Комісія з контролю за файлами Інтерполу застосовує критерій серйозності правопорушення в поєднанні з цілями міжнародного поліцейського співробітництва.
Часто запитують, чи реально видалити дані про особу з баз даних Інтерполу та які підстави для цього. Клієнти помилково вважають, що Інтерпол повинен розглянути аргументи щодо відсутності вини особи у злочині за який її розшукують та скасувати розшук, втім, стандарти оскарження червоної картки лежать у зовсім іншій площині.
Суть оскарження будь-якого розшукового повідомлення стосуються порушень правил та регламентів самого ж Інтерполу, які можуть допускаються правоохоронними органами країн, що ініціюють внесення даних про особу до бази Інтерполу.
Однією з таких підстав, про яку хочу розповісти в даній статті, є невідповідність публікації червоного розшукового повідомлення цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Положенням Регламенту Інтерполу з обробки даних (RPD) які визначають мінімальні критерії допустимості для публікації «red notice» визначено, що такі дані повинні відповідати цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Цілі міжнародного поліцейського співробітництва закріплені в статті 10 RPD, однак їхній перелік не дозволяє нам в точній мірі оцінити те, які справи можуть становити інтерес для міжнародного поліцейського співробітництва, а які ні.
У одному з рішень 108 сесії Комісії з контролю за файлами Інтерполу міститься досить цікавий випадок скасування розшукового повідомлення «Red notice» на основі невідповідності поширення даних про особу цілям міжнародного поліцейського співробітництва.
Справа стосувалась розшуку особи за обвинувачення у банальній крадіжці мобільних телефонів.
В даній справі особа розшукувалась на підставі вироку суду яким була встановлена вина та обставини вчинюваного злочину. Комісія встановила, що з одного боку крадіжка безперечно визнається злочинним діянням, та межі покарання за вчинюваний злочин на національному рівні, дозволяють здійснити публікацію червоної картки, як це передбачено ст. 83 RPD.
Проте, у даній справі Комісія вважала, що для цілей Інтерполу та в світлі застереження щодо червоних повідомлень передбачених статтею 35 RPD, справа заявника стосується дрібного правопорушення, котре не відповідає вимогам статей 35 и 83 RPD.
Іншими словами, Комісія застосовує критерій серйозності правопорушення в поєднанні з цілями міжнародного поліцейського співробітництва.
Така логіка дозволяє зробити висновок про те, що у разі якщо особа вчинила крадіжку мобільних телефонів вартістю наприклад 3 000 доларів США та покарання за таке діяння становить мінімум 3 роки позбавлення волі, то міжнародний розшук такої особи, скоріше за все, не буде представляти інтерес для Інтерполу.
Така ж ситуація має місце і з сумою збитків завданих злочином, адже вчинення злочину який за національним законодавством відноситься до категорії тяжких, Інтерполом може бути віднесено до дрібного злочину в контексті суми збитків.
Така ситуація мала місце у справі де я представляв інтереси особи розшукуваної за підозрою у вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Оскільки діяння мало місце у 2007 році, сума інкримінованих збитків у розумінні Інтерполу конвертувалась по відношенню гривні до євро за курсом на момент розгляду справи в Комісії, а не на момент вчинення інкримінованого діяння та була оцінена в 1669 Євро.
Така сума була розцінена Комісією як відсутність інтересу для цілей міжнародного поліцейського співробітництва, а тому дані про особу були видалені.
