Адміністративний суд Німеччини поставив під сумнів надійність Інтерполу
Суд Німеччини у своєму поданні до суду ЄС (CJEU) поставив під сумнів сумісність "Red notice" з правом ЄС
Розмірковуючи над ключовими проблемами у діяльності Інтерполу, а саме постійними та безвідповідальними зловживання системою розсилок, я наткнувся на досить цікаву інформацію яка активно обговорюється юридичною спільнотою ЄС ще з минулого року.
Почну з того, що однією з головних причин уникнення належної відповідальності інтерполу, є те, що це наднаціональна організація.
Так, місцезнаходження Інтерполу є Ліон, Франція, проте він зберігає імунітет за французьким законодавством, а це означає, що немає судів, в яких дії інтерполу, як організації, можуть бути оскаржені.
Втім ця ситуаця невдовзі може кардинально змінитися і ось чому!
У червні 2019 року один з адміністративних судів Німетчини (Wiesbaden Court) здійснюючи розгляд справи за позовом до Федерального управління поліції Німеччини щодо зобов’язання видалення червоної картки інтерполу, надіслав подання до суду Європейського союзу (CJEU) у Люксембурзі з проханням вивчити сумісність практики та процедур Інтерполу із законодавством ЄС про захист даних, а також принципом ne bis in idem - або подвійного переслідування та свободи пересування в межах ЄС.
Отож, якщо коротко, то суть справи, що стала приводом до такого звернення полягала в тому, що колишнього керівника великої німецької компанії притягували до кримінальної відповідальності за хабарництво, що вчинене у період між 2002 і 2007 роками в Аргентині. У 2009 році прокурор Мюнхена припинив провадження відносно даної особи після офіційної сплати штрафу та справу було закрито. Тим часом у США було розпочато паралельне кримінальне переслідування щодо даної особи за тими ж обставинами. Як наслідок, прокурор США видав Червоне повідомлення через Інтерпол з проханням арешту та подальшої екстрадиції в США даного громадянина Німетчини.
Федеральне управління поліції Німеччини повідомило Інтерпол, що провадження у Німеччині було закрито, внаслідок чого подальше переслідування порушить принцип подвійної відповідальності. Однак, ні Федеральне управління поліції Німеччини, ні Інтерпол не змогли видалити червоне повідомлення оскільки видалення можуть здійснити лише Сполучені Штати Америки. Тому позивач не міг покинути Німеччину, оскільки ризикував бути заарештованим на території будь-якої країни Шенгенської зони.
Суд Німеччини у своєму поданні поставив 6 запитань до суду Європейського союзу, зокрема, він поставивши під сумнів сумісність Червоного повідомлення з правом ЄС.
Суд ЄС повинен, зокрема, роз'яснити, чи забороняє право на вільний рух тимчасовий арешт особи в будь-якій іншій державі-члені ЄС, якщо країна походження (в даному випадку Німеччина) повідомила держави про застосування загальносоюзної заборони не бути переслідуваним двічі.
Крім того, суд Німеччини стурбований тим, що передача персональних даних, що містяться в Червоному повідомленні, до національних систем членів Інтерполу являє собою обробку персональних даних, яка може бути незаконною, та такою, що порушує вимоги ст. 36 та 37 Директиви ЄС про захист даних 2016/680, тобто по суті є несумісним із законодавством ЄС.
Федеральне управління поліції Німеччини (Bundeskriminalamt) повідомило Інтерпол, що обвинувачений не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності двічі в межах Шенгенської зони відповідно до до ст. 54 CISA (Конвенція про виконання Шенгенської угоди), ст. 50 CFR (Хартії основних прав ЄС). Однак Інтерпол відмовив у видаленні Червоної картки, оскільки це може здійснити лише США, які не пов’язані та не мають зобов’язань за ст. 54 CISA (Конвенція про виконання Шенгенської угоди).
Якщо CJEU все ж виявить порушення Інтерполом закону про захист даних ЄС, то це може спричинити суттєві порушення функцій Інтерполу щодо подальшої діяльності в межах ЄС та міжнародний імунітет цієї поліцейської організації може суттєво ослабнути.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 25864
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11301
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11181
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 5792
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5048