Експрес на Південь: як зробити зручнішою логістику для "внутрішнього туризму" на Одещині
Запуск швидкісних пасажирських поїздів до Ізмаїлу міг би зробити регіон привабливішим для десятків тисяч туристів з усієї України. А Одесу можна зробити хабом і завантажити морський транспорт.
В нашій країні завжди існував попит на внутрішній туризм, і 2020 рік це лише підкреслив. Але люди обирають саме українські курорти як місце для літньої відпустки багато у чому «всупереч», а не «завдяки».
І тут справа не стільки у якості сервісу, яка значно відстає від стандартів закордонних курортів. Не вирішена базова проблема – як зручно та комфортно дістатись.
Давайте візьмемо для прикладу Одеську область. За даними деяких досліджень в 2020 році «внутрішні туристи» виконали 11,5 мільйонів поїздок для відпочинку в нашій країні, тривалість яких могла складати від 3 до 22 діб. При цьому понад 10% - тобто 1,6 мільйона поїздок – було виконано саме в Одеську область.
Цікаво, що якщо кількість поїздок для відпочинку на Південь України в минулому році скоротилась на 7%, то кількість поїздок на Захід України – скоротилась на 20%. Це показує, що наші співвітчизники надають перевагу відпочинку саме на морських курортах.
Але показовим є і співвідношення інших цифр: якщо в минулому році курорти Одещини прийняли 1,6 мільйона туристів, то сама Одеса прийняла 2 мільйони туристів, і це при тому, що гостей «Південної Пальміри» цікавив саме відпочинок на морі.
Чому вийшло, що в минулому році Одеса прийняла більше відпочиваючих, аніж інші курорти області?
Так, курортні селища, як то Сергіївка чи ж Кароліно-Бугаз, або ті ж самі Затока чи Білгород-Дністровський мають такі беззаперечні «плюси», як то екологія, зручні пляжі, туристичні атракції, але це все перекреслює один великий «мінус» - нема зручних способів для доїзду.
Так, «внутрішні туристи», котрі володіють власними автомобілями, зручно та з комфортом для себе можуть приїхати на курорти Одещини. Тим більш, що Мінінфраструктури в рамках програми «Велике будівництво» почало та веде ремонт трас у регіоні. А як відомо, хороші дороги завжди приваблюють мандрівників.
Але от відпочивальники, котрі або взагалі не мають власного автомобіля, або ж не можуть скористатись ним із власних причин, вони по суті можуть скористатись лише одним варіантом – приїхати із Києва або іншого великого міста нашої країни автобусним транспортом. Цей спосіб доїзду – дешевий і некомфортний, бо гості Одеського регіону, перш ніж опинитись на курорті, мають провести ніч сидячи у задушливому салоні автобуса.
Альтернатива є: для туристів, що прагнуть відпочити саме на Одещині, можна створити чи відновити зручне залізничне сполучення між Одесою та Ізмаїлом, тим більш, що залізнична магістраль між цими двома містами проходить повз усі курортні місця для відпочинку на Одещині.
Варіант з потягами
Зараз між Одесою та Ізмаїлом курсує лише один пасажирський поїзд - №145 Київ-Ізмаїл, графік курсування якого складно назвати зручним. Цей же поїзд укомплектований із вагонів радянського виробництва, тому до незручності графіку – майже 6 годин в дорозі – додається ще й відсутність комфорту.
Обласна влада та держава в особі Мінінфраструктури могли би об’єднати свої зусилля, та й запустити в роботу зручні регіональні поїзди між Одесою та Ізмаїлом. Для цього можна було б придбати, наприклад, ті нові дизель-поїзди, котрі нині виробляє Крюківський завод, і котрі можуть розвивати швидкість до 160 кілометрів на годину. Не варто ходити далеко - раніше у Черкасах вже запускали дизель до Сміли.
Або ж – «Укрзалізниця» могла б сформувати регіональний експрес із своїх сучасних вагонів для сидіння під локомотивною тягою. Тоді, щоправда, такого роду поїзд буде вимушений робити тривалу зупинку в тому ж Білгород-Дністровському, для заміни тяги із електровоза на тепловоз – далі на Ізмаїл залізниця неелектрифікована.
Звісно, тут треба буде провести й роботу організаційного характеру. Наприклад – «стикувати по графіку» майбутні регіональні експреси, що курсуватимуть для туристів між Ізмаїлом та Одесою так, щоб пасажири могли зручно пересісти на поїзди, що прямуватимуть із Одеси в інші міста України.
Або ж – якщо постане питання, що «Укрзалізниці» потрібно компенсувати затрати на обслуговування залізничного сполучення між Одесою та Ізмаїлом, задля «внутрішнього туризму», то потрібно ж визначити суму та джерела, звідки брати потрібні гроші.
Але таку роботу провести варто, щоб питання інфраструктури замість «гальма» нарешті стало «прискорювачем» для внутрішнього туризму в Україні.
Причали та Одеський хаб
Місто Одеса цілком могла б стати хабом, де за допомогою морського транспорту туристів могли б доставляти на приміські обласні курорти. Бо сьогодні ми маємо ситуацію, коли туристична логістика фактично відсутня. Немає інформаційних стендів, немає структурних хабів. Якщо взяти Одесу, то по приїзду на залізничний вокзал турист, якщо не подбав сам через інтернет про свій маршрут, не знайде жодної інформації, як проїхати в ту саму Затоку.
Держава повинна продумати побудови у регіоні профільних причалів, щоб запропонувати транспортну альтернативу туристам. І продумати механізми компенсації тарифу для судновласників, які займатимуться морськими перевезеннями відпочиваючих, щоб їм було це вигідно. Такі ходи зі сторони влади могли б серйозно вплинути на розвиток кількох галузей: транспортної та туристичної. А також збільшили б надходження до місцевих бюджетів. Туристи отримали б можливість обирати, їхати залізничним транспортом, дорожнім чи морським. Та сама “комета” могла б спокійно перевозити людей на місця відпочинку. Тому потрібно займатися стратегічними речами, а не думати виключно про те, як віддати порти в концесію.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 26477
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7897
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6267
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4584
-
Рвана піксі – тренд стрижок із 90-х, що знову актуальний: кому вона підійде та як її укладати
Життя 4294