі покупцю придбаного товару, фіскальний чек роздруковується з використанням РРО, зареєстрованого на такого кур’єра (поштову службу) (Лист ДФС України №17922/6/99-99-14-05-01-15 від 17.08.2016).
Отже, як бачимо, у зв’язку з практичною реалізацією вимог законодавства виникають і питання, котрі потребують відповідей.
У будь-якому разі слід пам’ятати, що кожен суб’єкт господарювання є індивідуальним та має свої особливості, які значною мірою можуть впливати на позицію контролюючого органу.
У разі виникнення неузгодженостей та питань, щодо практичного застосування РРО все ж таки краще звернутись до компетентного органу для надання індивідуальної консультації. Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3794
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 252
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
22869
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17381
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
16796
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13441
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11466